Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Переселення чи опіка?

Як столична міськрада налякала Музей історії міста Києва...
13 березня, 2018 - 10:36

Нещодавно редакція «Дня» отримала лист від колективу Музею історії міста Києва з проханням про допомогу. Музейники хвилюються через рішення Київради, в якому пропонується створити музей археології та історії Києва замість підземного торгового центру на Поштовій площі, а потім переселити туди заклад. 

«Автором документа «Про забезпечення збереження пам’ятки археології місцевого значення та розміщення музею на ділянці прибережного міського кварталу Середнього Києва (ХІ — ХІХ ст.) на Поштовій площі в місті Києві» є голова фракції «Об’єднання «Самопоміч» Сергій Гусовський. Проте цей документ було подано без відома представників Музею історії міста Києва, а також є більш ніж сумнівним із правової точки зору. Колектив музею категорично проти використання  музею у політичних чи економічних інтересах будь-якої політичної сили», — йшлося у зверненні до ЗМІ.


ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Також колектив музею додав текст свого відкритого звернення до міського голови Віталія Кличка, в якому просить не вирішувати долю музею без відома його керівництва, тим паче переселяти заклад у майбутній підземний музей на Поштовій площі. «Музей ніколи не розглядав питання свого розміщення у підземній частині ділянки з об’єктом незавершеного будівництва загальною площею неповних 4 тисячі кв. м., а для музею потрібно 10 тисяч кв. м.», — пояснювали у листі керівники Музею історії міста Києва. З огляду на це, просять виключити його назву з тексту рішення Київради.

«РОЗРАХОВУЄМО НА ГОСТИНИЙ ДВІР»

Дивна ситуація, коли музей, якому дуже бракує власних приміщень, відмовляється від додаткового простору. У коментарі «Дню» заступниця генерального директора музею з наукової роботи Тетяна Люта пояснила, що більше розраховують на переселення не в музей на Поштовій площі, а в Гостиний двір, приміщення якого нещодавно через суди остаточно повернули до власності міста.

«Були чутки, що щось хочуть віддати нам, але треба розуміти, що саме віддадуть і в якому стані, — доволі емоційно коментує заступниця директора. — Я була на розкопі, бачила стан речей, і була приголомшена, бо бачиш, що до музею ще дуже далеко. Інша справа, чому «Самопоміч» турбують усі ці речі. Наш музей приплели зовсім ні до чого. Нас просто виселили з Кловського палацу, а тепер хочуть зробити вигляд, що нам дали землю — от, будуйте. Ми маємо претензії до Гостиного двору, ми потребуємо великої площі, щоб вмістити усе. А тепер нас хочуть позбавити цього. З одного боку, ніби є прагнення вирішити проблему, але ситуація заходить у глухий кут. Я б хотіла дожити до того часу, коли історія міста буде показана так, як належить».


ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Розраховувати на Гостиний двір — хороша ідея. Але це перспектива доволі далека, адже пам’ятка напівзруйнована, щоб довести її до ладу, потрібні неймовірні зусилля та кошти. Музей на Поштовій площі знаходиться у ще складнішій ситуації. Наразі археологічні розкопки припинилися, також не ведеться будівництво запланованого торгового центру. Як зазначали активісти, рішення, за яке голосували депутати Київради, передусім гарантує музеєфікацію підземелля. І музейники мали б стати на захист збереження унікального для Києва об’єкта, а не створювати перепони.

АКЦЕНТ — НА ЗАХИСТІ ЗНАХІДОК

Якщо детальніше ознайомитися з проектом рішення, нічого крамольного в ньому немає. Так, передбачається припинення договору з інвестором будівництва підземного ТРЦ на Поштовій площі ТОВ «Хенсфорд-Україна» та прийняття об’єкта незавершеного будівництва до комунальної власності громади Києва. Чим поганий намір? Наступним кроком, передбаченим у документі, є передача об’єкта в постійне користування Музею історії міста Києва. Тобто новим закладом має хтось керувати і відповідати за його розвиток.


КИЇВ, 8 ВЕРЕСНЯ 2015 РОКУ. АРХЕОЛОГІЧНІ РОЗКОПКИ НА ПОШТОВІЙ ПЛОЩІ. ЗА КІЛЬКА МІСЯЦІВ ДО ТОГО ТУТ ВИЯВИЛИ СЕРЕДНЬОВІЧНУ ВУЛИЦЮ, ЗАЛИШКИ ДЕРЕВ’ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ XI—XII СТОЛІТЬ. ЗА СЛОВАМИ АКТИВІСТКИ ОЛЬГИ РУТКОВСЬКОЇ, НАРАЗІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИЗУПИНИЛИ НА НЕВИЗНАЧЕНИЙ ТЕРМІН, ЇХ ПРОВЕДЕННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ІНВЕСТОРА БУДІВНИЦТВА ТРЦ / ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «ДЕНЬ»

Крім цього, проект рішення передбачає укладання угоди між Музеєм історії міста Києва та державним підприємством «Центр археології Києва Інституту археології НАН України» про продовження виконання археологічних робіт. Це теж плюс. Також у документі йдеться про необхідність проведення відкритого міжнародного конкурсу на найкращий проект майбутнього музею археології та історії Києва. Чомусь усі ці деталі насторожили колектив музею. Хоча, на думку активістів, проект передусім стосується захисту Поштової площі, а не переїзду Музею історії Києва.

«Щодо згаданого проекту рішення, інформацію маю наступну: від 2014 року ідея музеєфікації археологічної пам’ятки на Поштовій площі передбачала створення окремого музейного закладу, а не переселення існуючої установи, — зауважує Ольга Рутковська, член правління ГО «Громада Андріївський узвіз», дійсний член ICOMOS України. — На мій погляд, Київ потребує і заслуговує на створення археологічного музею, який би презентував і популяризував його роль і місце в цивілізаційних процесах. Адже пам’ятка «Прибережні квартали Стародавнього Києва» (це і є археологічний комплекс на Поштовій. — Ред.) дозволяє, при музеєфікації, створити установу, рівну провідним музеям інших країн. У випадку Поштової площі, незважаючи на надання статусу пам’ятки з грудня 2016 року, археологічний комплекс досі не консервується і не приймається однозначне рішення про музеєфікацію. Дослідження призупинені на невизначений термін. Кілька місяців ведуться перемовини про необхідність підсилення конструкцій у підземному просторі площі. До цих пір місто не бере під свою опіку процес дослідження, археологи залежать від інвестора будівництва. Згаданий проект рішення міг би, вважаю, прислужитися розширенню експозиційної діяльності Музею історії Києва і зовсім не спонукає до переїзду. При такій невизначеності київської влади щодо збереження та музеєфікації непересічної пам’ятки археології було б важливо вже сьогодні розуміти, яка установа буде опікуватися об’єктом і створювати експозицію у подальшому».

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 
Рубрика: