В інтерв’ю «Дню» Сергій МЕЛЬНИК, директор ГУ НДІ соціально-трудових стосунків Міністерства праці та соціальної політики, заслужений економіст України дав оцінку можливим соціальним наслідкам світової фінансової кризи. Експерт розповів «Дню», яких заходів вживає держава для скорочення міграції українських фахівців за кордон.
— Як, на вашу думку, позначиться фінансова криза на балансі робочої сили в країні?
— Я вважаю, що криза допоможе частково відновити цей баланс на ринку праці: близько двох мільйонів вакансій, які має в своєму розпорядженні Україна, будуть заповнені або ліквідовані. Вирівняється співвідношення між зростанням зарплати та продуктивністю праці. З 2000 р. зарплата в Україні зросла в шість разів, а національний продукт — в чотири рази. Тобто темп зростання зарплати в 1,5 разу перевищував темпи зростання продуктивності праці. Якість робочої сили неминуче зросте. Експерти передрікають, що без роботи до кінця 2008 р. залишаться близько 2 млн. осіб, а 2009 р., за найгірших сценаріїв, — 4—5 млн. осіб.
— Скільки серед них буде людей з вищою освітою?
— Серед нових безробітних частка осіб з вищою освітою перевищить 50%. Разом із тим, я категорично не згоден з песимістичними прогнозами щодо значних масштабів безробіття. До кінця року роботу, вочевидь, втратять 200—300 тис. осіб., а 2009 р. — близько 1 млн. осіб. Думаю, роботодавці берегтимуть кадри завдяки переходу на дво-, триденку, наданню тривалих відпусток, перерозподілу персоналу всередині компанії, припиненню набору кадрів, достроковому виходу на пенсію. Чимало підприємств мають вакансії, передусім робочих професій, які за відповідної ринкової кон’юнктури заповнюватимуться.
— Люди яких інтелектуальних професій уже втратили роботу відколи почалася криза? Який це відсоток від загальної кількості безробітних, що з’явилися за останні два-три місяці?
— Швидше за все, відсоток безробітних професіоналів і фахівців стрімко зростатиме, оскільки найбільш вразливими виявилися люди, задіяні в банківських, фінансових, біржево-ріелтерських, інвестиційно-консалтингових, дизайнерських та інших структурах. Найбільш вразливою категорією серед них є «білі комірці» — офісні працівники, консультанти, помічники, референти, діловоди. До цього слід додати 28 спеціалізацій лінійних менеджерів — з персоналу, збуту, постачання, зв’язків з громадськістю — рекламістів, частково юристів і журналістів, держслужбовців і представників бюджетної сфери. У більшості згаданих професій і до фінансової кризи в країні було «перевиробництво» в 2—50 разів.
— Наскільки зменшаться прибутки громадян?
— Рівень життя, безумовно, знизиться, але не катастрофічно, оскільки, за оцінками експертів, до 30% працездатного населення мають «тіньові» прибутки. Найбільші витрати наших громадян, ймовірно, будуть пов’язані зі зростанням вартості комунальних послуг через підвищення цін на енергоносії. У той же час, слід враховувати й зростання інфляції, яка цього року очікується на рівні 25%, а 2009 р. — 19%. При цьому за останні роки зарплата щороку підвищувалася приблизно на 30%. Слід врахувати, що в споживчому кошику наших співвітчизників до 60% займають продукти харчування, світові ціни на які останнім часом «повзуть» угору.
— Чи збільшиться відтік громадян з країни?
— За нашими оцінками, під час світової кризи очікується не відтік, а повернення трудових мігрантів до України через рецесії й спад виробництва в країні перебування. Це створить додатковий тиск на ринок праці, загостривши конкуренцію на вакансії, особливо в західних областях України. Якою буде чисельність «поверненців», поки сказати важко, але цей процес уже розпочався.
— Чи можуть країни, найбільш популярні для трудової міграції, створити додаткові перешкоди для притоку громадян України?
— Трудові мігранти для старіючої Європи — благо. Тому додаткових перешкод створювати не будуть. У той же час, приймаючі країни враховуватимуть свої реальні потреби в іноземній робочій силі, упорядковуватимуть квотування й облік, підвищуватимуть вимоги до освітнього рівня мігрантів, а також посилюватимуть боротьбу з нелегальною міграцією.
— Чи зможуть люди з вищою освітою знайти собі роботу за фахом на Заході? Які це передусім фахівці?
— На Заході не чекали й не чекають наших випускників ВНЗ, оскільки теза про високий рівень підготовки фахівців в Україні є переважно блефом. Навіть на батьківщині випускники ВНЗ, особливо ті, хто тільки-но закінчив навчання, вразливі через низьку якість освіти, відсутність практичних навичок. Після «псевдоуніверситетів» молоді люди будуть змушені або працювати за копійки, або отримувати в ПТУ освіту за робітничими запитаними спеціальностями. Винятком є фахівці класичних університетів — насамперед фізики, інженери, мікробіологи, біотехнологи, картографи, конструктори, IT-фахівці, яким за умови знання мов, нових технологій і навичок роботи з інформацією відкрита дорога до більшості країн світу.
— Чи збережуться можливості для «відтоку мізків» з України після посилення іміграційного законодавства на Заході?
— Механізми «переманювання» класних фахівців були до, збережуться під час та існуватимуть після кризи. Це, наприклад, стажування, гранти, обмін науковими кадрами, програми переселення співвітчизників (наприклад, до РФ), «зелена» й «блакитна» карти. Країни-реципієнти, отримавши підготовленого професіонала, заощаджують на кожному від 20 тис. до 100 тис. дол. США. Інша річ, що обсяги, напрямки та професійна структура «відтоку мізків» з України істотно коливатимуться. Динаміка цього процесу малопередбачувана.
— Як ви оцінюєте ефективність заходів, які держава вживала для зменшення відтоку громадян з країни?
— У 90-ті роки держава проводила політику, спрямовану на скорочення рівня нелегальної трудової міграції й законодавче забезпечення соціального захисту прав трудових мігрантів. Україна підписала 13 угод на міждержавному рівні про взаємне працевлаштування й соцзахист громадян. Найбільш ефективно такі угоди діють у Португалії. Загалом же, цю роботу треба активізувати. Серед недоліків слід наголосити на відсутності в країні відповідного законодавства й слабкості інституційної бази регулювання трудової міграції. У країні фактично немає відповідної статистики, а також залишається низьким рівень соціального захисту наших співвітчизників за кордоном. Крім того, Україна не ратифікувала ключові конвенції Міжнародної організації праці.
— Яких заходів треба вжити, щоб відтік людей з країни зменшився?
— Передусім слід створювати нові робочі місця, забезпечені зарплатами європейського рівня. Адже людей «жене» з країни бідність і безробіття. Уряд робить кроки для поліпшення ситуації. Безумовно, проблему трудової міграції слід розглядати як елемент системної реформи в країні, зокрема в сфері вирівнювання прибутків населення. Крім того, державі слід усунути численні дозвільні бюрократичні бар’єри, щоб сприяти розвитку малого й середнього бізнесу.
