«День» не перший рік стежить за тими (часто — конфліктними) містобудівними ситуаціями, що виникають у столиці. Це забудова і без того тісного історичного центру житловими й офісними будівлями, і зменшення кількості зелених насаджень унаслідок того ж інтенсивного житлового будівництва. Щодо київської зелені, щоправда, нарешті з’явилася позавчора обнадійлива інформація: депутати Київради затвердили норматив — 26 кв. метрів на людину (раніше він становив 21 кв. м). Для порівняння: європейці «мають» у своєму розпорядженні 10-15 квадратних метрів. Передбачається також ввести мораторій на забудову зелених зон. Щоправда, вже затверджені проекти, на жаль, не «відкликатимуть». І вислів, що Київ стає «кам’яними джунглями», — давно побутує серед багатьох фахівців. Винести за межу Києва промислове виробництве, якого чимало, накласти «вето» на зелень — безсумнівно позитивна ідея. Але забудова центральної частини міста ще зберігає форму епідемії, — каже голова Спілки архітекторів Ігор Шпара...
Позавчора на прес-конференції на тему «Перспектива забудови Києва» прозвучала показова фраза. Про те, що столиця «не буде значно розширятися, й основні сили будуть спрямовані на ефективніше використання освоєних територій». Це, як свідчить офіційна інформація, пов’язано насамперед із тим, що значного приросту населення не очікується (до 2020-го — 2 млн. 650 тис. осіб). І, як запевняють фахівці, підвищену увагу приділятимуть периферійним зонам (Ходосівка, Вишгород, Гатне, аеродром «Чайка»).
Планується ще й закриття, перебазування, перепрофілювання промислових і комунальних територій: процес «хоч і дуже складний», проте дозволить звільнити 83 гектари в житлових зонах української столиці. «Таким самим чином можна звільнити додаткові території за рахунок військових частин і містечок унаслідок реформи в Збройних силах та реструктуризації їхніх частин і виробництв». Складно сперечатися з логікою винесення подібних об’єктів за межі міста. Але ось дивно чути одні й ті ж розмови з року в рік. І горезвісного «перебазування» не спостерігати...
Житлове будівництво — «найболючіша» тема столиці... Зараз у Києві будують багато елітного та комфортабельного житла, радісно нагадують організатори прес-конференції. Як відомо, приблизно півтора мільйона квадратних метрів на рік. Але нам нагадують: норми житлоплощі, передбачені документами 1984 року «випуску», становлять 18-20 кв. м на людину. А європейський рівень — 25— 30 метрів. Слід, щоправда, зазначити: кілька місяців тому один із заступників мера, який за «квартирні питання» і відповідає, Михайло Голиця, — називав трохи інші цифри: 13 квадратних метрів сьогодні припадає на середньостатистичного українця, 18 — це те, до якого рівня це нині мінімальне треба «дорости».
Цікаво й те, що раніше нинішній головний архітектор міста Василь Присяжнюк говорив таке: в Києві бракує земельних ресурсів для забудови міста. Тому часто будівництво здійснюється в зелених зонах міста, а також на вже забудованих ділянках. Як передає ЛІГАБізнесІнформ, В. Присяжнюк переконаний у тому, що один із варіантів вирішення цієї проблеми — розширення міської межі Києва. Але оскільки ця територія не належить Києву, необхідно провести переговори з кожною селищною радою окремо.
Є підозра, що з головами цих самих рад домовитися не вдається. Яскравий приклад — Вишгород, який зовсім не поспішав стати платником податків київського бюджету і, відповідно, гордо іменуватися частиною столиці. Це по-перше. По-друге — тенденція ущільнювати місто (особливо його центр) переросла в «добру» традицію, нагадує перший заступник Всеукраїнського товариства охорони пам’ятників історії та культури Микола Пархоменко, вельми з’ясовну з погляду дорожнечі «центральної» землі. Аж ніяк не завжди з’ясовну з погляду того, що деякі новобудови зводять без урахування охоронних зон деяких архітектурних об’єктів. Яскравий приклад — так і не поставлена крапка в конфлікті з приводу зведення однієї з багатоповерхівок на схилах Дніпра. Тих самих схилах, які представники ЮНЕСКО свого часу хотіли внести в список світової спадщини...
У якійсь мірі цю найрадіснішу перспективу забудови Києва могли б зробити більш осмисленою, розробивши проекти детального планування (ПДП) Києва. Теоретично — це документ, що розглядає кожен район до найостаннішого його дворика. Але... посилаючись на відсутність коштів (а кожна подібна розробка для району — багатотисячна, якщо не багатомільйонна) або просто «забуваючи» про цю необхідність, ми будували протягом останніх років без неї, пояснює М. Пархоменко. Парадоксально, але факт: за його словами, експертів аж ніяк не порадувало... коли, наприклад, нарешті з’явився ПДП Печерського району. Бо туди вже було «вписано» такі об’єкти, що суперечать і здоровому глузду, і законодавству.
«Основне завдання — об’єднати нову споруду та культурну спадщину», — зазначає поширена Головкиївархітектурою інформація. Розвиток урядового центру передбачений у районі Печерська. Міжнародні представництва групуватимуться в районі Львівської та Михайлівської площ. Адміністративно- діловий центр розгорнеться на Хрещатику, Європейській, Бессарабській, Спортивній і Либідській площах. «Нові ділові центри фінансового, інформаційного та торгового призначення» з’являться на вулиці Червоноармійській, Подолі, бульварі Дружби народів, Московській площі. Переважна більшість готелів (понад 50%) буде розташована також у центральній частині міста. Ці оптимістичні плани одних архітекторів суперечать думці інших фахівців. На багатьох із названих вулиць уже сьогодні існує транспортний колапс. А створення додаткових чинників притягання авто (ті самі ділові центри) «допоможе» посилити проблему.
Нині в більшості районів міста відбуваються громадські слухання з приводу забудови столиці. Тільки, на жаль, багато експертів переконані, що вони — «для галочки». «Хай би які суперечки тривали, побудують у будь-якому випадку те, що вже задумали», — резюмує М. Пархоменко.
ДО РЕЧІ
Київський міський голова Олександр Омельченко вважає упередженим ставлення жителів Печерського та Шевченківського районів Києва до питань забудови центру столиці, винесених на громадські слухання 18 липня. Про це він сказав журналістам у вівторок. Як відзначив О. Омельченко, 90% об’єктів, які викликають невдоволення киян, перебувають у стадії проектування та землевідводу, повідомляє Інтерфакс-Україна. Він відзначив, що політичні сили, які підігрівають невдоволення жителів міста, не прагнуть до прийняття конструктивних рішень для того, щоб «знайти причини конфліктів і запобігти їм надалі». Крім цього, О. Омельченко повідомив, що за підсумками районних громадських слухань, які цього тижня проходять у всіх районах, у серпні буде прийняте загальноміське рішення, в якому будуть вказані додаткові умови по узгодженню проектної документації для будівництва об’єктів у центральній та історичній частинах міста. «З 10 районів Києва проблеми є в Печерському, Шевченківському та Подільському районах. В інших районах Києва проблем немає», — сказав він. О. Омельченко також повідомив, що буде особисто контролювати питання дозволу конфліктних ситуацій навколо забудови Києва.
