Щороку в світі понад шість мільйонів осіб помирає від раку. Здавалося б, абсолютно безвихідна статистика. Хоча, якщо пригадати історію і подумки перенестися на декiлька столiть у минуле, масштаби смертності були ще більш страхітливими, причому основний відсоток смертей припадав на молоде населення до 35 років. От тільки забирали життя тоді страшні й невиліковні на той час хвороби: туберкульоз, дифтерія, запалення легенів і тиф. Сьогодні цим захворюванням легко дає раду сучасна медицина. Тепер же «вбивцею» номер один називають рак. Адже в порівнянні з 1900 роком кількість цих невтішних діагнозів зросла на 50 відсотків.
Рівень захворюваності та смертності від онкологічних захворювань в Україні зростає стрімкими темпами. Якщо вірити даним Національного Канцер-реєстру України, то в 2006 році бiльше третини хворих на рак не прожили і року після того, як дізналися про свій діагноз. Цей показник на 10— 15% вищий, ніж у США та країнах Євросоюзу. Якщо ситуація не зміниться, то до 2020 року в нашій країні щорічно буде реєструватися до 200 тисяч нових випадків онкозахворювань.
Що ж викликає рак первісно? Сама назва походить ще від Гіппократа і Галена, які описували поширення цієї хвороби в організмі подібно до рака, що тягнеться своїми клешнями до здорових тканин. Насправді рак — це ціла низка захворювань. Нині нараховується близько 200 його різновидів.
Існує безліч теорій і гіпотез виникнення цього захворювання в організмі людини, але жодна з них не може вважатися універсальною. Що служить поштовхом для розвитку хвороби, ніхто однозначно сказати не може. Відомо лише, що рак з’являється, коли окремі клітини починають безконтрольно ділитися. Звичайні клітини людського організму мають обмежену тривалість життя і здатні ділитися не більше 50 разів. На відміну від них, ракові клітини мають необмежену здатність до поділу. У результаті виникають ракові утворення, які починають боротися за виживання зі здоровими тканинами організму.
За результатами останніх досліджень, однією з основних причин переродження здорової клітини на ракову є вірус. Деякі види вірусів, потрапляючи в організм людини, «вбудовуються» у ДНК здорових клітин і провокують істотні зміни в органах і тканинах. При цьому клітина зі зміненою ДНК може довгий час перебувати в неактивному стані. Будь-який чинник ризику, такий, як вплив радіаційного або ультрафіолетового випромінювання, гормональні зміни в організмі, може активізувати цю змінену клітину.
Зараз уже ні для кого не таємниця, що рак шийки матки може виникнути під дією різних папілломавірусів; а віруси гепатитів В і С, що спричиняють важке захворювання печінки, також сприяють розвитку цирозу або раку цього органу. Ще в 1930-х роках американський вчений Пейтон Раус на прикладі курячої саркоми довів, що рак має інфекційну природу, за що у 1966 році йому присудили Нобелівську премію. Але все починається з пошкодження ДНК однієї клітини, яке призводить до безповоротних наслідків. От тільки ніколи не можна передбачити, коли станеться це переродження.
«Більшість пацієнтів, яким встановлюється онкологічний діагноз, старші 40 років, тому можна з упевненістю говорити про початок пухлинного росту у 20—25-літньому віці», — вважає завідуючий лабораторією маркерних з’єднань відділення біотехнічних проблем діагностики ІПКК НАН України Ігор Пономарьов. — Тому протягом двох десятків років людина може не здогадуватися про небезпеку, що назріває».
Ця впевненість у голосі медичних працівників швидше повинна протвережувати, ніж навіювати страх перед незвіданим. У розвинених країнах світу рак уже не вважається невиліковною хворобою. За своєчасної діагностики і використанні всього арсеналу засобів сучасної медицини можливе повне одужання пацієнта і повернення до повноцінного життя. Але в нашій країні люди часто бояться дізнатися правду про своє здоров’я, тому рішуче відмовляються звертатися по професійну допомогу й усвідомлено продовжують жити в незнанні, щиро сподіваючись на те, що все саме пройде. Хочеться вірити, що в мисленні людей станеться злам, а в медицині — довгоочікуваний прорив, який зможе врятувати сотні тисяч життів.
