На центральній вулиці Києва справжніх свідків історії лишилося не так багато. Архітектори та краєзнавці часто наголошують, що для міста вкрай важливо зберегти так званий історичний квартал на Хрещатику, зокрема будинки під номерами 42 — 50. Та що далі, то тяжче втримати вулиці баланс, адже її перебудовують, надбудовують та змінюють зовнішній вигляд фасадів. Можливо, провідні міста світу теж так чинять, але при цьому вміють зберегти те, чим справді варто пишатися.
ПРОЄКТ НЕ ВРАХОВУЄ СТАТУС ПАМ’ЯТКИ
Історія з імовірною перебудовою історичного гастроному на Хрещатику, 40/1 продемонструвала, що більшість киян таки хоче бачити тут реставровану історичну споруду. Нагадаємо, архітектурно-конструкторське бюро «Віхарєв» на початку року опублікувало майбутній проєкт реконструкції центрального гастроному. Будівля пережила кілька років тому пожежу, відтоді чекає на реновацію.
На перший погляд у пропозиціях проєктного бюро все витриманого в межах норми. Так, висотність об’єкта не перевищує ту, яка була в історичному будинку, 4 поверхи. Але — планується підземний паркінг на 40 місць, а у відкритих джерелах поширювалася інформація, що насправді інвестор планує звести дев’ятиповерховий торговий центр. Тож кияни наочній демонстрації проєкту не повірили.
Зі свого боку в бюро запевняли, що відступати від погоджених містобудівних умов та обмежень не збираються. В документі, який погодив департамент містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації, йдеться саме про висоту 27 метрів. Це межа для історичного середмістя, яку наразі не можна переступати. Проєктанти навіть опублікували на своїй сторінці в Фейсбук видані містобудівні умови та обмеження (МУО), щоб підкріпити заяви фактами.
У Національній спілці архітекторів України проаналізували, чи справді все гаразд із оприлюдненим бюро документом про містобудівні умови та обмеження. По суті, це згода міста на реконструкцію колишнього гастроному на Хрещатику, 40/1 із ремарками, яких норм законодавства слід дотримуватися. «Проєктування має бути визнано незаконним і негайно припинено», — такого висновку дійшли архітектори. Свій фаховий аналіз МУО вони теж опублікували в соцмережах.
Насамперед експерти наголошують, що містобудівні умови та обмеження видавалися на пам’ятку архітектури, історії та містобудування «Готель «Кане» 1873 — 1874 рр. по вул. Хрещатик, 40/1» та частину пам’ятки містобудування місцевого значення — вулицю Хрещатик. Тому перш ніж проводити тут «реконструкцію існуючого нежилого будинку (літ. А) з реставрацією, реабілітацією та пристосуванням частини нежилого будинку під громадсько-торговельний центр із закладами обслуговування населення» (так називають об’єкт проєктування в бюро «Віхарєв»), одних містобудівних умов та обмежень замало.
«МУО видані на неіснуючий вид проєктних робіт, крім того, неправильно названий об’єкт проєктування — нежилий будинок (насправді це пам’ятка архітектури, історії та містобудування), а отже, містобудівні умови та обмеження є недійсними. В загальних даних МУО невідповідно вказане цільове (для реставрації, реабілітації та пристосування з надбудовою) та функціональне (територія громадських будівель і споруд) призначення земельної ділянки. Насправді це територія пам’ятки архітектури, історії та містобудування, а отже, земля історико-культурного призначення. Тому загальні дані МУО не враховують статусу пам’ятки і є недійсними», — йдеться в фаховому висновку, автор якого віцепрезидент Національної спілки архітекторів України Олена Олійник.
ЗБЕРЕГТИ ТРЕБА ВЕСЬ ІСТОРИЧНИЙ КВАРТАЛ
Друге порушення стосується пам’яткоохоронного законодавства. Передусім проєктування пов’язане з об’єктом культурної спадщини, отже, має погоджуватися з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в сфері охорони культурної спадщини, тобто з Міністерством культури, молоді та спорту. Таких погоджень у проєктантів немає.
Крім того, на земельній ділянці, де розташований гастроном, розташовані інші пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення, зокрема прибуткові будинки на Хрещатику № 42, 44, 46, 48, 3, 3Б, 19, 19А. Також це територія буферної зони Національного заповідника «Софія Київська». Будь-які зміни тут повинні погоджувати з комітетом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. А режим використання ділянки, що розташовується в межах історичного ареалу Києва, має бути якомога суворіший. Дозволяється лише збереження, реставрація та відновлення, жодних перебудов та реконструкцій не передбачено.
«У охоронному паспорті пам’ятки «Готель КАНЕ 1873 — 1874 Хрещатик, 40/1, автор арх. В.М.Ніколаєв», прописано «не робити ніяких прибудов до пам’ятки, не переробляти її як ззовні, так і зсередини», далі визначається, що частиною пам’ятки є її планування, що підлягає збереженню, а також приписується до збереження «Дворовий простір у вигляді каре». Тобто існує необхідність збереження всього кварталу, який є цілісним містобудівним утворенням», — додає у висновку Олена Олійник.
Якщо інвестори таки втілять свій проєкт, він знищить ще одну історичну панораму Києва, яких і так обмаль, вважають архітектори. «Будь-який проєкт перебудови чи реставрації гастроному неможливо розглядати поза контекстом збереження історичного кварталу в цілому, — вважає віцепрезидент київської організації Національної спілки архітекторів Георгій ДУХОВИЧНИЙ. — На цю територію проводилося кілька конкурсів. Але все намагаються вирішувати на рівні одного окремого будинку. Якщо до проєкту бюро «Віхарєва» в нас було не так багато зауважень, то варто згадати про інший. Ідеться про будівництво 14-поверхівки, планується дзеркальне відображення ЦУМу, що розташований навпроти. На сьогодні ніхто цей проєкт не скасовував. Нас турбує, що він може десь раптово вигулькнути. Тому до останнього будемо стежити, щоб не сталося те, чого не має бути. До речі, в інтернеті теж з’явилась інформація, що насправді там планують не проєкт Віхарєва втілити, а проєкт висотний. Його готувало бюро Миколи Дьоміна, та він згодом відмовився від авторства і від цього проєкту загалом».
Архітектор додає, що в ідеалі було б добре створити на місці готелю та гастроному меморіальний заклад, адже колись у «Кане» зупинялися художник Михайло Врубель, актор Панас Саксаганський, гетьман Павло Скоропадський, письменники Іван Карпенко-Карий та Максим Рильський. Та на пропозиції ніхто не звертає уваги. Хрещатик і далі перетворюється на суцільний офісно-торговельний простір.
