Нещодавно Державна аудиторська служба завершила перевірку Національного музею історії України за період з 1 січня 2013 року до 1 вересня 2016 року. Порушень виявили аж на один мільйон гривень! Ідеться про нераціональне витрачання коштів, що були надані музею з держбюджету. Так колишній директор закладу безпідставно утримував на посаді завідувача філіалу «Мистецькі шедеври України», якому виплатив 494 тисячі гривень зарплати без документального підтвердження виконаних робіт. Ще 81 тисячу гривень витрачено на зарплату особам, які працювали за сумісництвом, перебуваючи не в музеї, а на іншому місці роботи. До порушень інспектори зарахували завищені премії та надбавки за звання і науковий стаж без необхідних погоджень.
Чималу суму — 342 тисячі гривень витрачено на товари та послуги, не заплановані в бюджеті або виконані за завищеними цінами. Наприклад, музей безпідставно оплатив ремонт викраденого автомобіля, розрахувався за експлуатаційні та комунальні послуги, котрі не були надані або надавались в обсягах, більших від їхньої фактичної вартості, йдеться у прес-релізі Держаудиту. Серед іншого інспектори встановили, що службовий транспорт використовувався для поїздок у вихідні за межі Києва без розпорядчих документів.
«ТЕХНІЧНИЙ СТАН МУЗЕЮ МІГ БУТИ КРАЩИМ»
Наразі матеріали перевірки вивчають правоохоронні органи, а в музеї усувають виявлені порушення. Гендиректор закладу Тетяна Сосновська називає їх помилками. «У мене залишилося приємне враження від конструктивності роботи аудиторів. Адже це показало, в якому напрямку кошти використовувались нераціонально, де і в яких елементах бюджетного кодексу нам слід бути уважнішими, — пояснює генеральний директор НМІУ. — Люди, які припустилися цих помилок, у музеї вже не працюють. Ми, зі свого боку, як сторона, що зазнала збитків, також застосовуватимемо певні заходи. Зокрема, направили листи попереднім керівникам музею, щоб виправили знайдені порушення. Швидше за все, вони не відреагують — тоді звернемось до правоохоронних органів, щоб розшукали власників фірм, які виконували певні роботи і знайти яких наразі неможливо. Це стосується вивезення сміття на дуже велику суму і наркологічного огляду водіїв».
За словами Тетяни Сосновської, до періоду її керівництва (її призначили на цю посаду в лютому 2015 року) теж є зауваження, однак вони не стосуються збитків держбюджету. Натомість директорка розмірковує, що можна було б зробити за втрачений мільйон гривень. «Постійно надходили кошти на якісь ремонті роботи, зокрема на ремонт даху, а нам зараз слід було ремонтувати його від протікання. Назагал господарський і технічний стан музею залишає бажати кращого. У нас застарілі обладнання і техніка, співробітники працюють на комп’ютерах, яким понад десять років. Тобто технічний стан музею потерпів від того, що кошти пішли не в тому напрямку», — резюмує Тетяна Сосновська.
НЕРАЦІОНАЛЬНІ ХИТРОЩІ
Гендиректор обережно наважується озвучити те, що провідний музей країни має проблему, яка називається «аварійним станом». Задля її вирішення підготували відповідний лист до Міністерства культури. «Ми знайшли документи, за якими ще десять років тому деякі місця трактувались як аварійні. Рано чи пізно це треба зробити, але з розумним використанням коштів, — додає Тетяна Сосновська. — Наприклад, торік ми замовляли протипожежну обробку даху, попередня компанія робила це 2012 року, причому удвічі дорожче. Тобто є такі хитрощі, коли раціональність використання коштів не стояла на першому місці. Коли я прийшла на роботу, зіткнулася з двома схемами: виявилось, що відділ голографії ніколи не робив голографій для музею, а телевізійна лабораторія, яка існувала 20 років, не готувала жодних візуальних відеоматеріалів. На моє переконання, вона використовувалась у приватних цілях».
Влітку цього року НМІУ пережив ще одну перевірку — від СБУ. Тоді музейники пов’язували таку пильність держорганів зі зникненням із Національної бібліотеки ім. В. Вернадського «Апостола» Івана Федорова. Гучних заяв та скандалів з цього приводу не було. Але «День» знайшов у ЗМІ інформацію, що попередня перевірка фінінспекції періоду з 2010-го до 2013 року виявила в НМІУ майже аналогічні до нинішніх порушення практично на таку саму суму — 900 тисяч гривень. Після передачі матеріалів до правоохоронних органів на керівників музею чекала адміністративна відповідальність.
КОРУПЦІЇ ЗАПОБІГАЄ МІЗЕРНИЙ БЮДЖЕТ
Оскільки через три роки аудитори знову зафіксували зловживання, невже корупційні схеми прижилися в музейних стінах? Адже в суспільстві заклади культури сприймаються як такі, де панують чесність і порядність. Голова Всеукраїнської асоціації музеїв Сергій Кролевець переконує, що в більшості музеїв корупційні схеми не є поширеними, причина — мізерне фінансування.
«Корупційні схеми — це радше виняток із правила. Їх у музеях не було ніколи, оскільки за всі роки незалежності лише 1992 року було велике фінансування всієї галузі культури. Але тоді ще не було корумпованих влади та суспільства. А наступними роками культура фінансувалась за принципом бюджету виживання, — коментує Сергій Кролевець. — Те, що виявили в НМІУ, можливо, сталося через неправильне оформлення фінансової документації — це необхідно аналізувати. Але все зводиться до того, що у сфері культури відсутня реформа. Чи можемо ми уявити такі зловживання в музеях США чи Нідерландів? Там аудит проводить не держава, а приватні фірми, бо витрачати бюджетні гроші на перевірку фінансової діяльності демократичним країнам не спадає на думку. Доки не реформуємо сферу культури, зокрема музеї, нічого не зміниться, а подібні зловживання виникатимуть далі».
