Конгрес «Апімондія» - один із найстаріших на планеті (перший відбувся у 1897 році), але тільки цього року світ може відкрити собі Україну, як країну меду та апіпродуктів. Планується, що цей конгрес стане найбільшою подією в історії бджільництва України: протягом п’яти днів очікується участь близько 10 тисяч учасників із понад 115 країн світу. За словами міжнародних експертів, Україна – друга країна у світі після Китаю за кількістю пасічників. Наразі ж про нас, як про апікраїну у світі майже не знають.
Про Україну в Європі ми інформації не маємо взагалі: протягом останніх трьох років, - з часу, коли Україна виборола право проводити конгрес, - я побував в багатьох країнах, і побачив, що там немає інформації про потенціал України, про ваше виробництво меду. В плані бджільництва – ви чудова країна: у вас налічується близько 4 тисяч бджолярів. Що стосується виробництва меду, то зараз у світі в рік його виробляється близько 2 мільйонів тонн. В трьох країнах сконцентровано 50% виробництва цього продукту. Це Китай, Аргентина, Австралія, а ви входите в п’ятірку за кількістю виробництва меду (на рівні 6%), - сказав президент Міжнародної федерації бджільницьких асоціацій «Апімондія», засновник і президент Агентства розвитку бджільництва «Апісервіс» Жиль Ратіа (Франція).
Топ-темою конгресу стане проблема збереженні генофонду бджіл на планеті. Оскільки серед учасників будуть вчені, то організатори заходу сподіваються на їхню допомогу. Про актуальність теми смертності бджіл говорять вже близько 10 років, але питання не вирішується. Більше того – з кожним роком бджіл гине все більше.
За словами фахівців, за останні 60 років у світі дуже сильно змінилося довкілля (техногенне навантаження, екологічні проблеми, сільськогосподарське виснаження землі), і не це могло не вплинути на бджіл. Щороку пасічники стикаються з якоюсь хворобою бджіл. Нормою смертності вважається до 10% бджолиних сімей за рік. Натомість в багатьох країнах світу в рік вимирає 20-40%. На думку дослідників цієї проблеми, основними факторами, які негативно впливають на генофонд бджіл є інтенсивне сільське господарство (використанні пестицидів, вирощування монокультур) та інтенсивне бджільництво (коли бджолині сім’ї «виснажуються») і гинуть. Загибель бджіл – це не тільки проблема відсутності чи невеликої кількості меду, це проблема удару по цілій екосистемі. Наприклад, бджола в екосистемі виконує важливу функцію, запилюючи 80% всіх квітів, третина з них – це сільськогосподарські культури. Тобто, без бджоли неможливе вирощування сільськогосподарських культур в такій мірі, якій це потрібно для того, щоб людство себе прогодувало.
Бджоли – це не тільки «домашні» комахи. Є й дикі бджоли, декілька видів з яких нині перебуває під загрозою – їхня кількість постійно зменшується. Що робити, як їх рятувати - це ми будемо вирішувати на конгресі з науковцями. Тому що бджолу ніхто не замінить. Я знаю, у світі деякі теплиці почали самостійно вирощувати медоносних бджіл, але це надто дорого: вартість однієї такої бджоли складає 50 євро, - сказав голова постійної комісії «Апімондії» з біології бджіл Карл Кралсгайм (Австрія).
В Україні проблему зникнення бджіл ніхто не вивчав. За словами наших експертів, в нашій країні поки що ця проблема не стоїть гостро: є тільки окремі випадки руйнування бджолиних сімей.
Ми сподіваємося, що такі дослідження у нас будуть проведені , і ми матимемо більш достеменну інформацію. Щодо смертності бджіл, то зараз наші бджільницькі асоціації , які працюють в регіонах, на початок цієї весни, на початок бджільницького сезону дають позитивну картину, - повідомила президент 43-го Міжнародного Бджільницького конгресу Апімондія Тетяна Васильківська.
За словами організаторів, в результаті проведення наукових консультацій на «Апімондії», планується розробити офіційні пропозиції щодо збереження генофонду бджіл Організації Об’єднаних Націй. Також у Києві планується оголосити бджолу медоносну видом, який знаходиться під загрозою вимирання.
Оксана МИКОЛЮК, «День»
