Кілька тижнів тому в соцмережах з’явилося фото з народним депутатом Нестором Шуфричем поруч з убитим чорним носорогом. Полювання проходило кілька років тому в Намібії. Фото знайшли активісти міжнародного твіттер-акаунту Tigrenlion, які виступають проти сафарі і за збереження дикої фауни.
Це фото підхопили чимало ЗМІ. Приміром, про інцидент з українським нардепом написали в Kyiv Post. Видання працює в Україні, однак розраховане на іноземну аудиторію. У статті йшлося, що український нардеп, який нині очолює парламентський комітет Верховної Ради України з питань свободи слова, позує з чорним носорогом, який належить до зникаючих тварин в Африці. Крім трьох чорних носорогів, Нестор Шуфрич полював тоді ж у Намібії на золоту гну, золоту орікс та коричневу гієну.
«UAnimals та міжфракційна група «Гуманна країна» засуджують такі дії законодавця і наголошують на тому, що вбивство тварин у сучасному світі неприйнятне і є ознакою деградації», — відреагували на ситуацію в українській зоозахисній ініціативі UAnimals.
ПРОБЛЕМНІ ЗНАМЕНИТОСТІ
У пресслужбі Нестора Шуфрича також підготували розлоге пояснення інциденту: «Інформація, подана про відвідини Африканського континенту, зокрема Намібії, народним депутатом Нестором Шуфричем, не зовсім коректна. Описані події мали місце в липні 2013 року. Полювання, про яке йшлося у ЗМІ, велося з дозволу уповноважених на це національним урядом органів, предметом відстрілу був самець нерепродуктивного віку, агресивного характеру, який підлягав відстрілу. Нестор Шуфрич додав, що предметом його мисливського інтересу були виключно самці зрілого віку, які втратили здатність давати потомство і які становлять небезпеку як для молодших самців, так і для місцевих жителів в окрузі. Після описаних подій Нестор Шуфрич, в силу відомих обставин, утримувався від подібних експедицій на Африканському континенті».
Іноземні видання розповідають і про інші прецеденти в Україні. Так, OneGreenPlanet та Daily Mail нещодавно описували ще одне порушення норм захисту тварин у нашій країні. «Український чиновник прив’язав собаку до машини і потягнув її по дорозі як покарання», — це заголовок однієї зі статей у зазначених ЗМІ. Ідеться про випадок на Хмельниччині, коли директор державного обласного архіву Володимир Байдич прив’язав до машини собаку, яка начебто вкусила його матір, і волочив за автівкою, таким чином караючи тварину. За цим фактом місцева поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 299 Кримінального кодексу про жорстоке поводження з тваринами.
ДЕ УКРАЇНА ЛІДИРУЄ, А ДЕ ПАСЕ ЗАДНІХ?
Тож проблеми, які роками намагаються розв’язати зоозахисні ініціативи, відомі не лише в межах нашого інформаційного простору. Що цікаво, міжнародні видання у своїх публікаціях відзначають, що в Україні не діє законодавство, яке має захищати тварин від жорстокості, а більшість проблем намагаються розв’язати самотужки волонтери замість державних органів.
«У плані зоозахисного руху в Україні ми зробили дуже великий стрибок за досить стислий проміжок часу. Провідні зоозахисні організації, наприклад РЕТА, оцінюють нас дуже позитивно. У деяких питаннях ми навіть попереду європейських країн, скажімо, стосовно заборони цирків з тваринами, — коментує зоозахисниця Наталя ВИШНЕВСЬКА. — А от щодо питань, пов’язаних з безпритульними тваринами, ми лідируємо у списку європейських країн, де ставлення до них дуже погане, а обличчя держави виглядає неприємно».
«Наші celebrities нічим не відрізняються від тих, що в Європі чи США, у них також є свої «шуфричі» та «байдичі», — продовжила пані Наталя. — Єдине, що деякі процедурні моменти на законодавчому рівні не вирішені. Незважаючи на те, що наш закон про захист тварин від жорстокого поводження досить жорсткий стосовно живодерів, передбачено максимальне покарання — вісім років ув’язнення, навіть не в усіх країнах встановлений такий великий термін ув’язнення для догхантерів, але питання доведення до вироку має проблеми. У нас відсутня судово-ветеринарна експертиза. Наразі це ініціюють окремі зоозахисники, але держава не звертає на це уваги».
Наталя Вишневська наголошує, що з рухом догхантерів, який прийшов до нас із Росії та Білорусі, не борються належним чином правоохоронні органи. За кордоном на подібні речі реакція правоохоронців була б миттєвою. Активістка наводить приклад, що в Україні легально працює сайт живодерів, на якому описуються плани та факти знущань з тварин. «Але кібервідділ МВС, який займається боротьбою з такими видами злочинної діяльності, цим питанням чомусь не переймається. Якби це був сайт, націлений на сексуальне насилля над дітьми, МВС відразу припинило б його роботу», — зауважує зоозахисниця.
Усі ці проблеми накопичувалися роками. Кілька зоозахисних організацій минулого року намагалися активно співпрацювати з парламентом, щоби посилити наше законодавство щодо захисту тварин новими положеннями. Знаменитий серед активістів закон під номером 6598 мав заборонити притравочні станції, запровадити згадану Наталею Вишневською судово-ветеринарну експертизу, а також дієвий облік безпритульних тварин. В останній момент у парламенті не набралося достатньої кількості голосів...
