Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Повагу вишуканому віку

Стереотипи беруть гору над реаліями: дослідження виявило суттєву вікову дискримінацію в Україні
5 червня, 2019 - 10:58

З’ясувалось, 43% громадян України вважають, що вік впливає на можливість людини творчо вирішувати завдання, шукати нестандартні рішення, продукувати ідеї. Також приблизно 50% громадян переконані, що більш успішними є компанії, де працюють молоді люди.

За даними дослідницької агенції Info Sapiens, яка провела соціологічне дослідження щодо трудової дискримінації українців віком старше 50 років, це корелюється з ситуацією на ринку України — майже 80% респондентів заявили що самі стикалися або знають випадки дискримінації через вік.

МАЙЖЕ 2/3 ОПИТАНИХ ВВАЖАЮТЬ, ЩО ІСНУЄ ВІК, «КОЛИ ВЖЕ ПІЗНО»

Організатори дослідження розповіли, що українці вважають: розквіт творчого мислення відбувається у віці 40 років, а після цього йде стрімкий спад. При тому, старші люди, які наймають людей на роботу, схильні приймати своїх однолітків, а молоді люди не схильні брати людей старших, бо зокрема відчувають, що їм буде некомфортно керувати.

Крім цього, майже 2/3 опитаних вважають, що існує вік, коли вже пізно  змінити свій фах, розпочати справу тощо. І цей вік у наших головах  — 50—56 років.

На додачу, 23% особисто стикалися з відмовою в роботі або кар’єрним просуванням не через професійні якості.

«Чотири п’ятих усіх опитаних знають випадки дискримінації через вік. Друга причина (дискримінації.      — Ред.) — наявність малолітніх дітей. При цьому для молоді причиною дискримінації був замолодий вік, — розповіла одна з організаторів дослідження Анастасія БУДАШ. — Коли респонденти говорили нам про застарий вік, то йшлося про 49 і більше років. 34% тих, кого ми опитали, знають про ситуації або самі стикалися з тим, що керівництво гірше ставиться до працівників більш старшого віку, й у більшості випадків ішлося про вікову категорію 50+. Половина респондентів вважають, що компанії, де, в більшості, працюють молоді люди, є успішнішими. Так більш схильні вважати молоді респонденти».

Експерти зазначили, що соціологи порівняли дані з дослідженнями в інших країнах і побачили, що Україна в цьому тренді наближається до країн Азії та Близького Сходу. В той же час компанії в країнах Європи та США роблять ставку на досвідчених працівників — а не на молодих.

БРАКУЄ КАТЕГОРІЇ «ТРЕТІЙ ВІК»

«Нещодавно Інститут соціології НАН України проводив моніторингове дослідження, в якому ставилося питання про те, які соціальні групи відіграють найбільшу роль у житті суспільства. З’ясувалося, на думку  дорослого населення, лише близько 6% пенсіонерів відіграють важливу роль. Самі пенсіонери теж доволі скромно оцінюють свій вплив — лише 8% вважають, що відіграють важливу роль», — акцентує Мирослава КУХТА, кандидатка соціологічних наук, авторка дисертації «Соціальний потенціал людей старшого віку в сучасному українському суспільстві».

Науковиця відзначає, що сьогодні людська свідомість не встигає за динамікою змін у суспільстві. «Один із сучасних трендів — старіння населення. Він зачіпає не лише розвинені суспільства, а й Україну — в нас збільшується тривалість життя і частка людей старшого віку. Адже сьогодні в Україні кожна п’ята людина — людина пенсійного і старшого віку», — продовжує Мирослава Кухта.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

 

На Заході загальноприйнятою є градація з включенням третього віку — такого, що між середнім віком і старістю. «Цей період вважається доволі продуктивним, охоплює близько 15 років — це час, коли люди можуть спробувати себе в різних видах діяльності, — пояснює Мирослава Кухта. — В Україні, як на пострадянському просторі — застарілі уявлення про молодий, середній і старий вік. Хоча частка людей, які належать до людей третього віку, який за низкою показників наближається до середнього, — значна. Стара градація в нас зберігається».

Від цього, за словами науковців, програє і молодь, адже зростає частка економічного навантаження на неї: працююче населення скорочується зокрема й через економічну міграцію, при цьому зростає частка громадян старшого віку.

ПЛЮС САМОДИСКРИМІНАЦІЯ

Мирослава Кухта вивчала життєтворчість людей старшого віку — передпенсійного і тих, кому 60+ (життєтворчість — це  властивість людини свідомо змінювати життя відповідно до своїх планів і побажань). Виявилось, близько 20% з них вважають, що ще є доволі активними і можуть щось привнести у світ. Близько 50% цих людей вважають, що володіють такими якостями, як організованість, відповідальність, цілеспрямованість. Єдине, що найбільше стримує їх у активності — думка, що вони вже застарі, і що про них подумають. Таким чином експерти стверджують, що в Україні існує дискримінація та самодискримінація за віком.

Ще дослідження показало, що 87% респондентів погоджуються з тим, що потрібна системна протидія нерівності в ставленні працедавців до робітників різного віку. Отже, можливо, варто починати з себе. Про це кажуть й експерти кадрових агентств.

«Дані дослідження показують, що люди віком 40+ взагалі не намагаються шукати роботу в інтернеті        — лише через знайомих, — зауважує Анна СОЛОВЙОВА, HR-бізнес-партнер компанії Rabota.ua (HR — управління персоналом. — Ред.). — Потрібно говорити людям, що в них є шанси — як у всіх інших, а може, й більше, бо вони — досвідчені. Також ці люди дуже добре навчаються. Обмеження за віком — це дуже велика умовність у наших головах, і її необхідно  ламати».

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Газета: 
Рубрика: