9 листопада ми відзначили День української писемності та мови. У той же день у Чернігові стартував і нинi триває VII Міжнародний конкурс з української мови. Він проводиться аби піднести популярність української мови, заохотити дітей до її вивчення. Цю традицію в Україні започаткував житель Канади, українець за походженням Петро Яцик, і до останнього року конкурс проводився саме під іменем цього мецената — імені Петра Яцика. Але цього року канадський українець передав ініціативу в проведенні конкурсу українцям.
УКРАЇНСЬКУ МОВУ ДІАСПОРА НЕ ВРЯТУЄ...
Шість років Міжнародний конкурс з української мови організовували його засновники — Освітня фундація іменi Петра Яцика, що в Торонто. Але цього року позиція Освітньої фундації Петра Яцика змінилася: «Ми — почали конкурс, а ви продовжуйте. Якщо Україні це треба — конкурс житиме, якщо ні — помре». Таким чином припинилося фінансування конкурсу. Слід зазначити, що в минулі роки до 25% бюджету конкурсу складали кошти саме фундації Петра Яцика. Усі гроші переводилися через фундацію. Через пересилання таких великих сум в цієї організації виникли проблеми з урядом Канади, — аж до перевірки фінансової діяльності (не секрет, що нині весь світ занепокоєний тероризмом, його прихованим фінансуванням). Крім того, дочка мецената Надія висловилася проти використання у назві конкурсу ім’я батька — Петра Яцика.
Тож цього року проведення конкурсу, який вже встиг стати традиційним, було пiд загрозою зриву. Але наразі продовжити традицію надала можливість фармацевтична фірма «Дарниця», яка й профінансувала всі витрати. Також фінансово підтримали цей мовний турнір у Міністерстві культури та туризму України. Як зазначила заступник міністра культури та туризму Ольга Шокало- Бенч, на розвиток української мови (як правило — закупівлю художньої літератури, підручників, посібників та енциклопедій) цього року держава виділила 20 мільйонів гривень. Стільки ж планується виділити наступного. Наразі Міністерство культури та туризма взяло на себе фінансування мистецької частини конкурсу — конкурсу художньої самодіяльності та художнього читання.
... А ВЛАСНИХ МЕЦЕНАТІВ НЕ ВИСТАЧАЄ
Як зазначив один з організаторів Міжнародного конкурсу з української мови, виконавчий директор Ліги українських меценатів Михайло Слабошпицький, він щороку звертався до Президента України, прем’єр-міністра та голови Верховної Ради з пропозицією підтримати фінансово цей Міжнародний конкурс. Зокрема, депутатам Верховної Ради пропонувалося запровадити свою премію для переможців. Він розповів, що написав листа до кожного народного депутата і попросив встановити премію для учнів імені своїх батьків, або власну іменну премію (три роки тому кілька депутатів підтримали таку ініціативу). Але наші депутати дуже далекі від проблем української мови. Цього року на пропозицію відгукнувся лише Олександр Мороз. Премію імені нинішнього Голови Верховної Ради отримають кілька найкращих студентів та учнів старших класів. Загальна сума, виділена спікером парламенту, — 9 тисяч гривень.
Дуже прикро, що українські багатії ігнорують такі ініціативи. При такому байдужому ставленні української влади до української мови стає зрозумілим обурення доньки Петра Яцика. Чому, приміром, житель Торонто Стенлі Пітерсон щороку на конкурс жертвував по $ 55 тисяч, а на VI турнір з української мови вислав $ 120 тисяч, а наші мільйонери не хочуть зробити якісь капіталовкладення в духовність?
НАЙБІЛЬША ПРЕМІЯ — СІМ ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ
Конкурс триватиме до травня 2007 року, а його переможців вітатимуть на сцені Національного драматичного театру іменi Івана Франка. Важливо те, що він проходитиме не лише серед учнів середніх шкіл (у ньому візьмуть участь учні 3— 11-х класів). Змагатимуться й студенти ВНЗ, ректори яких побажають перевірити знання своїх студентів на предмет рідної мови. Крім України, він відбудеться у 10 країнах СНД, а також у США, Канаді, Польщі, Австралії.
Брати участь у Міжнародному конкурсі з української мови в ньому участь — престижно, а перемогти — вигідно. Найбільша премія, яка чекає на переможців, — сім тисяч гривень. Її отримають одиннидцятикласники за здобуття першого місця на загальнонаціональному рівні. Переможці-десятикласники — по п’ять тисяч гривень, третьокласники — по дві тисячі гривень. Грошові винагороди чекають на всіх переможців конкурсу (за перші, другі та треті місця в кожному класі) на місцевих, районних та обласних рівнях (найменша премія для третьокласника — 100 гривень). Загалом в Україні планується відзначити 1,5—2 тисячі дітей. Дуже важливо, що ці гроші не оподатковуються. Це — одне з важливих досягнень організаторів — Ліги українських меценатів. Загальний бюджет конкурсу складає понад 640 тисяч гривень. Аби заохотити вчителів, їм також передбачили фінансову винагороду. Йдеться про тих учителів та викладачів, вихованці яких стануть переможцями. Сума винагороди для вчителів ще не затверджена, проте, вже можна говорити про призи, які отримають викладачі ВНЗ студентів-переможців. Валерій Бітаєв, проректор Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв заявив, що винагорода для таких викладачів — три тисячі гривень та «Золота медаль» від академії.
Серед шкільних вчителів не обійшлося без дискусій: чи не розпестимо ми дітей та молодь великими сумами? Відповідь на це вже дав засновник конкурсу — Петро Яцик: «В Україні часто організовуються змагання, конкурси. Перемагають сильніші та розумніші. Але чомусь за свої потрачені зусилля, за свої таланти вони отримують блискучий картон».
А нам пора звикати, що кожна перемога, кожна премія повинна мати свій грошовий еквівалент. Адже це так важливо для дитини — не просити в батьків, а власними знаннями заробити для себе гроші. А ще переконатися, що корисно вивчати не лише англійську чи комп’ютер, а й рідну мову.
