Можливо, для декого ріпак — назва незвична, але таки викликає цікавість. Що ж воно таке? Навіть далека від сільського господарства людина неодноразово має можливість бачити цю культуру, зокрема, її яскравий жовтий цвіт на полях. Та ріпак не тільки радує наше око, але й є невичерпною скарбницею корисних речовин, які, виявляється, вкрай необхідні людині. З одного боку, він — популярне сьогодні джерело рослинної олії, яка використовується в багатьох галузях промисловості, з іншого — цінний корм для тварин. Насіння ріпаку містить у собі 40 — 47% жиру, 20% білку та 5% клітковини! У цілому, ріпакова олія дуже корисна для людей, прикладом для яких є здоровий спосіб життя. А також ця рослина — чудовий попередник для посіву озимих культур.
Попит на ріпак в Україні — 500—800 тисяч тонн на рік, а фактично в середньому за рік виробництво складає близько 150 тисяч тонн. У Херсонській області в основному вирощується озимий ріпак, який за урожайності більше ніж у два рази перевищує ярий. Останніми роками вирощування озимого ріпаку значно розширилося. За інформацією управління сільського господарства та продовольства Херсонської облдержадміністрації, його збиральна площа становить дев’ять тисяч гектарів, що є найбільшим за всі роки вирощування. Сіяти ріпак можна на всій території області. Але полюбляють його в Голопристанському районі, там він займає більше третини площ. Значні площі озимого ріпаку висівають у Скадовському та Каховському районах. Проте майже зовсім не приділяють уваги цій дорогоцінній сільськогосподарській культурі у Великоолександрівському, Високопільському, Цюрупинському, Верхньорогачикському та Іванівському районах Херсонської області.
Можливості розширення посівних площ цієї культури сприяє й те, що останнім часом з’явилися гібриди німецької селекції, які можна сіяти на 15 — 20 днів пізніше за вітчизняні, й це дає змогу використати вологу у вересні та в першій декаді жовтня. Але той господар, який хоча б раз посіяв ріпак, сіє його кожного року. Щодо переваг вирощування насіння озимого ріпаку, то можна стверджувати наступне. Перш за все, це реалізація та отримання коштів саме в липні місяці, коли вони вкрай необхідні для проведення збирання ранніх зернових культур та підготовки до проведення посіву озимих культур.
Як стверджують науковці, на планеті Земля запасів нафти залишилося на 50 — 80 років. Навіть така країна, як Іран, маючи великі запаси чорного золота, зараз вирощує ріпак і виробляє з нього біопаливо. Біопаливо — це метиловий ефір (90% ріпакової олії плюс 10% метилового спирту). З метою пом’якшення екологічного навантаження біологічне паливо в разі необхідності додається (5 — 35%) до солярки. Рослинну солярку можна отримувати на виробничих установках — до 200 тонн біодизелю на місяць — при роботі в одну зміну. Але такої практики в Україні поки що немає. У нашій країні посівна площа ріпаку 2005 року становила 201,4 тисячі гектарів.
Що не кажи, а «жовті квіточки» дають солідні прибутки. Останніми роками різко зросли закупівельні ціни на товарне насіння озимого ріпаку, й ця культура стала конкурентоспроможною та рентабельною. За матеріалами з управління сільського господарства та продовольства Херсонської облдержадміністрації, собівартість одного центнера озимого ріпаку минулого року становила 54 — 60 гривень, що на 30% менше за соняшник. А за рахунок урожайності прибуток із кожного гектара ріпаку на 30—40 гривень вищій за прибуток від того ж соняшнику.
Які ж перспективи виробництва озимого ріпаку? Вони очевидні, але... в інших країнах світу. У Германії, наприклад, за посіяний гектар ріпаку фермер отримує від держави 300 євро. У цій країні за рік із насіння цієї рослини виробляється два мільйони тонн біодизельного палива... У Польщі ті підприємці, які вирощують ріпак, отримують соціальні дотації. Польського фермера не дуже турбує, чи продасть він свій ріпак, чи ні, бо розмір дотації від держави великий. В Україні він становить 60 гривень.
У світі ріпак по виробництву знаходиться на 2—3 місці після бавовни та сої. Один гектар озимого ріпаку дає 1100 кг олії. Для порівняння: один гектар сої дає 310 кг, а соняшнику — 600 кг. Крім того, сьогодні застосовується науковий метод склеювання верхньої частини культури ріпаку еластиком, який попереджає тріскання стручків, що дозволяє збільшити врожайність на 25—30%.
2010 року на Херсонщині планується вирощувати озимого ріпаку 136 тисяч гектарів й отримати насіння не менше 340 тисяч тонн. До речі, під урожай 2006 року в Херсонській області були засіяні 30 тисяч гектарів, але несприятливі кліматичні умови восени (не було вологи, низькі температури при перезимівлі) не дали сходів на всій засіяній площі. Але сільгоспвиробники задоволені й тим фактом, що навіть у таких жорстких умовах збереглося 10 тисяч га, й отримали врожай по 13,3 центнера з гектара. У господарів області є наміри під урожай майбутнього року засіяти близько 80 тисяч гектарів озимого ріпаку.
