Чи є політика прямим результатом використання фактичних даних, що наявні? Чи існує яка-небудь можливість наблизити наукові дослідження до процесу прийняття рішень? Як найкраще визначити пріоритети наукових досліджень, пов’язаних із розробкою та реалізацією політики?
Цим та іншим питанням були присвячені обговорення на міжнародному симпозіумі суспільної охорони здоров’я на тему: «Наукові дослідження у сфері навколишнього середовища та здоров’я. Наука — для політики, політика — для науки: подолання розриву між ними», який відбувся в Мадриді, 20—22 жовтня. Організатори — Європейське регіональне бюро ВООЗ та Інститут охорони здоров’я ім. Карла III при міністерстві науки та інновацій Іспанії — зібрали близько 500 учасників: представників міністерств охорони навколишнього середовища та здоров’я, а також вчених. Україна проігнорувала запрошення...
«Історія екологічних криз та їхніх наслідків продемонструвала, що нам потрібно ефективніше використовувати науку як інструмент, що допомагає формувати політику. Вплив на здоров’я, наприклад, губчастої енцефалопатії великої рогатої худоби і зміни клімату, є таким значним, що керівникам країн потрібні зручні для користування результати наукових досліджень, щоб визначити найефективніші шляхи зниження ризиків та розв’язання тих проблем, які найбільше хвилюють суспільство», — зазначає директор Європейського регіонального бюро ВООЗ д-р Марк Данзон.
Під час симпозіуму обидві ці групи заслухали доповіді про дослідження, що проводяться зараз, обговорили альтернативні питання і спробували визначити загальну позицію щодо інформаційного забезпечення процесу розробки стратегічних планів проведення наукових досліджень у сфері суспільної охорони здоров’я.
«На жаль, ми втратили десять років, коли могли щось зробити, щоб мінімізувати наслідки зміни клімату. Якби політики відразу повірили науковцям, то зараз не було б настільки пізно вирішувати екологічні проблеми, що з’явилися в результаті зміни клімату», — зазначає Бетінна Мене, яка вивчає зміну клімату у ВООЗ.
Учені вважають, що найсерйознішим наслідком екологічних бід є їхній негативний вплив на здоров’я людей. Тому особам, які визначають політику, потрібні своєчасні, реалістичні знання, на основі яких вони можуть приймати правильні рішення і продовжувати успішну роботу з охорони здоров’я населення.
«Коли виникає економічна криза, то охорона здоров’я несе втрати особливо в бідних країнах. Це означає, що бідні люди особливо страждатимуть. Якщо є глобальна економічна криза — то це буде й криза здоров’я. Я говорю вам правду яким може бути майбутнє. Але якщо глобальна криза посилитися, то це буде криза не лише для бідних, а й для цілого суспільства. Що станеться в інших країнах, то для Іспанії — це так само питання безпеки», — зауважив Марк Данзон.
Європейський союз — це основне джерело фінансових коштів, що направляються на наукові дослідження та розробки в Європі. В його сьомій рамковій програмі (мета якої допомогти збільшенню потенціалу для економічного зростання й посилити конкурентоспроможність європейських країн за допомогою інвестування в знання, інновації та кадрові ресурси) передбачається виділення понад 50 млрд. євро на наукові дослідження загалом у період із 2007 по 2013 рік. «Із цієї суми майже 2 млрд. євро призначені для наукових досліджень у галузі навколишнього середовища», — заявляє генеральний директор ЄК із наукових досліджень пан Хосе Мануель Сільва Родрігез.
Симпозіум — це також і пошук даних, необхідних для підготовки V Міністерської конференції ВООЗ з навколишнього середовища та охорони здоров’я, що 2009 року відбудеться в Італії: добре проведені екологічні заходи можуть щорічно рятувати майже 1,8 мільйона життів у 53 країнах європейського регіону.
