Українські виробники соків чекають на Євро-2012. Можливо, європейські футбольні фани і гості чемпіонату привезуть в Україну культуру вживання здорових напоїв. Здавалося б, жарт, притягнутий за вуха інформаційний привід. Але «соковикам» не до сміху. Їх продажі демонструють круте піке — обсяги вживання соків в Україні знизилися до рівня 2003—2004 років.
«Сподіваємося, що вони (гості Євро-2012. — А.Д.) питимуть не лише пиво, — каже генеральний директор «Тетра Пак Україна», компанії, яка виробляє 80% упаковок для українського ринку соків, Кестутіс Сліуза. — А якщо серйозно, то справді — на вулиці влітку спекотно, пити хотітиметься. Сподіваємося, люди питимуть наші соки». Але тимчасовий злет вживання продукції — не основний результат, якого чекають від Євро-2012 українські «соковики». Найбільше вони чекають, що європейці привезуть в Україну культуру вживання цього напою. Адже сьогодні українці відстають за цим показником від жителів європейських країн в багато разів. На сьогодні в Україні середній показник вживання соку на душу населення становить 12 літрів на рік, що в 4 рази менше, ніж у Німеччині, в 3 рази менше, ніж у Франції, і в 2 рази менше, ніж у Росії, Польщі та Словенії (графік «Структура вживання соків у світі». — А.Д.).
Більш того, за минулий рік, згідно з дослідженням компанії Canadean, Ltd., яка досліджує ринок напоїв, вживання соків і нектарів в Україні скоротилося приблизно на 30% порівняно з 2008 роком. Так, 2008 року вживання соків в Україні становило близько 14 літрів на душу населення, а торік знизилося до 11 літрів. «Зменшення вживання соків, що триває й далі, стало неприємним сюрпризом в 2011 році. Зростання ринку, на який усі сподівалися, не сталося», — зазначає Сліуза.
Як пояснив «Дню» директор із зв’язків з органами влади і громадськістю компанії PepsiCo Ukraine («Сандора») Сергій Макаренко, спад ринку зумовлений тим, що в умовах економічної кризи споживачі почали витрачати менше грошей на продукти, що не є першорядними у споживчому кошику. «Відбулися зміни в структурі вживання унаслідок подорожчання окремих груп продуктів харчування і товарів, зростання витрат населення на оплату комунальних послуг та інших чинників», — зазначив він.
Також, за словами Макаренка, на скорочення вживання вплинуло «подорожчання самого соку через збільшення вартості енергоносіїв і зростання цін на сировину (як імпортну, так і українську)». Адже для українського ринку соків дуже гостро стоїть питання сировини, його вартість на 60% формує собівартість готової продукції.
«Ми прогнозуємо, що наступного року вживання соків може повернутися на рівень 2009 років, але це залежатиме від цілого комплексу чинників», — зазначає Сліуза. Істотно вплинути на зміну ситуації в кращий бік, за словами Макаренка, може лише поліпшення економічної ситуації в країні і, як наслідок, зростання добробуту жителів України. «Це ключове питання, — наголошує він. — Зі свого боку, в рамках своїх можливостей компанія має намір вживати заходів, аби подолати негативні тенденції і домогтися пожвавлення ринку соків».
Але, на жаль, самих лише зусиль компаній замало, зазначають експерти. Якщо на розвиток галузі в 2012-му і подальших роках не візьметься держава, збільшуючи витрати на закладання садів, будівництво фруктосховищ, то ні Євро, ні зимова олімпіада українським «соковикам» навряд чи допоможуть. Адже прищепити культуру до порожнього гаманця буде досить складно.
ДО РЕЧI
За останні три роки вітчизняний ринок соків залишило багато гравців, зокрема й відомі торговельні марки. Так, велика російська компанія «Вімм-Білль-Данн Продукти Харчування» (ТМ J7, Rio-Grande і пр.) відмовилася розливати соки в Україні, обмежившись виробництвом молока. А ВАТ «Лебедянський» (ТМ «Я») узагалі закрило в Україні свої представництва. Coca-Cola намагалася вийти на внутрішній ринок зі своїм соковим брендом Minute Maid, але, незважаючи на активну рекламну кампанію, закріпитися на ньому їй так і не вдалося. Тому восени 2005-го Coca-Cola придбала в російської компанії «Мултон» уже наявні на нашому ринку торгові марки Rich, Nico і «Добрий».