Проблема збереження оригінальних архітектурних ансамблів, історичних будівель і пам’яток останнім часом дедалі більше турбує херсонців. Кожному помітно, що в старому центрі міста час від часу виростають новобудови, котрі не вписуються в загальний «невисокий» стиль. Про ці та інші неприємні тенденції говорять і експерти. Зокрема під час нещодавнього круглого столу «Дня» — «Як зберегти унікальне минуле і сформувати майбутнє обличчя Херсона» — фахівці відзначали необхідність переосмислення принципів містобудування та звернення особливої уваги на скрутний стан історичної частини Херсона. Тож новий план міста — на часі.
Цей документ є невід’ємною частиною генерального плану Херсона, оновлений варіант якого наразі готують у міськраді. Як вважають чиновники, саме забезпечення фізичної цілісності пам’яток архітектури та захист цінного історичного середовища й закладено в основу нового історико-архітектурного плану, який розробляли спеціалісти Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень у Києві.
— Нині чинний опорний історико-архітектурний план було затверджено ще 1988 року. Вже давно назріла потреба в його корекції, — коментує «Дню» голова депутатської комісії з питань містобудування, архітектури та регулювання земельних відносин Херсонської міської ради Тетяна ВАРУЩИК. — При підготовці проекту було враховано всі нововведення в законодавстві. Визначено комплексну охоронну зону центральної частини міста, так званий історичний ареал (частина населеного пункту, яка зберегла об’єкти культурної спадщини, та пов’язані з ним плани та форми забудови попередніх періодів розвитку цих населених пунктів). Крім того, новим планом встановлено диференційовані по режимах і висоті зони забудови. З’явилися об’єкти історії архітектури періоду 50—60-х років ХХ ст. — проспект Ушакова, площа Свободи. За оцінками фахівців, це порівняно молодий комплекс, але він має своє обличчя. На сьогодні цей план схвалили науково-методична рада Міністерства культури України. Ми чекаємо на узгодження з профільним департаментом та затвердження плану наказом міністерства».
За словами Тетяни Варущик, новий документ мають застосовувати не тільки міська влада, а й архітектори, будівельники, замовники нових об’єктів.
На думку архітектора Михайла ВУСТЯНСЬКОГО, історико-архітектурний план має як позитивні, так і негативні риси й не дає гарантії, що безладна забудова Херсона припиниться найближчим часом.
— Серед позитивних моментів можна відзначити включення до опорного плану території вздовж річки — «зони регульованої забудови набережної». Це забезпечить збереження та розвиток на сьогодні майже втраченого містобудівного елемента й ландшафту Херсона. Також правильно, що до цієї зони включено територію уздовж проспекту Ушакова. Негативним вважаю збільшення граничної висоти забудови в охоронній зоні історичного ареалу до 15 метрів. Краще було б поділити її на кілька підзон, залежно від існуючого призначення територій. В окрему треба виділити пішохідну зону зі збереженням висоти 9 метрів. Доцільно було б збільшити пішохідну зону та, враховуючи компактність нашого міста, створити пішохідно-велосипедні доріжки в центрі Херсона. Утім, жоден документ, навіть досконало розроблений на папері, не зможе ефективно протидіяти хаотичній забудові історичних кварталів Херсона. Центр міста був і залишається інвестиційно привабливим. Від цього у бізнесменів виникає бажання будувати більше, вище та дешевше. Закликати до совісті — марна справа. Єдиний, на мою думку, вихід — міська влада повинна створювати інвестиційно-привабливі проекти за межами історичного ареалу. Враховуючи компактність міста, вони можуть бути на відстані всього 15—30 хвилин пішохідної доступності до центра міста, — зауважив Михайло Вустянський.
