За часи незалежної України не було такого покоління школярів, на якому б не робили експериментів: то міняли систему оцінювання, то тривалість навчання, то програми, але єдиного цілісного бачення — що хочемо отримати на виході і яким чином це зробити — чомусь не було. Тепер же Міністерство освіти та науки сподівається, що вдасться провести реформи не лише у вищій школі, а й у ланці дошкільної та середньої освіти. Концепцію майбутніх змін на період із 2015 по 2025 роки нещодавно міністерство презентувало спільно з громадськими організаціями, які, власне, і працювали над розробкою цього документа. Тепер чекають на відгуки вчителів та батьків.
ПРИВАТНІ ТА СІМЕЙНІ САДОЧКИ УЗАКОНЯТЬ
Отже, зміни планують від першої ланки — дитячого садочка — аж до професійних шкіл. На рівні дошкільної освіти узаконять домашнє виховання, бо справді є батьки, які з власних міркувань не віддають дітей до дитсадків, а вчать їх всьому необхідному вдома. А ще з 2017 року будуть відкривати корпоративні дошкільні навчальні заклади та сімейного типу, у тому числі у житлових приміщеннях. Це своєрідне узаконення приватних садочків, коли одна мама бере до себе додому ще кількох дітлахів і цілий день займається з ними так, як це було б у звичайному садку.
Зміняться і вимоги до вихователів. Дітей до трьох років мають право навчати педагоги, що мають мінімум ступінь бакалавра, а няні та технічний персонал — середню освіту. З дітками від трьох до шести років будуть працювати вихователі зі званням магістра. А сам процес навчання буде спрощено: вільна гра стане основою. І це плюс, оскільки деякі батьки, чиї дітки відвідують підготовчу перед школою групу, скаржаться, що дітям не дають можливості гратися, треба постійно щось вчити, писати, рахувати тощо.
Поки що здається лише мрією, але у міністерстві хочуть будувати нові садочки, а протягом найближчих трьох років повиселяти з ДНЗ всілякі фірми та компанії, які винайняли в оренду ці приміщення.
ПОЧАТКОВА ШКОЛА — ШЕСТИРІЧНА
Найбільше новацій очікує середню школу. У першу чергу повернуть 12-річну тривалість навчання, з них на початкову школу пропонують відвести шість років, три роки на базову і ще три — на старшу. І всі ці рівні освіти здобуватимуть у різних приміщеннях. Навчальні програми планують розвантажити і заодно зменшити навантаження на вчителів.
Зовнішнє незалежне оцінювання лишається, його результати є основою для переходу до професійної освіти, відповідно — і до вищої. Для старшої школи планують створити кілька типів навчальних закладів: професійні школи, одразу після яких можна йти на роботу; професійні ліцеї, академічні ліцеї та гімназії.
Хороша ідея, яка додала б інтересу до предметів у школярів — це новітні лабораторії з фізики, хімії, біології та географії. Звісно, справа дорога, але, мабуть, того варта. І ще певний плюс стосується унормованої кількості учнів, за якої школа має право на існування. У проекті концепції йдеться, що шестирічна школа функціонує за будь-якої кількості учнів, базова — не менш ніж 100, старша — не менш ніж 200 учнів. При цьому гарантують роботу школи навіть тоді, коли кількість дітей буде меншою, якщо неможливо забезпечити їхнє навчання у інших навчальних закладах. Для сільських шкіл, які часто опиняються на межі закриття, це може стати порятунком.
А от випускникам із 2018 року доведеться проходити обов’язкову сертифікацію з іноземних мов та комп’ютерних наук. Щодо вчителів, які мають ці зміни сприйняти та адаптувати, то експерти кажуть, що половина педагогів вже чинить опір, коли проект реформ лише обговорюють. Морально до такого спротиву готові. Натомість обіцяють підняти заробітні плати — на 2020 рік річна зарплата педагога має бути не меншою, ніж річний ВВП на душу населення.
ДОРОЖНЯ КАРТА ДЛЯ РОЗВИТКУ ОСВІТИ
Вищі навчальні заклади мають працювати у напрямку автономії, у тому числі й фінансової. Закон «Про вищу освіту» ухвалено, тепер експерти будуть визначати етапи, що, коли і як будуть змінювати. Протягом 2014–2016 років відбудеться перехід на триступеневу систему вищої освіти, має з’явитися новий перелік спеціальностей підготовки фахівців, максимально наближений до міжнародних норм. Викладачів будуть заохочувати до академічної мобільності, творчих відпусток та стажування, зокрема і за кордоном. А до навчального процесу планують залучати іноземних педагогів.
