Уперше на виставці відбулася презентація «Авторських інноваційних проектів з проблем освіти». Про передовий досвід в освіті було модно говорити завжди, але сьогодні ставлення до нього змінилося докорінно. Як повідомив кореспонденту «Дня» Перший віце-президент АПН України Василь Мадзігон: «Не можна перейняти досвід, можна перейняти тільки ідею». Василь Миколайович підкреслив важливість перевірки педагогічних проектів практикою, вивчення результатів від нововведень, неприпустимості масового примусового поширення передового досвіду. Автори проектів протягом чотирьох днів мали можливість поділитися результатами своєї творчої праці та обговорити свої ідеї з вченими, колегами та всіма, кому це було цікаво.
Сьогодні освіта все більше і більше набуває якості товару і примушує навчальні заклади краще прислухатися до попиту на свої послуги, все більше враховувати спектр потреб замовника і підвищувати свій рівень. Майже 20% студентів Тернопільського державного університету вчаться одночасно на двох факультетах, — повідомив кореспонденту «Дня» начальник інформаційного центру Тернопільського державного університету Валерій Лазарюк. Університет для посилення своєї конкурентоспроможності постійно займається вивченням запитів потенційних абітурієнтів і вивченням вимог роботодавців. Було встановлено, що на ринку праці великий попит на багатопрофільних фахівців, і тому в університеті було створено Центр післядипломної освіти, і розроблено систему для навчання студентів на двох факультетах одночасно.
Про шляхи вирішення проблеми конкурентоспроможності вузу на міжнародному рівні розповів кореспонденту «Дня» ректор Одеської державної морської академії Михайло Міюсов. «Враховуючи нову стратегію академії, побудовану на міжнародній мобільності курсантів і випускників академії, орієнтовану на виведення української освіти на ринок світових освітніх послуг, зміцнення міжнародної співпраці, експорт кваліфікованої робочої сили, особливу увагу приділяємо міжнародним зв’язкам. Традиційно в Академії навчаються курсанти з багатьох країн світу. Чотири інженерні спеціальності акредитовані Інститутом морських інженерів Великої Британії, і відділення цього Інституту відкрито в Україні на базі нашої Академії, а також підписано договір про співпрацю з Міжнародною морською академією, що знаходиться в Трієсті (Італія). За останні роки у розвинених країнах, які входять до Організації економічної співпраці і розвитку, що контролює 64% світового флоту, все більше позначається дефіцит кваліфікованого командного складу, який до кінця десятиріччя за прогнозами дослідників сягне 20%. У молоді в європейських країнах втрачається цікавість до цієї професії, а Україні вигідний експорт кваліфікованої робочої сили.» Михайло Валентинович також зазначив, що хорошою фінансовою підтримкою для зміцнення матеріальної бази вузу є контрактники, тільки вартість тренажерів визначається у суму від ста тисяч до мільярда доларів.
Без сумніву, що якісна освіта потребує серйозного фінансування. Про невикористані можливості говорили як учасники, так і організатори виставки. Наприклад, Велика Британія за навчання іноземних студентів, не враховуючи мовну підготовку, має щорічно близько 12 мільярдів доларів, Росія — близько 200 мільйонів, в Україні ж ці цифри поки набагато скромніші. Олександр Дудчак з Українського центру міжнародної освіти пояснив кореспонденту «Дня» це становище: «Ситуація з іноземними студентами на сьогоднішній день в Україні дуже складна, це пов’язано з відсутністю досвіду. Багато вузів здатні забезпечити якісною підготовкою, але невміння правильно пропонувати себе на міжнародному ринку і занижені ціни на освіту в нашій країні привертають до нас велику кількість транзитників, від яких, крім головного болю, вузи нічого не отримують. Проблему можна вирішити шляхом законодавчого встановлення мінімальної цінової межі у 2 — 2,5 тисячі доларів на рік за навчання іноземного студента (це невелика сума, у США вона становить 15 — 20 тисяч доларів на рік), що сприяло б відсіканню хвилі транзитників та покращенню матеріальної бази вітчизняних навчальних закладів.»
У другій половині дня в залі з’явилося багато хлопців у шкільній формі. Навіть цілими класами приходили, деякі — з батьками. 22-літній Сергій Мухін підшукував у павільйоні вуз, який дав би йому будівельну спеціальність, хлопчина не раз стикався під час пошуку роботи з тим, що без хорошої освіти хорошої роботи не отримаєш. Дуже серйозним підходом до своїх планів на майбутнє вразив кореспондента «Дня» київський одинадцятикласник Сергій Савинський. Сергій хоче стати фермером, поїхати з Києва у село і розвивати там свою справу, але для цього думає вивчитися не тільки на агронома, але й на юриста, щоб уміти грамотно відстоювати свої права. Найменшими відвідувачами були учні спортивної школи, яка знаходиться неподалеку. Учні 6-7 класів з власної ініціативи прибігли подивитися на нові підручники.
Як повідомив кореспонденту «Дня» член організаційного комітету виставки Віталій Сокіл, українські навчальні заклади беруть участь у подібних виставках не тільки на батьківщині, але й за кордоном. Минулого року 10 вузів представляли Україну на виставці у Швейцарії, а позаминулого — вісім вищих навчальних закладів їздили на подібну виставку в Дубай (Арабські Емірати), зараз МОН готується до участі у виставці в Китаї. В Україну ж цього року з-за кордону приїхала тільки Естонія. Багатьох бажаючих зупинила сума мита на виставковий матеріал, що увозиться, яка визначалася на рівні товару, який ввозиться в Україну для продажу.
