Нещодавно парламент проголосував у першому читанні за закон щодо стимулювання інвестиційної діяльності або ж про скасування сплати забудовниками пайових внесків. Документ був прийнятий зі швидкістю світла. 29 серпня — зареєстрований у парламенті. Вже 6 вересня надали свої висновки комітет з питань економічного розвитку, головне науково-експертне управління, комітети з питань бюджету та з питань європейської інтеграції. А 11 вересня закон було прийнято за основу, тепер його готують до другого читання. Зазвичай законопроєкти гуляють між кабінетами Верховної Ради місяцями, а то й роками, звісно, якщо немає вказівки від вищих осіб держави не заморожувати певний документ. Саме цей законопроєкт був визначений Президентом України Володимиром Зеленським як невідкладний.
«НА ЦІ КОШТИ ГРОМАДИ ПЛАНУВАЛИ РЕМОНТИ»
Експертна спільнота сумнівається, чи встигли депутати ретельно ознайомитися з текстом закону, за який проголосували майже одностайно (254 голосів «за»). Авторка проєкту закону, депутат від «Слуги народу» Олена ШУЛЯК, готувала його без співавторів, а обговорення документа в сесійній залі забрало 10 хвилин.
Прийнятий у першому читанні проєкт вносить зміни до законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» і «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва». Найбільший резонанс викликали норми закону про скасування пайової участі в розвиток інфраструктури населеного пункту, що сплачується забудовником до відповідного місцевого бюджету. Громади побоюються зменшення доходів через таку законотворчість.
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
«На ці кошти громади розраховують на наступний рік ремонтувати школи, садочки, лікарні, дороги. Скасування пайової участі — це негативний сигнал для органів місцевого самоврядування і згортання децентралізації по суті, адже пайові внески є важливим джерелом надходжень до бюджету розвитку, завдяки якому є можливість розбудовувати території та покращувати якість життя населення, — заявив під час круглого столу, присвяченому скасуванню пайових внесків виконавчий директор асоціації міст України Олександр СЛОБОЖАН. — Асоціація виступає за удосконалення механізму нарахування сплати та використання коштів пайових внесків. А також вважає за доцільне знайти шляхи для усунення прогалин у законодавстві, які можуть у певних випадках призводити до проявів корупції».
СОЦІАЛЬНИЙ ГРАДУС НАПРУГИ
Експерти вважають, що законопроєкт обов’язково слід допрацювати. Бо ефект буде незворотним. Так, правила гри недосконалі. Чимало забудовників узагалі не сплачували пайові внески вчасно. Наразі правоохоронні органи вивчають справи про несплату пайових внесків у Києві за 2015 — 2019 роки.
Нещодавно «День» розповідав про порушення забудовником правил пайової участі в селі Чайка під Києвом (матеріал «Школа під домом» у №158 від 3 вересня ц.р.). Разом із житловим комплексом забудовник обіцяв сільській раді збудувати школу за рахунок пайових внесків. Та чомусь за ці гроші було прокладено комунікації до нових будинків. Школа працює на першому поверсі новобудови, а повноцінний навчальний заклад так і не з’явився.
Проте є інші історії. Банк «Аркада» та його підрядник «Будеволюція» саме за рахунок сплати пайових внесків збудував у спальному мікрорайоні на Осокорках не лише десяток висоток, а й кілька шкіл та дитсадків. Не беремо до уваги скандал довкола його проекту «Патріотика на озерах», та все ж, щільно населеному мікрорайону ці освітні заклади стали ковтком свіжого повітря.
Тому найперше побоювання через прийняття цього закону — брак закладів соціальної інфраструктури. Приміром, Київ отримує півмільярда гривень пайових внесків на рік. Це вартість зведення двох-трьох шкіл або 10 дитсадків. Олена Шуляк переконує, що на розгляд готується інший законопроєкт, що зобов’язує забудовників спочатку здавати в експлуатацію школи та садочки, а потім братися за будівництво житлових комплексів. Але тексту цього проєкту ще ніхто не бачив.
ЮРИДИЧНІ ТА БЮДЖЕТНІ КОЛІЗІЇ
Натомість є експертні висновки Міністерства фінансів. Скасування пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту може призвести до втрат доходів місцевих бюджетів на 1,6 млрд грн, заодно зростуть видатки державного бюджету для компенсації втрат місцевих бюджетів.
У висновку економічного комітету до ухваленого закону йдеться, що його автори не надали фінансово-економічного обґрунтування та пропозиції щодо скорочення витрат та/або джерел додаткових надходжень бюджету. Крім того, передбачена дата набуття чинності відповідних положень законопроекту (з 1 січня 2020 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Комітет радив відкласти введення закону не раніше ніж 1 січня 2021 року. Головне експертне управління теж не підтримало закон, виявивши юридичні колізії та невідповідності.
Олена Шуляк у коментарях пояснювала, що сплата пайової участі — це квазіподаток, від якої жодної користі, це лиш корупційна схема, що не гарантує розвитку місцевої інфраструктури.
«Пайовий внесок не має чіткого цільового характеру (відповідні кошти не обов’язково йдуть на розвиток інфраструктури), а оплата вартості приєднання до інженерних мереж зазвичай сплачується замовниками будівництва окремо від пайового внеску, — зазначала Шуляк у пояснювальній записці до законопроекту. — Аналоги українського пайового внеску вкрай рідко трапляються в світовій практиці, а коли й трапляються, то застосовуються в істотно нижчих розмірах та не мають стосунку до будівельних робіт, виконуваних на земельних ділянках приватної власності».
У ВИГРАШІ — БУДІВЕЛЬНИЙ БІЗНЕС
Громадський діяч Георгій МОГИЛЬНИЙ, який багато часу присвячує аналізу незаконних забудов саме на рівні порушень законодавства, вважає, що аргументи Олени Шуляк необґрунтовані. Скасувавши податок на будівництво, створюються нерівні правила гри, вважає Могильний. Зросте ціна будівництва для одних будівельників і створяться неконкурентні умови для обраних забудовників, які отримуватимуть інженерні комунікації за рахунок інших.
«Якщо скасують пайовий внесок, місцевим бюджетам доведеться добирати дохід за рахунок збільшення місцевих податків — на землю, нерухомість і так далі», — додає Могильний. Також наголошує, що наразі пайові кошти можуть використовуватися виключно для створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.
«Будівельний бізнес уже давно лобіював скасування сплати пайового внеску, але ось так відкрито піти проти інтересів територіальних громад при проведенні децентралізації та «підмахнути» забудовникам, левова частка яких й так отримує безоплатно землю за корупційними схемами, прикриваючись фейковими «інвестиційними» договорами, не сплачує податки, ховаючись за численними офшорами, та безкарно продовжує займатися тотальним будівельним свавіллям, ігноруючи чинне законодавство, ніхто не наважувався», — обурювалась у «Фейсбуці» громадська діячка та депутатка Київради VІІ скликання Олена ТЕРЕЩЕНКО.
Георгій Могильний зазначає: якщо раніше більшість нарікала на скандальні рішення Київради часів ексмера Леоніда Черновецького, коли земельні ділянки громадського користування ставали землями житлової забудови, то на тлі скасування пайової участі це — ніщо. Навіть ігнорування чинного генерального плану столиці та прийняття детальних планів територій знову ж таки на догоду забудовникам — теж мізер. Експерти сходяться на думці, що скасування пайових внесків створить нові корупційні схеми та нерівні умови серед забудовників. А від перерозподілу важелів впливу громада ще ніколи не вигравала.
