Через п’ять років столиця забуде про транспортні проблеми. Таку обіцянку дала міська влада киянам позавчора під час круглого столу з обговорення питання розвитку транспортної інфраструктури столиці організованого спільно КМДА та Інститутом Горшеніна в рамках проекту Стратегії розвитку Києва до 2025 року.
Голова КМДА Олександр Попов, який взяв участь у вищезгаданому засіданні, зазначив: нерівномірний розвиток будівництва та дорожньої інфраструктури призвели до виникнення транспортної проблеми, яку більшість киян та гостей міста, як показали опитування, вважають однією з першочергових для вирішення. Серед основних чинників, що призвели до такої ситуації у Києві, Попов назвав недостатню увагу до розвитку громадського транспорту та фрагментарний підхід до питання оптимізації організації транспортних потоків у місті.
«Ми вирішили підійти до вирішення цих питань комплексно», — зауважив голова КМДА. Тож міська адміністрація, за його словами, вже розпочала роботу над розробкою та створенням нової системи громадського транспорту у столиці. Наразі працює програма оновлення і модернізації рухомого складу громадського транспорту. Відповідно до останньої, зокрема, парк автобусів за рік повинен збільшиться на 70%, парк тролейбусів оновитись наполовину. А рухомий склад столичного метрополітену буде замінено на 50% за півтора-два роки. У контексті цього проекту КМДА планує підписати угоду з Крюківським вагонобудівним заводом щодо повної реконструкції та заміни обладнання у 185 вагонах метро за японською технологією, що коштуватиме місту в п’ять разів дешевше, ніж придбання нового рухомого складу. Сьогодні із 600 вагонів, які експлуатуються київським метрополітеном, лише 100 — нові.
Реалізовуючи проект оновлення столичного парку комунально транспорту, міська влада планує також, як то кажуть, «по дорозі» вирішити ще декілька не менш суттєвих проблем. Зокрема — питання працевлаштування киян та проблеми столичного бізнесу. «Хочу особливо наголосити, що над оновленням рухомого складу комунального транспорту працюватимуть і столичні підприємства. Ми ведемо переговори із кількома українськими заводами щодо створення у Києві першого київського трамваю. Це дуже важливо. Адже над його виробництвом працюватимуть кияни, а це — робочі місця, заробітна плата та соціальні гарантії», — зазначив голова КМДА.
А щоб п’ятирічна перспектива позбавлення транспортних незручностей не здавалась пустопорожньою обіцянкою, влада наводить приклади реальних кроків, які вона робить на шляху досягнення цієї мети. Так, менше, ніж за тиждень, почне роботу міська кільцева електричка, яка, до речі, коштувала міському бюджету, відповідно до кошторису, 180 мільйонів гривень. Як запевнив голова КМДА, «наземне метро» в Києві запустять вже 4 жовтня. Щоправда, працюватиме воно лише в години пік — орієнтовно зранку — 6.00 до 9.30 (або ж до 10.00) і ввечері — з 17.00 до 21.30.
Також ще до кінця цього року зазнає реконструкцій і підземний столичний метрополітен. Уряд та міська влада пообіцяли киянам передноворічний подарунок — 27 грудня відкрити станцію метро «Виставковий центр». А до кінця наступного року, як обіцяє Попов, у столиці запрацює ще одна нова станція метрополітену — «Іподром»».
Крім того, як запевнив голова КМДА, за п’ять років у Києві буде прокладено ще одну гілку метро, що сполучатиме Троєщину та Правий берег. Хоча цей проект розпочнеться тільки наступного року, Попов наголошує, що будівництво Подільсько-Воскресенського мостового переходу — це вже фактичний старт: «Можна стверджувати, що будівництво мостового переходу — це вже будівництво метрополітену. Тому що перший поверх цього переходу — це лінія метро», — зауважив голова КМДА. За його прогнозами, жителі Троєщини уже через три роки їздитимуть наземним метро на інший берег Дніпра.
За словами голови міськдержадміністрації, важливим питанням також є автоматична система управління дорожнім рухом, яка спочатку охоплюватиме центр міста, а згодом пошириться й на інші райони Києва. Так реалізація цього проекту, як підрахували в КМДА, лише у центрі столиці дозволить збільшити інтенсивність руху в середньому на 15—20 хвилин.
