Борис Моїсеєв: «Здрастуйте! Говоріть! Сподобається — відповім! Ваш Борис Моїсеєв».
Філіпп Кіркоров: «Ви потрапили туди — самі знаєте куди. Говоріть — самі знаєте що після звукового сигналу».
Стас Садальський: «Панове не можуть підійти — вони всі вийшовши!» (проте часом останнє слово чується як «випимши»; це не міняє суті: панове все одно не можуть підійти).
Юліан: «Мої любі друзі! Ви набрали телефон такий-то. На превеликий жаль, я зараз не можу приділити вам уваги. Всю необхідну інформацію ви можете довірити моєму автовідповідачу. Я негайно вам відповім або зателефоную трохи пізніше.
Вельми вдячний. У вас лише одна хвилина. До побачення. Усього найкращого!» (текст iде на тлі ліричної музики).
Сергій Пєнкін: «Привіт, мої лялечки! Мене немає вдома. Всю потрібну інформацію залиште після сигналу. Ля-ля-ля, жу-жу-жу...»
Лариса Долiна: «Здрасстє! Хто? З якого питання? Залиште координати, я зателефоную».
Отар Кушанашвілі: (міняє тексти щонайменше три рази на тиждень; пропонуємо останні зразки автокрасномовства): «З капітанського містка видно все! Говоріть!»; «Якщо хочеш...»; «Було б добре, якби ви заспокоїлися!»; «Повернувся!!!»; «З-під п’ятниці — субота!»
Валдіс Пельш: «Любі друзі! Мене немає, я десь далеко. Але думками — думками я, звичайно ж, з вами. Будь ласка, залиште своє повідомлення і, якщо вам не важко, назвіть приблизну дату й точний час дзвінка. І ми знайдемо, знайдемо один одного в цьому величезному світі! Чао!»
Надія Чепрага: «Здрастуйте! Будь ласка, не засмучуйтеся, що не застали нас удома. Залиште свої координати, і ми вам обов’язково зателефонуємо. Пока!»
№209 31.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
