Ресурс з електронною адресою www.dopomoga.life запрацює днями. Це — інтерактивний сайт психологічної допомоги, насамперед, для учасників АТО та їхніх родин. Кожен зможе безкоштовно зайти на ресурс із мобільного телефону, планшета, комп’ютера тощо. Користувачі оперативно та анонімно робитимуть самодіагностику, дізнаватимуться про основні психологічні проблеми, їхні наслідки і засоби допомоги. Для цього, зокрема, на сайті розмістять опитувальники для оцінки психологічного стану і виявлення ознак розладів. Також ресурс міститиме перелік реабілітаційних центрів із контактами і описом речей, необхідних для звернення туди. Будуть і рекомендації для бійців та їхніх родин, для фахівців з подолання наслідків психічних травм тощо. Також людина зможе звернутися до психолога безпосередньо через ресурс.
Сайт створили за ініціативи Канадсько-Української Фундації. Проект підтримали громадська організація «Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій» і Тернопільський державний медичний університет імені Івана Горбачевського. «Ресурсна основа сайту — матеріали, що використовує у Канаді мережа клінік OSI. Ці заклади опікуються психічним здоров’ям колишніх військових та ветеранів поліції, займаються профілактикою посттравматичного стресового розладу», — пояснила психолог, координатор із психологічного супроводу поранених Катерина Проноза.
Представники «Української асоціації фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій», які багато зробили для створення сайту, працюють по всій країні. Вони спілкуються з щойно мобілізованими людьми, з військовими на Донбасі, з постраждалими у боях. У зону АТО з травня 2014 року фахівці з’їздили 67 разів.
Головні проблеми наших військових на сході — пиятика і складності зі сприйняттям їхнього нового досвіду близькими, каже клінічний психолог, представник асоціації Олена Подолян. «Питання алкоголізації гостре, бо ми не вчилися воювати, армія у нас тільки будується, і складно з дисципліною. Тут важко знайти винуватця, хоча дуже хочеться. Але це — наслідок загальної ситуації. Коли людина довго перебуває у зоні бойових дій, їй треба якось виживати. Алкоголь, на жаль, є гарним способом швидко зняти стрес, але він призводить до катастрофічних наслідків. Адже, людина, яка тримає у руках зброю і має захищати себе, втрачає пильність і здатність чітко мислити», — каже Олена Подолян. Тож, психологи намагаються долучати до роботи з бійцями наркологів. Військовим пояснюють, що така допомога не перетворює їх на безпомічних хворих.
У боротьбі з алкоголізмом серед військових головне — дисципліна. Це стосується і правил поведінки у підрозділі, і певних заходів на місці дислокації військових — наприклад, заборона на продаж алкоголю. Добре, коли боєць усвідомлює, що відбувається, і вчасно звертається по допомогу.
Взагалі, психологи спілкуються із військовими у зоні бойових дій максимум за 15 хвилин. Бійці одразу знають, які фахівці та навіщо до них приїхали. Психологи вільно спілкуються з військовими, окреслюють коло проблем і потім працюють індивідуально. Якщо боєць не йде на контакт, але видно, що йому потрібна допомога, на ситуацію впливають через оточення — рідних чи побратимів.
У стаціонарі психологічна реабілітація військових триває до трьох тижнів. Але оговтуватися від травми можна місяцями. Заступник голови правління «Української асоціації фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій» Андрій Карачевський акцентує: «Допомога бійцям з посттравматичними розладами може розтягуватися на роки. Таких тяжких травм небагато, але цю проблему треба вирішувати».
