Зневажливе ставлення до природи Криму — характерна риса в поводженні окупантів. Так, при будівництві непотрібної кримчанам траси «Таврида» було знищено десятки тисяч дерев (їх вирубали обабіч траси, щоб там не ховались «українські диверсанти», які потенційно могли замінувати дорогу!), при будівництві роз’їздів було розорено сотні гектарів родючих полів.
При будівництві дач і палаців російських чиновників вирубуються віковічні дерева кримського лісу, руйнується верхній шар ґрунту, будуються височезні паркани та вертолітні майданчики, лінії зв’язку.
Страждає не лише земля, а й море. Дамба, яка становить дві третини так званого Керченського мосту, перегородила шляхи міграції риб, зруйнувала місця гніздування птахів. Під час військових навчань розриви снарядів та бомб, робота сонарів та ультразвукових і лазерних приладів згубно діє на стада дельфінів та косяки риб, і вони знищуються сотнями. Лише в 2010 році на берег викинулись і загинули біля тисячі дельфінів, які не вижили в умовах війни кораблів з морем. Сам Керченський міст обмежив прохідність кораблів і суден у Азовське море.
Одного з найбільш руйнівного впливу на землю Криму зазнав регіон стародавнього міста Судак, зокрема простір від урочища Капсєль до мису Меганом, який вважається межею між південним та південно-східним берегом Криму. Раніше це була заповідна територія, на якій були заборонені земельні роботи та всяке будівництво. Але окупанти вирішили ці заповідні місця використати для розміщення чергового так званого молодіжного художньо-мистецького табору «Таврида», який би вів «патріотичне» виховання для молоді Росії.
Сьогодні кримчани стурбовані тим, що біля мису Меганом і на березі бухти Капсєль працює потужна землерийна техніка, скрепери, бульдозери, самоскиди тощо. Вони руйнують не лише поверхневий шар ґрунту, але риють і великі котловани, чим знищують відомі і ще невідомі археологічні об’єкти на території, де колись мешкали первісні люди.
У місцевих газетах кримчани пишуть: «Мені дуже складно добирати слова. Я не можу навіть припустити — навіщо бульдозерами прасують берегові уступи, — поділився думкою один із жителів Судака. — Немає навіть сенсу перераховувати порушені норми і правила здійснення земляних робіт у водоохоронній зоні. Очевидно одне — Меганом ми втрачаємо. Стрімко і безповоротно...».
Його підтримують інші жителі півострова. Більшість вважає, що в такий спосіб знищують бухту Капсєль і мис Меганом. «У мене немає слів... Місяць тому говорив з найбільшим фахівцем з морських берегів, — пояснює Сергій КИСЕЛЬОВ, доцент КФУ ім.Вернадського. — Порушення природної рівноваги берегів неминуче призведе до негативних наслідків. Навіть довго чекати не доведеться».
При цьому окупаційна влада нічого не пояснює місцевим жителям. Обгородили майданчик великим парканом і забороняють туди проходити людям, які десятиліттями користувалися цією землею. Кримчани вважають, що в такий спосіб готується значна площа під забудову. «Ми звикли, що біля самого моря з’являються готелі під виглядом рятувальних станцій, а в парках із краєвидом на затишні бухти будують багатоповерхові будинки», — кажуть вони.
«Я живу в Судаку багато років, — сказала журналістам місцева жителька Олена ШВАЛЯЄВА. — Ми з сім’єю дуже любили їздити в бухту Капсель і на мис Меганом. Як тільки з’явився форум «Таврида», доступ до моря нам закрили. Особливо, коли почалися обмеження щодо коронавірусу. Здавалося б, прогуляйтеся біля моря, вилікуйтеся. Але нас біля паркану зустрічав охоронець і повертав назад. Тепер втратимо мис Меганом! Що залишиться від унікальних місць Криму? Тут не потрібно розвивати інфраструктуру, будувати котеджні селища і житлові квартали. Капсєль і Меганом прекрасні своєю первозданною вільною красотою!»
Так, міністр захисту навколишнього середовища і природних ресурсів України Роман АБРАМОВСЬКИЙ сказав у коментарі сайту Крим. Реалії, що він упевнений, що екологічна ситуація в Криму буде погіршуватися, і це може призвести до катастрофи. Він каже, що в Україні «проходять зустрічі широкої робочої групи з питань порушення природоохоронного законодавства на території включеного Криму».
Зі свого боку, російська влада півострова заявляє, що вона береже природу, але насправді це слова, які суперечать дійсності. Є вже тисячі фактів знищення природних ресурсів, кричущих фактів порушення екології, яких би не допустили люди, які бережуть природу.
На думку громадського активіста з Судака Рустема АБКАДИРОВА: «Крим страждає від забудови берега моря, скорочення площі й зниження статусу особливо охоронюваних природних територій, нових кар’єрів, надмірного вилучення артезіанських вод та іншого. А головною тенденцією сьогодні стало розповзання по території цих негативних процесів. Це і раніше було, але в набагато менших масштабах. Приклад Меганома, який позбувся охоронної зони в 2015 році. Алуштинський гірничо-лісовий заповідник став парком, видобуток піску в акваторії Донузлава, новий кар’єр на Агармиш, забудова Приморського парку в Ялті, знищення червонокнижної флори повсюдно — це нові реалії Криму».
Кримський активіст Едем ДУДАКОВ вважає, що екологічна ситуація на півострові наближається до катастрофічної: «Вся екосистема кримських річок і озер практично загинула через те, що русла висохли. Рівень води в озерах і водосховищах упав до мінімуму. Це — по-перше. А по-друге, загляньте на Південний берег, в гори — і ви на власні очі побачите, як приїжджі російські та місцеві нувориші зрубують масиви дерев, зрізають цілі гірські пласти, щоб сформувати ділянки для будівництва вілл і котеджів. Ви можете подивитися на Донузлав і побачите, що зробили з ним розробники піску для траси «Таврида». Все це веде до екологічної катастрофи в Криму», — сказав він журналістам.
Проте правоохоронні органи України не лишаються осторонь. Як повідомили в Прокуратурі АРК і міста Севастополя, у відомстві створена робоча група з моніторингу екологічної ситуації в Криму. А днями спеціалісти Мінекології України також повідомили громадськість, що в них ведеться облік усіх злісних порушень поводження з природою Криму, підраховують екологічні збитки та розробляються законодавчі обґрунтування для прирівняння екологічних злочинів до розряду військових злочинів і звернення в міжнародні суди.
