Сьогодні в Україні як на професійному, так і побутовому рівні жваво обговорюють питання збільшення рівня автономії університетів. Які позитивні зміни та ймовірні небезпеки може зумовити ця реформа? Чи потрібна нам наукова «децентралізація»? Про це, а також про американський досвід побудови незалежних та конкурентоспроможних університетів ми розмовляли з Олександром МОЦИКОМ, Надзвичайним і Повноважним Послом України у Сполучених Штатах Америки, членом наглядової ради Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.
«ДЛЯ НАС ВАЖЛИВИЙ І АМЕРИКАНСЬКИЙ, І ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД»
— Пане Олександре, чи є в системі шкільної освіти США щось на зразок нашого зовнішнього незалежного оцінювання?
— Там також є питання зовнішнього оцінювання, і воно дуже важливе. В Америці — 12-річна система середньої освіти. Є Elementary School (початкова школа), Middle School (середня школа) і High School (старша школа), і зовнішнє оцінювання там відбувається, якщо я не помиляюся, в 9, 10, 11 класах. У 12 класі учні могли вибрати якісь конкретні дисципліни, щоби ґрунтовніше готуватися до вступу в ті університети, де вони хотіли б навчатися.
Вибір університету в Сполучених Штатах Америки — головний біль для всієї родини, й десь за рік-півтора сім’я вже знає, який університет є їхньою метою, скільки там доведеться платити за навчання, де взяти ці фонди, які позики брати, якщо не можуть оплатити тощо. І, певна річ, є великі преференції — для світлих голів, тобто якщо в університеті, скажімо, плата за рік — 26 тисяч доларів, то не з усіх сімей учні можуть стати студентами такого університету, але якщо дитина дуже здібна до навчання і продемонструвала на панамериканському рівні якісь особливі успіхи, то її можуть взяти як вундеркінда безкоштовно або за символічну плату.
— Система вищої освіти України проходить важливий та водночас непростий процес реформування, наслідком чого, вочевидь, має бути значне зростання рівня автономії наших університетів. На чий досвід порадите звертати особливу увагу?
— Автономія університетів плюс серйозна ресурсна база, і плюс система зовнішнього оцінювання — ось три найважливіші складові, завдяки яким учень має шанс стати насправді успішним студентом, а потім — успішним випускником, котрий приносить країні та суспільству реальну користь. Важливо не лише йти шляхом науково-технічного прогресу, а й очолювати цей прогрес. Американські університети дуже багаті. Скажімо, бюджет Массачусетського університету становить близько трьох мільярдів доларів, Гарвардського — наскільки я пам’ятаю, теж десь 2,7 мільярда доларів, Бостонського — 2,3 мільярда доларів. Потужна ресурсна база дає можливість запрошувати найкращих, забезпечувати студентів і викладачів усіма технічними й технологічними можливостями. Цілком природно, що в такому середовищі розумні люди, працюючи з найсучаснішою технікою, дають найкращі результати.
Тому, я думаю, що для нас важливі й американський, і європейський досвід. Треба комбінувати і спостерігати за тим, щоб цей досвід підходив нам.
«ВАЖЛИВО ПІДТРИМАТИ БУДІВНИЦТВО НАУКОВОГО ПАРКУ»
— Як член наглядової ради Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, як ви оцінюєте нашу роботу на шляху до інтеграції в європейський освітній та культурний простір?
— Я працюю з вами вже років шість-сім, зокрема як член наглядової ради, і хочу сказати, що в університеті за цей час зроблено величезний прогрес. І певна річ, у цьому — особлива заслуга ректора Ігоря Ярославовича Коцана і всього дружного колективу, та й студентів, у яких теж з кожним роком лише підвищується рівень підготовки. Тому зараз дуже важливо підтримати будівництво наукового парку Східноєвропейського національного університету. Знаю, така концепція є, а також земельна ділянка і молода ініціативна робоча група задля її реалізації.
— Маємо земельну ділянку на 8 га, де плануємо спорудити нові наукові лабораторії, навчальні корпуси, спортивні майданчики, басейн...
— Я бачив вашу концепцію, вона дуже гарна. Важливо, що там є не тільки елементи суто навчальні, теоретично-практичні, а й елементи дозвілля, спорту. Спорт має, зокрема в американських університетах, надзвичайно велике значення, Наприклад, у Бостонському університеті спорту приділяється величезна увага, університетські команди з хокею, американського футболу, бейсболу такі сильні, що можуть виходити у справжню лігу. Таким чином, спорт — це ніби а must (обов’язково) для американських університетів, і це здійснює великий вплив на спосіб життя студентів (виховуються лідерські якості): студенти, вибачте, не біжать після лекцій на пиво. Вони або самі займаються спортом, або йдуть як уболівальники — це вже культура спілкування. Це дуже важливо.
Зараз я знаю, що проект будівництва наукового парку Східноєвропейського національного університету проходить затвердження на рівні області, щоб можна було розпочинати будівництво. Звичайно, потрібно також шукати спонсорів, які допомогли б реалізувати цей проект, тому що матеріально-технічна база, ресурсна база — це дуже важливо, й тут очевидним є досвід американських та європейських університетів (створення комфортних умов). Тоді українські студенти, які закінчують школи, обиратимуть СНУ як пріоритетний.
«ОСВІТА ЯК ЛОКОМОТИВ ПОЗИТИВНИХ ЗМІН»
— Більшість відомих у світі університетів розташовано у невеликих містах, а не у столицях. Чому?
— Дуже важливо, щоб наука та освіта не концентрувалися тільки в одному-двох містах, щоб такі науково-освітні центри були по всій Україні. Ви правильно кажете, саме так побудовані наука та освіта і в США, і в Європі — такі регіональні центри.
Східноєвропейський національний університет уже набуває такого статусу, за умови необхідних ресурсів та підтримки він справді має бути лідером і центром у цьому регіоні: Полісся, Волинь, Західна Україна, й щоб сюди йшли й зі східних областей. Очевидно, в пріоритетах області одним із пунктів добре було б зафіксувати розвиток університетської освіти, яка за нормальних умов здатна бути локомотивом позитивних змін, інвестицій, туризму і для всіх інших важливих для регіону та всієї України аспектів.
