Кілька місяців тому моїй мамі необхідно було зробити рентгенівський знімок зуба, однак у районній поліклініці апарат зламався, пацієнтів відправляли у сусіднє місто, а медсестри розповідали по знайомству, що нове обладнання поліклініка може отримати аж наприкінці року. Цей випадок свідчить про дві тенденції. По-перше, що державні органи часто відтягують ремонти та закупівлю обладнання на кінець року, коли швидко й без належного контролю освоюються бюджетні кошти. Друге — через таку невідповідальну позицію чиновників якість послуг у медзакладах добряче «накульгує».
У рамках медичної реформи, яка стартує цього року (вкотре, та все ж!), і в умовах, коли лікарні отримують фінансову автономію, вміння правильно, чесно та прозоро розпоряджатися коштами, виділеними з бюджету на утримання та розвиток закладу, є завданням номер один для головного лікаря. Він має виявити себе ефективним управлінцем, а також навчитися разом із чиновниками департаментів охорони здоров’я звітувати за витрачені бюджетні кошти.
Однак аналіз медичних закупівель в обласних центрах, проведений центром «Ейдос», свідчить про інше. У поле зору експертів потрапили тендерні контракти, укладені медичними департаментами та лікарнями протягом серпня-листопада минулого року. Саме з 1 серпня запрацювала система ProZorro, за якою всі товари та послуги вартістю понад 200 тисяч гривень і роботи на суму понад півтора мільйона гривень закуповуються через онлайн-систему. Однак 94 мільйони гривень чиновники витратили без будь-яких конкурсних торгів, тобто освоїли їх на власний розсуд, як практикувалося раніше. У результаті кошти, які мали б піти, приміром, на капітальні ремонти лікарень чи придбання нової апаратури, потрапили до чиїхось кишень.
ТЕНДЕРИ В ОБХІД ЗАКОНУ
Експерти центру «Ейдос» виділяють кілька найпоширеніших маніпуляцій, через які розкрадаються державні кошти на медичних закупівлях. «Оскільки допорогові закупівлі дозволяють не проводити конкурсів, і чиновник може на власний розсуд обирати підрядника та підписувати з ним угоду, і таким чином фактично він визначає долю тендеру, — пояснює керівник відділу з протидії корупції центру «Ейдос» Гліб Канєвський. — Другий вид маніпуляції — коли чиновники дроблять одну велику закупівлю на декілька та самочинно визначають, з ким підписувати угоди. Третій прийом — послуги фіктивних фірм, так званих «прокладок», які використовують для виведення бюджетних коштів у готівку. Фірмі, яка існує тільки по документах, перекидаються гроші, приміром, мільйон гривень за ремонт медзакладу, а фактично він виконується на сто тисяч гривень».
Ще один вид маніпуляцій — затягування конкурсних закупівель нібито з бюрократичних причин, наприклад, бо казначейство пізно перерахувало державну субвенцію на місця. «Відповідно, закупівлі проводяться наприкінці року, швидко дробляться, на власний розсуд закуповуються товари низької якості за завищеними цінами у сумнівних компаній, — додає Канєвський. — Загалом від квітня до грудня 2016 року договорів по запорогових закупівлях було укладено на 20 мільярдів гривень, зокрема в грудні на сім мільярдів гривень, причому це контракти на ремонти покрівель, вікон. Ці сім мільярдів гривень, безперечно, за документами витрачено на пацієнтів. Та витрачання цих грошей поспіхом наприкінці року має ряд корупційних ризиків: закуповували неякісний товар або взагалі нічого не купували, просто фіктивно переводили гроші на свої рахунки».
ЗУПИНИТИ «ГРУДНЕВИЙ ШАБАШ»
«Наявність ліків та необхідність за них платити, обладнання та придатні для лікування приміщення — це все складові якісної медичної допомоги. Але цей аналіз розкрадання державних грошей більше постфактум. Для кожної родини з моменту децентралізації з’явилась можливість впливу на те, що відбувається у громаді та місті. Не варто чекати реакції від міністра охорони здоров’я на відсутність ліків чи благодійні платежі. Це компетенція головного лікаря, — вважає Вікторія ТИМОШЕВСЬКА, директор програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження». — Громадянам треба навчитися ставити питання, ходити на громадські слухання, засідання відповідних комітетів обласної та районної рад, інакше лікарі й надалі ремонтуватимуть дах кожен рік. Це непросто, є тиск з боку медичної спільноти та управлінців, бо вимагаємо їхньої підзвітності. Громадським активістам варто залучати місцевих журналістів, тоді буде розголос і вплив. Пацієнти та їхні родини мають навчитися вимагати від лікарів публічного звіту, бо опиняємося в ситуації, коли спонукаємо корупцію».
Контролювати медичні закупівлі мала б Державна аудиторська служба. Та, приміром, якщо ви звернулися до неї із зафіксованим порушенням, що на виділену суму придбано вкрай мало ліків, розслідувати цей факт служба візьметься через чотири-п’ять місяців, вписавши це в план на наступний квартал. Тому експерти радять громадянам самостійно контролювати державні закупівлі через систему ProZorro, а про знайдені порушення інформувати Національну поліцію. Зі свого боку центр «Ейдос» обіцяє надати Міністерству охорони здоров’я отримані результати дослідження, а через кілька місяців промоніторити реакцію відомства, котре має перевірити наявність зазначених у тендерах робіт та їхню відповідність вимогам МОЗ.
Головним лікарям, котрі дбають про свою репутацію та хочуть уникнути зайвих запитань від громадськості та аудиторів, експерти радять проводити абсолютно всі торги через ProZorro. Натомість від парламентаріїв очікують ухвалення законів, котрі підвищать ефективність моніторингу Державної аудиторської служби та переведуть допорогові закупівлі на конкурсну основу — відповідні законопроекти вже зареєстровано у Верховній Раді.
«Основний вердикт нашого аналізу полягає в тому, що вперше за 25 років з’явилась надія запобігти «грудневому шабашу», — переконаний Гліб Канєвський. — Про грудневі розкрадання державних грошей чутки ходили давно. Але тільки торік запрацювала система ProZorro, яка змусила чиновників публікувати всі контракти. Громадськість і журналістська спільнота мають власними зусиллями перевіряти, куди витрачаються їхні податки».
