Центр Києва не перший рік вважають больовою точкою автомобілістів. Був він таким і до «містобудівного розквіту» столиці, а після нього став ще більш нелюбимим для автомобілістів. Це мов спроба чесно поділити апельсин на «надцять» осіб (читай — одну вузьку дорогу на всіх охочих нею проїхати) — справедливо не вдасться, хоч плач. «Оранжевий» рух на Майдані з притоком із регіонів додаткової кількості транспорту (причому нерідко «важкого»), звісно, проблему в центрі значно посилив. Але... Нема щастя без нещастя — примусив укотре замислитися.
У столиці, як свідчить статистика, приблизно кожний п’ятий її мешканець їздить на власному авто. Як свідчить практика, це саме авто іноді нема де ставити. Причин багато. І, так би мовити, історична — деякі київські вулиці побудовано кілька десятків (а то і добру сотню) років тому, вони просто не в змозі впоратися з тим автопарком, що навалився на них. І об’єктивна: багато, наприклад, містобудівних експертів не перший рік зазначають, що «ущільнення» центру стало великою помилкою — в найближчому майбутньому нам доведеться жертвувати і корисним простором між будинками, і скверами тощо, щоб знайти місце для розташування своїх «залізних коней».
Але... Можна і варто говорити про елементарне безкультур’я. І жадобу «легких» грошей. Кореспондент «Дня» особисто спостерігав ситуацію, коли власник джипа «припаркував» свою машину так, що вихід з парадного було, м’яко кажучи, утруднено. І йому це дозволили. За дві гривні...
За правилами, як сказали в столичному управлінні ДАІ, авто дійсно може паркуватися на тротуарі. За наявності двох умов. Однієї — очевидної: відсутність знака «Парковку заборонено». І другої, регламентованої писаними законами: машина має розташовуватися так, щоб для пішоходів залишався «зазор» у два метри. З одного і другого боку авто.
Думка представника столичного інституту «Діпроміст» Едуарда Шаповалова категорична: кожна установа (фірма, кафе тощо), розташована в центрі, має, перед тим, як прийти до цього самого центру, продумати, як вона стане розміщувати автомобілі своїх відвідувачів. Інакше — один шлях: на периферію. Цікавим, до речі, є факт: всю провину за несанкціоновану парковку ми нерідко і, в принципі, не зовсім незаслужено, покладаємо на місцеві адміністрації. Проте дивно, що на тій же Бессарабці окремі «яскраві моменти» залишаються чомусь поза полем зору місцевої влади, розташованої в безпосередній близькості. І інший нюанс: як сказали «по секрету» «Дню», райадміністрації часто офіційно отримують всього лише 10% від прибутку тих, хто паркує. А решта тоді як?
Погано, звичайно, радіти чужим неприємностям. Проте картина, коли евакуатор забирає не за правилами припарковане авто, втішить, гадаю, будь-якого пішохода. Як завіряють у ДАІ, незабаром кожний район столиці матиме власного евакуатора. Тоді і порядку буде більше, підсумовують там, — «невідворотність покарання», так би мовити, буде ближче. Хоча... Неповага до інших — це ж момент, який жодними законами не регулюється... Тільки лише вихованням.
