ПРИКМЕТИ ЧАСУ
Цьогорічна XVIII Міжнародна олімпіада з лінгвістики, яка відбувалася в кінці липня, була для українців особливо успішною. На особистому турі Дар’я Кривошеєва, учениця Європейського колегіуму, яка цьогоріч піде до десятого класу, здобула другий абсолютний результат (серед 216 учасників із 34 країн світу) і принесла українцям золоту медаль. А також українці здобули два призи за найкращі розв’язання задач і три відзнаки. Ба більше, вперше на командному турі українці здобули медаль, і одразу — «золото» (змагалося 54 команди, «срібло» здобула команда з США, а дві «бронзи» — учасники з Індії та Канади). І це при тому, що олімпіади з лінгвістики — великою мірою і досі лишаються справою волонтерів, адже лише в столиці лінгвістична олімпіада включена до переліку офіційних шкільних олімпіад. Детальніше про те, як лінгвістичні олімпіади з’явилися в Україні, поговоримо з їхнім засновником і співорганізатором Данилом МИСАКОМ, а також довідаємося про олімпіаду «зсередини» від Дар’ї КРИВОШЕЄВОЇ.
МОВА З МАТЕМАТИЧНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ
— Міжнародні олімпіади з лінгвістики почали проводити з 2003 року. Проте Україна долучилася до них не одразу. Коли саме це сталося? І наскільки поширеною є участь у цій олімпіаді?
Данило Мисак: — Україна долучилася 2014-го. На початку року я дав анонс на сайт математичного олімпіадного руху, і діти, які цей анонс побачили, прийшли на першу олімпіаду з лінгвістики в березні. Тоді долучилося 75 школярів. І тоді ж переможці поїхали на міжнародну олімпіаду. Чого ми принципово не хотіли як організатори — щоб учасники платили за ці поїздки, тому що тоді це ставить їх у нерівні умови: хтось узагалі не зміг би взяти участь через це. Тож у перші роки фінансуванням таких поїздок займався я особисто, а кілька останніх років нам допомагає в цьому компанія Grammarly.
Буквально за два роки проведення олімпіади в Києві її перевели на офіційний рівень і проводили за наказом Департаменту освіти і науки КМДА й Інституту післядипломної освіти. Так лінгвістична олімпіада стала на рівні з іншими предметними. Це також стало для нас поштовхом розробити програму гуртка, що ми з часом і зробили.
Зрештою, географія учасників розширювалася. Міста, в яких були вчителі, викладачі університетів, які погодилися стати організаторами в своєму місті, почали потроху долучатися до участі. Стабільно учасниками є Харків, Запоріжжя, Чернівці, Миколаїв, Тернопіль та ще кілька міст. Час від часу цей список поповнюється й іншими містами, хоча під час епідемії з цим стало тяжче, дехто взяв павзу.
— Чому ви вирішили ініціювати проведення в Україні цієї олімпіади?
Д.М.: — Із дитинства цікавився питаннями мови, а паралельно захоплювався шкільними олімпіадами (свого часу був і учасником, і організатором змагань із математики та інформатики); ще й було бажання подорожувати. Тож усе органічно сполучилося. Великою є заслуга моєї дружини Таміли Краштан, зараз вона займається олімпіадою більше, ніж я. І вона готувала учасників до міжнародної олімпіади. До того ж у нас уже є ціла команда, яка нам допомагає — випускники, дехто з викладачів.
— Дар’є, а чому ви вирішили взяти участь у змаганнях із лінгвістики? І як готувалися?
Дар’я Кривошеєва: — Я вирішила взяти участь у олімпіаді, оскільки цікавлюся лінгвістикою як наукою та вважаю, що мову варто розглядати не лише з гуманітарної, а й з математичної точки зору. Планую пов’язати майбутню професію з Natural Language Processing (обробкою природної мови — галуззю штучного інтелекту, що досліджує розуміння і синтез людських мов комп’ютерними системами). Беру участь у лінгвістичних олімпіадах, починаючи з 6 класу.
Із метою підготовки насамперед розв’язувала величезну кількість лінгвістичних задач з минулих українських і міжнародних змагань; змагань інших країн. Також прочитала канадський університетський підручник Contemporary Linguistic Analysis (англійською мовою).
— Оскільки ви вже не вперше берете участь у олімпіаді, то чи могли б порівняти цьогорічний досвід і попередній. Що було простіше, що складніше?
Д.К.: — Можу порівняти цьогорічну дистанційну Міжнародну олімпіаду з лінгвістики та олімпіаду 2019 року, що відбувалася очно в місті Йон’їн у Південній Кореї. Я важко перенесла довгий переліт із України до Кореї та зміну клімату, тому почувалася дещо комфортніше цього року, ніж 2019-го. Однак незаперечною перевагою очного формату, звичайно ж, є культурна програма, що включає в себе відвідування музеїв, дегустацію національної кухні, вільне спілкування з учасниками з усього світу. Враження від культурної програми під час дистанційного формату є далеко не настільки живими.
РОЗУМІННЯ МОВНИХ ПРАВИЛ І ЛОГІЧНЕ МИСЛЕННЯ
— Бачила приклади завдань, де треба було проаналізувати, наприклад, ґаріфунську мову (мову чорних карибів), якою говорять близько 150 000 осіб у Гондурасі, Белізі, Гватемалі та Нікарагуа. Даниле, як узагалі складають завдання для таких олімпіад?
