Ось уже понад місяць у найбільшому парку Донецька — імені Щербакова — на весь міст розвісили банерну рекламу мінеральної води. Реклама розтягнулася на декілька десятків метрів, повністю закриваючи міст із протилежного боку. З таким «благоустроєм» не згодні жителі міста. Одна з них — Олександра Матейко. Донеччанка організувала електронну петицію в інтернеті за допомогою сервісу change.org, де запропонувала всім бажаючим і небайдужим за допомогою одного кліка висловити своє незадоволення. Дівчина не знає, скільки потрібно голосів точно, але в петиції заявлено п’ять тисяч голосів. Сервіс пояснює: в одного донеччанина в соціальній мережі Facebook може бути в друзях у середньому 170 городян, а ще друзів у друзів —усього 10 тисяч, таким чином потрібна кількість голосів може бути більшою вдвічі. На сьогодні петицію підписали понад 1110 осіб — тобто поки немає навіть половини потрібної кількості. Проте, дівчина не розчаровується.
Олександра МАТЕЙКО говорить: «Я вирішила зібрати підписи на знак протесту, бо щиро вірю в силу голосу кожної людини. Мало хто захоче писати особисті звернення до адміністрації міста, приходити на мітинги тощо, навіть якщо щось в організації життя міста його не влаштовує. А ось витратити декілька хвилин і залишити своє «проти» не так складно. Зіткнувшись конкретно з цією рекламою в парку, я протягом лічених днів переконалася в тому, що не мені одній незрозумілі причини її розміщення, а тому вирішила виступити як акумулятор «народного гніву». На сьогодні знятий невеликий сюжет, у якому журналісти висвітлили і коментар заступника міського голови. А саме те, що рекламний банер демонтувати зараз не вийде, тому що підписаний контракт, гроші за який ідуть до міського бюджету, в тому числі на ремонт цього моста, але думка громадян буде врахована при продовженні угоди. Я дуже сподівалася і сподіваюся на допомогу та консультації людей із юридичною освітою, з досвідом організації якихось масових протестів, тому що у мене самої таких знань і досвіду поки немає. Я чула, що для звернення до адміністрації потрібно зібрати певну кількість голосів, але навіть заступник голови не зміг відповісти, яку саме. Тому хотілося б зібрати якомога більше підписів, щоб через три місяці заява «проти» була ще вагомішою. Якщо чесно, результатом я до цих пір здивована. Почалося з того, що новину, розміщену мною в соціальній мережі, розповсюдили різні групи Донецька. Потім до мене звернувся журналіст із місцевого телеканалу. Трохи пізніше я почула від знайомих, що про нашу активність повідомляють радіостанції, а сама я виявила новини про рекламу в парку та петиції в багатьох інтернет-виданнях міста. Кількість підписів зростає з кожним днем. Тому при нагоді хотіла б подякувати всім небайдужим, найперше активним учасникам нашої невеликої акції протесту».