Наразі усі ці тези — привід для широкого обговорення. Багато питань потребують уточнення та пояснення. І автори концепції обіцяють провести соцопитування вчителів, директорів, батьків, аби врахувати їхні думки. Усе це впроваджуватимуть поступово, і відмовлятися від освітніх реформ не маємо права, тим паче, коли беремо курс на Європу. Георгій Касьянов, директор БФ «Інститут розвитку освіти», керівник стратегічно-дорадчої групи «Освіта» (яка і займалась розробкою концепції), зауважує, що наступним кроком буде створення так званої дорожньої карти розвитку освіти, тобто поетапне впровадження змін. На все про все експерти відводять собі два місяці, щоб з початку нового року вже просувати готові законопроекти у парламенті.
КОМЕНТАРІ
«ТРЕБА МАКСИМАЛЬНО РОЗКРІПОСТИТИ ВЧИТЕЛЯ»
Павло ПОЛЯНСЬКИЙ, заступник міністра освіти та науки:
— Школи, садки та ПТУ — це величезна мережа, і там існують задавнені проблеми. Ми точно знаємо, чого не хочемо: черг до дитсадків, зловживань, щоб у дитсадку відбувалося таке, що нагадує підготовче відділення до школи, не хочемо перевантажених програм, засмиканих учителів, складних підручників, тому треба закладати інші способи здобуття освіти. Треба максимально розкріпостити вчителя. Зараз виникають інші форми дитячих садочків, тому підходити шаблонно до альтернативних дошкільних закладів не можна. Ми хочемо одягнути у правові норми те, що є в житті, користується попитом і виправдовує своє існування. Зараз робочі групи завершують роботу над розвантаженням програм для початкової школи, при чому вони часто незбалансовані, особливо перший і четвертий класи перевантажені. А чи потрібно нам стільки і саме таких предметів, зазвичай одногодинних у початковій школі, треба критично на це подивитися і дати відповідь: що це дає дитині для її подальшого життя.
«ТРЕБА ЗДІЙСНИТИ ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ ЗМІСТУ ОСВІТИ»
Віктор ГРОМОВИЙ, директор Центру тестових технологій та моніторингу якості освіти:
— Доки не змінено різних видів надлишковості у школі, розвиватися ця система не буде. Щодо фінансового механізму, то тут цілий комплекс проблем. Щодо зарплати — ми маємо відійти від оплати поурочної і оплачувати повний робочий день, треба провести перезавантаження змісту освіти. Якщо буде свобода вибору учнем освітнього меню, а ми будемо це супроводжувати, тоді реально відбудуться зміни. Треба повертатися до прийнятої у Європі 12-річної системи освіти, коли всі три ступені середньої освіти будуть існувати окремо — початкова, неповна середня та повна середня. Слід повернутися до того, щоб на місяць подовжити термін навчання, хоча школярі і будуть проти, але в Європі діти вчаться довше, ніж у нас. І ще один напрямок — реформувати систему професійного розвитку, монополію інститутів післядипломної освіти треба зняти, має бути конкурентне середовище, щоб вчитель сам міг вибирати, як йому розвиватися і які форми перекваліфікації йому підходять.
«ОСВІТА МАЄ СТАТИ СОЦІАЛЬНИМ ЛІФТОМ МІЖ РОЗШАРОВАНИМ СУСПІЛЬСТВОМ»
Лілія ГРИНЕВИЧ, голова Комітету ВР із питань освіти та науки:
— Важливо визначити три пріоритетні завдання реформи освіти: угода про Асоціацію з ЄС означає входження до європейського освітнього та дослідницького простору; освіта має стати соціальним ліфтом між розшарованим суспільством, ще один виклик — війна і внутрішній розкол країни, який постійно буде провокуватись з боку агресора. І система освіти має на це відповідати і системою виховання, і практично — як інтегрувати дітей вимушених переселенців, реагувати на величезну міграцію. Структура освіти, що пропонують у концепції, передбачає збільшення терміну навчання у початковій школі до шести років, і це має сенс не лише через вікові особливості, коли наші діти зовсім маленькими переходять на великі групи вчителів, а це має і хороші економічні наслідки. Шестирічна школа дозволяє зберегти інфраструктуру села. Також стандарт початкової школи треба переглядати, бо сьогодні він виховує комплекс неповноцінності у дітей та їхніх батьків, які разом з ними виконують домашні завдання. Також йдеться про профільне навчання, дискутують питання, чи це буде дво- або трирічна старша школа. І проблема не в термінах, а в тому, чого ми хочемо навчити наших дітей. Якщо ми ставимо завдання, щоб вони знали хоча б одну європейську мову, володіли інформаційними технологіями, повноцінно почували себе у європейському просторі як конкурентоспроможні громадяни, тоді ми повинні дати їм відповідний рівень освіти.