Д.М.: — Це, безумовно, творчий процес. Ми беремо монографію, граматику якоїсь мови, бажано достатньо екзотичної, щоб її гарантовано не знав ніхто з учасників наперед (тому що в нас не про знання мов, а про розуміння принципів), і шукаємо там цікаве мовне явище. Наприклад, в українській ми знаємо, що між двома голосними ставимо сполучник «й», а між двома приголосними ставимо сполучник «і». В кожній мові є набір таких цікавих закономірностей. Тож ми даємо кілька прикладів і просимо учасника самостійно вивести це правило.
— Тобто це дає змогу протестувати не лише розуміння певних лінгвістичних явищ, а й логіку.
Д.М.: — Так. Здебільшого найбільш успішними учасниками в нас є ті, хто добре проявляє себе в математиці, інформатиці та інших точних науках. Тому що сам матеріал дуже тісно пов’язаний із логічним мисленням. Це засвідчують і успіхи наших випускників. Одна з перших наших випускниць, золота медалістка, пішла працювати комп’ютерною лінгвісткою. Ще кілька призерів поїхали вчитися за кордон на комп’ютерні науки. Хтось уже працює як розробник.
— Чим відрізняються завдання для особистого та командного туру?
Д.М.: — Цей розподіл на індивідуальні та групові завдання склався історично, я так розумію, що Болгарія свого часу це придумала, і так закріпилося й надалі. Особисті задачі дуже чітко, логічно складені; це головоломки, де є лише одна правильна відповідь. А командні задачі — часто більш відкритого типу, можна сказати, дослідницького. Є, скажімо, два великі тексти, один з яких є перекладом іншого, і ти маєш зіставити. Ця задача не має конкретного, однозначного розв’язку, в усіх свої різні просування, які можна оцінювати.
— Дар’є, яким було найцікавіше завдання, яке надовго запам’ятаєте? Як знаходите «ключі» до вирішення?
Д.К.: — Усі завдання міжнародної олімпіади були надзвичайно цікаві, тому мені важко вибрати одне, яке сподобалося найбільше. Методи, що допомагають розв’язати завдання, — це співставлення даних незнайомою мовою та українських перекладів-відповідників, пошук закономірностей, застосування знань про поширені лінгвістичні явища, комбінаторний метод і перебір варіантів. Велику роль грає й уважність до деталей, адже відповідь на повний бал має бути правильною з точністю до кожної літери та навіть кожного надрядкового знака!
«КОЖЕН МОЖЕ СПРОБУВАТИ СВОЇ СИЛИ»
— Даниле, ви також організовуєте міжнародну інтернет-олімпіаду з лінгвістики?
Д.М.: — Так, це також наша (з моєю дружиною-співорганізаторкою) ініціатива. Цьогоріч вона відбулася вже втретє. Ми надіслали інформацію в нашу міжнародну олімпіадну спільноту, і виявилося, що є багато зацікавлених із різних країн, які хочуть брати участь.
— Як можна долучитися до олімпіад?
Д.М.: — Якщо йдеться про учасників, то варто стежити за нашим сайтом, де ми викладаємо новини. Ймовірно, що цього року (але важко сказати точно) ми так само проведемо відбірковий тур українських змагань через інтернет. Він відкритий, усі учні можуть взяти участь, а переможців ми запрошуємо на очні тури. Ми позиціонуємо себе як змагання для 6 — 11 класів, утім, більш комфортно почуваються старші діти, хоч у нас бувало, що діти й із третього класу брали участь. На відміну від більшості інших предметних олімпіад, тут більш розмиті межі, кому можна, а кому ще рано. Кожен може спробувати свої сили.
Якщо говорити про волонтерів, то будь-хто може написати на адресу [email protected], якщо в нього є бажання допомогти, підтримати. Ми одразу відгукуємося.
ПРЕСТИЖНІСТЬ ОЛІМПІАДИ
— Дар’є, чи плануєте й надалі брати участь у олімпіадах? У чому переваги участі в них?
Д.К.: — Так, я й надалі планую брати участь у олімпіадах, і не тільки з лінгвістики, а й з інших предметів і наук. Розв’язування олімпіадних задач тренує логічне мислення та дає навички прикладного застосування теоретичних знань. Крім того, деякі престижні університети США й Канади — Massachusetts Institute of Technology (MIT), University of Waterloo — хочуть бачити в своїх майбутніх студентів олімпіадні перемоги.
На превеликий жаль, в Україні олімпіадний рух наразі не має підтримки з боку Міністерства освіти й науки, а підтримується тільки незалежними організаторами й спонсорами. Для олімпіади з лінгвістики ця проблема є особливо актуальною, бо вона ніколи не була визнана державою на рівні з олімпіадами з «базових навчальних предметів» — математики, фізики, хімії тощо. Навіть тоді, коли переможці інших міжнародних олімпіад отримували стипендію Президента України та додаткові бали до ЗНО, переможці Міжнародної олімпіади з лінгвістики не отримували таких пільг.
У інших країнах світу це не так: університет MIT включив Міжнародну олімпіаду з лінгвістики до списку олімпіад, рекомендованих для участі вступникам, на рівні з математикою, фізикою та іншими, а в Болгарії й Польщі лінгвістична олімпіада має офіційну підтримку міністерств освіти. Тож висловлюю величезну подяку організаторам і спонсорам, що розвивають лінгвістичний рух в Україні!
