Із серпня 2015 року в Україні реалізується реформа у сфері юстиції, яка стосується пробації — форми відбуття покарання засуджених, коли вони не утримуються в місцях позбавлення волі, а за місцем проживання виконують громадські роботи. Система застосовується, коли йдеться про легкі злочини. Впроваджує програму Міністерство юстиції України за підтримки урядів Норвегії та Канади. Інститут пробації поширений у США та країнах ЄС, і, за словами міжнародних експертів, така практика знижує рівень злочинності й підвищує безпеку в суспільстві.
«ВБАЧАЄМО ВЕЛИКІ ЕКОНОМІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ПЕРСПЕКТИВИ»
Нині українські тюрми переповнені: на 100 тисяч населення припадає 335 засуджених, тоді як в Європі — в середньому 100. Вищий, ніж у нас, цей показник тільки в Росії: за даними 2012 року, він становив 475 засуджених на 100 тисяч населення. При цьому в місцях позбавлення волі часто не виправляють людину, а ламають її долю, роблять з неї рецидивіста. Це мінус як для самого засудженого, так і для суспільства, яке спочатку годує його в тюрмі, а потім наражається на небезпеку, коли той виходить на волю. Міжнародний досвід показує, що вдалим рішенням може стати інститут пробації.
«У пробації ми вбачаємо дуже великі перспективи. Як економічні — з огляду на економію державних коштів на утримання ув’язнених, так і соціальні — проходження правопорушником того процесу, в якому полягає суть пенітенціарної системи, я маю на увазі каяття. Ми знаємо, якою є наша виправна система із часів Дзержинського — у ній присутнє катування і ні про яке каяття не йдеться, — говорить заступник міністра юстиції Денис ЧЕРНИШОВ. — Пробація — це зміна парадигми самої виправної системи і зміна парадигми для громадян, які порушили закон. Нам слід «увійти» в пробацію, роздивитися особу, яка скоїла злочин, і зрозуміти, чи можна її ресоціалізувати, не ув’язнюючи. Це велика робота міністерства, прокуратури, кримінально-виконавчої служби. Нам треба готувати кадри, застосовувати нові методики й підходи. Буде багато різних перешкод, адже ми знаємо, що колишні керманичі пенітенціарної системи були мотивовані на приплив нових ув’язнених — це була безкоштовна робоча сила».
ПІЛОТНИЙ ПРОЕКТ ДІЄ В ХАРКОВІ
У межах проведення реформи в березні цього року в Україні ліквідували Державну пенітенціарну службу, на базі якої створили три департаменти Мін’юсту, одним із яких є департамент пробації.
«Затверджено Стратегію розвитку пробації в Україні, яку ми розробляли з вітчизняними і зарубіжними експертами на період до 2020 року, — розповідає голова департаменту пробації Міністерства юстиції Олег ЯНЧУК. — Замість підрозділів кримінально-виконавчої інспекції формуватимуться уповноважені органи з питань пробації. Але якщо раніше діяли 24 територіальних управління державної служби, то тепер у нас функціонуватимуть шість міжрегіональних управлінь з питань виконання покарань і пробації. Було майже 600 підрозділів кримінально-виконавчої інспекції, тепер — близько 500 підрозділів пробації. Ми впроваджуватимемо напрацьовані методики пробації. Ще одна мета — навчання працівників пробації безпосередньо на робочому місці, адже так формується 80% навичок».
За підтримки партнерів із Канади та Норвегії пілотний проект з пробації сьогодні діє в Харкові. Головна мета нового центру — розробка ефективної моделі діяльності таких служб. Насамперед треба створити комфортні умови для працівників пробації і встановити атмосферу довіри і безпеки між правопорушниками та спеціалістами. Згодом в Україні планується створити 20 таких установ у обласних центрах, а також 11 центрів ювенальної пробації (один уже діє у Львові, ще два створюються в Одесі та Києві). Підготовка фахівців здійснюється на базі Білоцерківського училища професійної підготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби — теж за підтримки експертів із ЄС та Канади.
«ТРЕБА ЗАРУЧИТИСЯ ПІДТРИМКОЮ СУДДІВ»
Міжнародні фахівці наголошують, що судову систему так само потрібно підготувати до того, щоб виносити вироки, зважаючи на необхідність застосування нової практики.
«При впровадженні системи пробації треба заручитися підтримкою суддів, щоб був баланс між злочином, вироком та реабілітацією, — наголошує експерт із пробації проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Рендел БАРРОУЗ, який має десятирічний досвід реформування системи юстиції в Болгарії та Грузії. — Пробація має бути ефективною, тобто повинна усувати фактори, які призвели до скоєння злочину, а це — антисоціальна поведінка, проблемні обставини на роботі чи в родині, наркотики чи алкоголізм. Необхідно згадати досвід США: надання засудженому допомоги у працевлаштуванні та пошуку житла, реабілітація алко- і наркозалежних, робота над зміною в способі мислення і поведінки. Мій досвід роботи в країнах Східної Європи показав, що громадськість дуже добре сприймає пробацію».
За словами експертів, нині в Україні на створення інституту пробації спеціальних ресурсів не передбачено. Але оскільки реформа починається з кадрів, то, за словами Олега Янчука, з наданих ресурсів можна забезпечити зарплату персоналу в розмірі 8—10 тисяч гривень за рахунок скорочення штату. По всій Україні передбачено майже чотири тисячі посадових осіб, і цю кількість можна скоротити більше, ніж на тисячу. При цьому в складі персоналу пробації працюватимуть не тільки юристи, а й фахівці з соціальної роботи і психологи.
