Геть усім відома народна мудрість, що скупий платить двічі. Цього разу така історія трапилася зі мною. Знаю, сам винен. Тому хочу застерегти інших від моєї помилки.
Спокусився дешевою принадною пропозицією від однієї київської фірми (назви, природно, не наводжу, щоб не бути звинуваченим у антирекламі) провести різдвяні вихідні в Кракові. За 79 у.о. + 100 грн. пропонувалося в перспективі: проїзд автобусом єврокласу, двозірковий готель, харчування, екскурсійне обслуговування з гідом, страховка. Мила дівчина Юлія, менеджер, чесно дивлячись в очі, запевняла, що проїзд буде комфортним, обіцяла місця в середині автобуса, вечерю замість сніданку в день приїзду і добрий настрій на всю поїздку. Потім, побачивши в Інтернеті таку ж ціну пропозиції від іншої турагенції з ідентичною програмою, неважко було здогадатися, що хтось із них посередник.
Я розумів, що за такі гроші на особливий комфорт розраховувати не варто, але все ж таки — навіщо брехати в очі, що місця під номерами 41—47 будуть посередині салону, навіщо взагалі продавати місця на останні крісла автобуса, які не відкидаються назад, і при цьому називати це проїздом єврокласу? Хіба це євроклас — з невідкидними кріслами (дві ночі: дорога туди й назад) і не працюючим нормально в автобусі кліматоконтролем, коли перший поверх замерзає в шубах, а другому — спекотно в футболках?
Навіщо відправляти в поїздку як супроводжуючих двох молодих дівчат, одна з яких їде вперше, а потім стояти п’ять(!) годин вночі на кордоні, в той час як більш спритні автобуси з більш досвідченими супроводжуючими проїздять повз паспортний контроль, навіть не виводячи своїх туристів із салону до бар’єра з прикордонником?
Навіщо обіцяти екскурсії до Королівського замку Вавель, який у день приїзду — у неділю — зачиняється о 15.00, і ми ніяк не встигаємо, а в понеділок — він вихідний?
Навіщо у вівторок вранці підіймати всіх о шостій годині ранку, щоб нібито встигнути на 13.00 на екскурсію до Ланцута, у той час як екскурсоводу замку Потоцьких в цьому самому Ланцуті повідомили, що він повинен прийти о 14.30?
Навіщо обіцяти якісь там вечері замість сніданку в рекламній листівці в день приїзду, якщо нічого цього немає?
Навіщо перепродувати місця? Нас мало поїхати сім осіб, але одна родина захворіла, і чоловік вирішив з дітьми не їхати без дружини. Оскільки це трапилося за п’ять днів до виїзду, то, посилаючись на договір, нам було сказано, що за п’ять днів втрачається вже 100% вартості путівки. В останній день нібито робиться жест «доброї волі» і повертається 20%, а потім на цих місцях у автобусі опиняються інші люди, яким у цей же останній день за 50% вартості продають термінову путівку. При цьому також клянуться, що місця не на останньому ряду. Навіщо ж обдурювати?
Як кажуть, риторичні питання, тому що... ось такі ми люди. Хочемо увірвати більше і ошукати будь-кого поряд. Так, ми такі. А ось вони вже трохи інші. Мабуть, через це в Кракові вражає відсутність бродячих собак на вулицях, жебраків якщо й подибуємо, то одягнуті вони цілком пристойно. Мабуть, через це там відчувається у людей більша повага до навколишніх, і, насамперед, до самого себе.
