Яку школу обрати, до якого вчителя потрапити, чи є ще час записатися на співбесіду і чи пройде дитина тестування? Це класичні турботи батьків, які готуються віддавати дітей до першого класу. Принаймні так було до останнього часу.
Цього року починають діяти нові правила прийому дітей до школи, коли роль директора, конкурси, престижність школи та успішність учнів не матимуть жодної ваги. У Міністерстві освіти і науки пропонують зараховувати дітей до школи за принципом територіальної доступності. Тобто кожна школа зобов’язана прийняти дитину до першого, п’ятого чи 10-11-го класів, якщо та живе на території обслуговування закладу. З такими пропозиціями згодні не всі. «День» з’ясовував — чому.
БЕЗ КОНКУРСІВ
Нові правила прийому школярів винесли на публічне обговорення. Зауваження та пропозиції можна надсилати на адресу Міносвіти до 25 березня. Як зазначають на сайті відомства, над цим проектом працювала робоча група за участі представників місцевих органів влади, адміністрацій шкіл, громадських організацій, що представляють інтереси батьківської спільноти.
Нині місцеві органи влади визначають, яка школа та яку саме територію обслуговує. А до 31 травня батьки мають принести до обраного закладу пакет документів для зарахування школярів. Серед них той, що підтверджує місце проживання поряд зі школою. Школа та місцеві органи влади мають зробити все, щоб зарахувати дітей зі своєї території обслуговування, приміром, відкрити додаткові класи, зокрема інклюзивні, чи організувати навчання у дві зміни.
Батьки можуть подати документи на зарахування дитини і в інші заклади, не за місцем проживання, але варто розуміти, що потрапити туди зможуть тільки за наявності вільних місць. І от на ці вільні місця може бути конкурс. Раніше співбесіди та тестування чекали на першачків практично у кожній школі, особливо якщо йшлося про заклади зі статусом спеціалізованих.
«ДУМАТИМУ НЕ ПРО ЗНАННЯ, А ПРО ВУЛИЧНИЙ ТУАЛЕТ»
Освітня спільнота та батьки не забарилися з відповідями на такі новації. На сайті Освіта.ua за перші дні обговорення нових правил вступу до школи з’явилося кілька десятків критичних відгуків.
«Школи не однакові! Матеріально слабкі тепер не будуть нічого робити для дітей, адже всі йдуть за пропискою, навіщо напружуватись, — обурювалася мама Лариса. — Наша школа за пропискою у пристосованому приміщенні без їдальні, туалету і спортзалу, а за три зупинки — сучасна школа. Чим моя дитина завинила, що матиме ті жахливі умови? Я думатиму не про знання, а про те, щоб вона не простудилася у вуличному туалеті чи щоб їй на голову не впала стеля. Реформи в дії!».
Інша мама описувала ситуацію, коли її дитина прописана в сільській місцевості, а сама родина мешкає в місті. То в яку школу відправляти дитя? Можливо, на усі ці питання отримають відповіді після завершення обговорення.
З власного досвіду знаю, що обирати школу для першачків нелегко. Хтось радить шукати хорошого вчителя або звертати увагу на результати ЗНО учнів певного закладу. У нашому випадку спрацювали обидва фактори. Але школа, що обслуговує нашу вулицю, до якої мали б віддавати дитину за принципом територіальної доступності, не влаштовувала ні за якістю навчання, ні за кваліфікацією педагогів, які набирали перший клас. Школа, до якої потрапили, має статус спеціалізованої, з поглибленим вивченням інформаційних технологій, вчитель — чудова. Заклад розвивається, працюють гуртки робототехніки, математики, у дітей з першого класу є заняття з логіки. Але за новими правилами дорога сюди була б закрита. Лише за наявності вільних місць. Для цієї школи це — фантастика.
«МИ ПОБАЧИМО РЕАЛЬНИЙ РІВЕНЬ НАВЧАННЯ»
З іншого боку, конкурсний відбір, який скасовує МОН, дає школі можливість маніпулювати на благодійних внесках від батьків. Хочете потрапити до нашого закладу — треба розщедритися. Разом з тим спеціалізація закладу передбачає несправедливе «сортування» учнів при переході до п’ятого чи десятого класу, коли слабші учні опиняються за бортом.
«Для класичних академічних ліцеїв не зміниться нічого: як був конкурс, так він і лишився. А от псевдоліцеї, які створювали собі «мотрійки», навчально-виробничі комплекси, ліцеї, де вчать з першого класу, змушені будуть всіх своїх учнів дев’ятого класу забирати в десятий. І нічого дивного в цьому немає. Раз поутворювали мотрійки, то нехай працюють з дітьми свого району, — коментує Марк БОБРОВСЬКИЙ, заступник директора ліцею «Універсум». — Так, вони хочуть відбирати дітей у десятий клас, хочуть хороші показники ЗНО, відсіяти дітей з поганими оцінками. Тепер так не буде».
На думку експертів, нова система прийому школярів покаже, як насправді освітні заклади вчать дітей без ретельного відбору. «За новим законом про освіту статус спеціалізованих шкіл матимуть школи мистецького та спортивного спрямування. Початкова школа має бути однакова, яка може бути спеціалізація у першому класі? — розмірковує Олена БОНДАРЕНКО, співголова громадського об’єднання «Батьки SOS». — Конкурси приваблювали тим, що з дітьми підготовленими, якими батьки займалися, легше працювати. Коли дітей так сортувати у перший, п’ятий і десятий клас, а потім казати, що у нас класні показники ЗНО, то це не заслуга школи — вони просто відібрали тих, хто краще навчається. А потім ставлять це як приклад: бачте, як діти в нас вчаться. Тобто зараз ми побачимо реальний рівень того, як навчають школи. Це потребуватиме більшого підходу вчителів до дітей. Але весь світ так працює».
Дехто радить зробити початкову школу однаковою для всіх, без профільних спеціалізацій. А от після завершення початкової школи можна навчати окремо математиків, мовників, фізиків, хіміків чи програмістів. У принципі, до цього поволі рухається українська система освіти. Треба лише торувати шлях грамотно.
