У БЕНЗОМИЛО — І НА СОНЕЧКО
Цікаво, що звичайне прання одягу відоме з 84 року до н.е.
і лише в XVI столітті людство винайшло технологію хімічного чищення. 1532
р. у Німеччині вийшла книга, присвячена видаленню плям. Для цієї мети рекомендувалося
застосовувати розчини мила, яєчного жовтка, жовчі та скипидару. Останній
не руйнує барвників і волокон тканини, тому в Європі одяг очищали в посудинах
із скипидаром, загортали в бавовняну тканину і вивітрювали. Як розчинник
використовували також бензин і навіть придумали бензомило. Невпинний пошук
універсальної чистячої речовини припинили сучасні хіміки, синтезувавши
терхлоретилен.
...У нашій країні послуги хімчисток з’явилися в довоєнні
роки. А в 60-х мережа специфічних підприємств почала розвиватися небаченими
темпами.
«НАШІ» В МІСТІ
Однією з найпопулярніших у киян хімчисток була «Ювілейна».
Іще б пак, 5 тис. кв. м виробничих площ, німецьке обладнання, від 5 до
10 тисяч замовлень за день. Відкрили цей «титанік» служби побуту до сторіччя
від дня народження Леніна. Відтоді на зразковому підприємстві побувала
не одна іноземна делегація.
— Уявіть, виріб чистили на 1 поверсі, а на те, щоб доставити
його для обробки на другий, відводилося рівно 11 секунд. І не дай Боже
не встигнути, — згадує директор ВАТ «Ювілейний» Ольга Сопілко. — Сьогодні
із 78 наших приймальних пунктів залишилося 18. І приймають вони на день
близько 200 одиниць.
До переваг колишнього підприємства-гіганта Ольга Іванівна
відносить гарантовану якість і доступні ціни. Є тут також найефективніша
і єдина в країні механізована лінія з чищення килимів. А ще тут полірують
(відновлюють) машинним способом хутро і чистять пухові подушки із заміною
тику. Крім того ВАТ славиться секретами досвідчених майстрів: що вони там
змішують, не відає ніхто, але нерідко чистять безнадійно забруднені речі.
Хоча без курйозів все одно не обходиться. Одного разу прийняли плед без
будь-яких відомостей про його склад. Ризикнули, почистили і вийняли з барабана
...шматочок смоли з биркою. Траплялися штани, які від хімії ставали колом
і брюки, що перетворилися на «локшину» — частина волокон розчинилася. Подібні
метаморфози траплялися, як правило, з речами, призначеними для небіжчиків,
які були дешево куплені «за бугром».
Та що там речі — багато великих підприємств побутового
обслуговування й самі «з переходом на ринкові рейки «розчинилися». У Києві
є колишні «флагмани» побуту, що перебувають у стані приватизації, від яких
залишилися директор зі сторожем та повалена огорожа. На щастя, багато хто
зумів вижити. Наприклад, ВАТ «Оксамит», будинок побуту «Столичний», «Новинка»,
ВАТ «Русанівка», «Лотос». А конкуренти у них з’явилися серйозні — хімчистки
з міцним зарубіжним капіталом.
ІТАЛІЙЦІ ТУТ, ЯК У СЕБЕ ВДОМА
Біля входу в хімчистку «PROGRESSO-ITALIA» знайомлюся із
Станіславом Миколайовичем. Колишній співробітник КБ суднобудівного заводу
«Ленінська кузня», він розробляв пристрої для промислової ловлі риби. Промислові
судна країні не потрібні, тому працює Станіслав Миколайович в СП апаратником.
— Добір персоналу, — розповів директор СП Володимир Затоковой,
— жорсткий. — Обов’язково технічна освіта, вміння спілкуватися і працювати
«по-капіталістичному». Після двох зауважень — звільнення. Від обладнання
до канцелярської скріпки все у нас точнісінько як в Італії. Мабуть, лише
робітники, як стверджують італійські партнери, відрізняються зібраністю
і азартом.
«Як ви збираєтеся це чистити?» — інколи дивуються вони.
— У нас таке вже викидають».
Як соціальна допомога це та інші підприємства обслуговують
найменш забезпечених безплатно за картками. Але орієнтуються тут на людей
багатих. «Коник» «PROGRESSO», як і всіх СП — висока якість чищення дорогих
шкіряних виробів і прасування одягу.
Чи бувають черги? «Трапляється», — відповідає Володимир
Порфирович. — У період дощів, снігу та бруду людей додається і проблем
теж. Нещодавно був випадок, коли ображений клієнт доводив, що його светр
сів з нашої вини на 8 розмірів. Багатьох конфліктів можна було б уникнути,
якби відвідувачі не «хімічили» самі й приносили забруднені речі відразу
ж.
НАБУК «АМЕРИКАНЦЮ» ЗА ІГРАШКУ
В американській хімчистці один з відвідувачів допитувався
— чи почистять йому набук? Набук, як мені пояснили, дуже модний вид шкіри,
що погано піддається оновленню. — Однак американська якість гарантується,
— запевнив мене завідуючий виробництвом Олег Духота. — Звісно, якщо тільки
«фірма» не виявиться підробкою з прихованими дефектами.
Обладнання в СП німецьке, а предмет особливої гордості
— прасувальні дошки з прасками, температурний режим яких підбирає комп’ютер.
Послуги по-американськи розраховані на елітних клієнтів.
— Відвідування дорогої хімчистки — питання престижу? —
поцікавився я в однієї з відвідувачок.
— Певною мірою, — відповіла мені Ірина З. — Принаймні,
тут приємна обстановка, ніяких дратівливих запахів, ввічливий персонал.
До цієї хімчистки я вже звикла, то який сенс ризикувати в іншому місці.
СОЦІАЛЬНО-ПОТРІБНІ — НІКОМУ НЕ ПОТРІБНІ?
Ситуацію на ринку послуг хімічного чищення прокоментував
начальник відділу розвитку «Укрсоюзсервісу» Володимир Улазовський. На його
думку, відродження служби побуту у вигляді ВАТ і нових СП загальної ситуації
із соціально необхідними послугами в країні не міняє. Підприємства із зарубіжним
капіталом дають можливість їхнім господарям отримувати «швидкі» гроші,
і вони відкриваються у великих містах України. А загалом у країні ситуація
«ахова». Структурна перебудова підприємств побуту супроводилася їх перепрофілюванням
і рацполіпшенням. Якщо на 1 січня 1991 року існувало 2471 підприємство
хімчистки, то на початок 1998 року 600 з них наказали довго жити. У провінції
ж — цілковитий коллапс: сьогодні на селі залишилося 9 (!) приймальних пунктів.
Схожа ситуація з пральнями та лазнями. Занапащено цілу мережу спеціалізованих
підприємств, що призначалися на випадок надзвичайних ситуацій. Чим це загрожує
країні, здогадатися не важко — стільки хвороб, пов’язаних з елементарною
антисанітарією в Україні не було з часів воєнного лихоліття. А прогнози
невтішні: підприємства, що залишилися, держава «добиває» непомірними податками
і введенням у всіх приймальних пунктах касових апаратів замість квитанцій.
У квітні минулого року створено Лігу хімчисток і банно-пральних
комбінатів України, що об’єднала провідні підприємства галузі різних форм
власності. Представники Ліги заявляють про кризу, що досягла критичної
точки, і намагаються захистити права споживачів. Але, схоже, поки що це
лише голос волаючого у пустелі. Якщо це так, то в пустелі справді соціально
необхідні послуги не потрібні нікому.
№236 09.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
