Financial Times опублікував список топ-100 реформаторів Європи New Europe 100. У переліку представлені особистості, які створюють додатки, впроваджують проекти і технології, корисні для людей у Європі й по всьому світу.
Цього року найбільше фіналістів представляють окремі особи та групи, які працюють у бізнесі (54%) й у громадських організаціях і політиці (29%). Інші категорії включають науку (10%), засоби масової інформації та культуру (7%).
«Ідея списку New Europe 100 — показати потенціал і творчі здібності людей із Центральної та Східної Європи. Це також мережева платформа, яка допомагає претендентам зустрічатися й обмінюватися досвідом. Ми вважаємо, що це кращий спосіб підтримки просування свіжих інноваційних ідей і прогресу, який приносить користь на глобальному рівні», — пояснює виконавчий директор Міжнародного Вишеградського фонду Беата Ячевська.
Україну в рейтингу представляють п’ять інноваторів, які успішно розвивають свої проекти не лише всередині країни, а й за її межами.
«День» поспілкувався з ними і дізнався, як це — робити в Україні інновації, які можуть приносити користь для Європи та всього світу.
«БУТИ ІННОВАТОРОМ ВСЮДИ СКЛАДНО»
Ярослав АЖНЮК — керівник українського стартапу Petcube. Команда розробників пристрою, який вже прославився на весь світ, пропонує новий підхід до догляду за домашніми тваринами з використанням новітніх технологій. Упродовж літа розробники Petcube провели успішну кампанію з передзамовлення своїх нових продуктів — Petcube Play і Petcube Bites — на краудфаниговій платформі Kickstarter. А днями пристрій став доступним для продажу на Petcube.com, поряд з великими компаніями роздрібної торгівлі Amazon, Best Buy і PetCo.
Ярослав вважає, що в Україні бути інноватором можна так само, як і в будь-якій іншій країні. «Бути інноватором всюди складно. Треба добре вчитися, багато працювати, бути наполегливим і не відступати від свого шляху. Недостатньо придумати щось, що потрібно людям. Слід розібратися, як працює багато сфер, для того, щоб перетворити ідею на життєздатний продукт, яким користуватимуться мільйони людей. І обов’язково міряти себе великою міркою. Порівнювати з найкращими продуктами, які існують у світі, не лише з тими, що в Україні. З розумом і працею можна здобути все, що потрібно для реалізації задумів, — знайти інвестиції, команду, ресурси. Гадаю, допитливість і завзятість — дві основні риси, які потрібні інноваторам в усьому світі. Зокрема й в Україні», — говорить він.
На його думку, серед переваг України як середовища для розвитку інновацій — потужний людський капітал і невисока вартість робочої сили. «В Україні зараз чи не найдешевша вартість освіченої робочої сили у світі. Відповідно, за ті гроші, за які у США можна зняти фільм чи зробити технологічну компанію, — в Україні можна зробити таких десять, за наявності сильного лідерства. У нас хороша освіта і дуже сильний людський капітал — це наші стратегічні переваги на глобальному ринку», — додає Ярослав Ажнюк.
«ПОТРІБНО ЗРОБИТИ НАВЧАННЯ В ШКОЛАХ БІЛЬШ ТВОРЧИМ»
Ольга ЮРКОВА — автор ідеї та співзасновниця сайта Stopfake.org, команда якого займається перевіркою фактів. Окрім цього, Ольга працює редактором відділу «Донбас, Крим» у видавничому домі «Нова інформація», до якого належать журнал «Країна», «Газета по-українськи», gazeta.ua).
Із волонтерського проекту, який не мав офісу, грошей, спонсорів та часу на розвиток, від моменту заснування в березні 2014 року, Stopfake.org перетворився на справжній інформаційний хаб, де аналізується кремлівська пропаганда в усіх аспектах і проявах не лише в Україні.
Як розповідає Ольга Юркова, бути інноватором в Україні досить важко, але команді Stopfake.org пощастило. По-перше, тому що ідея проекту дуже проста — знаходити фейкову інформацію про Україну в медіа і спростовувати її. По-друге, в суспільства тоді був величезний запит на правду. «Ми стали відомими наступного дня після створення. Скромну новину про нас на Facebook поширили 12 тисяч людей. Сотні нам писали й допомагали», — розповідає засновник Stopfake.
По-третє, важливим є середовище, в якому створювався проект, — це випускники й викладачі Могилянської школи журналістики та її програм. «Отже, сильна команда, яка забезпечувала якісну журналістику, бачення перспективи, міжнародні зв’язки, з часом — залучення грантів від фондів із хорошою репутацією. Від інших пропозицій фінансування або співпраці з владою ми відмовлялися — для нас важливою є незалежність і довіра читача», — каже Ольга.
Ще один важливий фактор успіху проекту, переконана вона, полягає в прозорих партнерських стосунках у команді.
А для того, щоб українських імен побільшало в таких рейтингах, як New Europe 100, потрібно, передусім, зробити навчання в школах більш творчим. «Можна скористатися досвідом Фінляндії, де навчають не зазубрювати формули, а самостійно мислити. З цього все починається. Вже далі — можливості отримати фінансування та консультаційну допомогу. Ідей в українців багато, але часто бракує досвіду, впевненості або фінансів для їхньої реалізації. Також важлива підтримка держави. Варто розуміти, що на інноваціях не можна економити, бо це — майбутнє країни», — пояснює Ольга Юркова.
«В УКРАЇНІ Є МОЖЛИВІСТЬ СТВОРЮВАТИ ПРОЕКТИ З МІНІМАЛЬНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ»
Віктор ШАБУРОВ відомий в Україні як засновник і директор одеської компанії Looksery. Це програма для мобільних пристроїв, яка дозволяє в режимі реального часу змінювати обличчя користувача не тільки на фото, а й під час відеочату. Проект стартував 2014 року й уже в жовтні 2015-го компанія була продана ІТ-гігантові Snapchat за 150 мільйонів доларів.
Але це — не перший проект Віктора Шабурова. До цього він успішно створив у Росії компанію з розробки додатків та ігор для мобільних пристроїв SPB Software і компанію з надання послуг для виробників, продавців і операторів мобільних пристроїв Handster Inc. Згодом команда розробників Handster переїхала до Одеси.
«Оскільки близько 11 років я жив у Німеччині, мені було не дуже зручно постійно їздити в Санкт-Петербург. Тому я вирішив, що потрібно вибрати місце, куди приємно їздити, і цим місцем стала Одеса — там чудовий клімат, і на той момент в Україні ціни для найму розробників були нижчими. Відповідно, тут ми продовжили розвивати Handster. А згодом створили тут і Looksery», — пояснює Віктор Шабуров.
Він вважає, що однією з головних переваг інноваційної України є можливість створювати проекти з мінімальними вкладеннями інвесторів.
«У Handster у мене працювало шість людей в Україні. В цей же час у мого друга в Силіконовій долині теж була команда з шести осіб, і у нас був приблизно однаковий оборот — близько мільйона доларів. Але при цьому в мене половина від цієї суми становила прибуток, що дозволяло нам розвивати наш проект далі, а йому потрібно було підняти ще інвестиції протягом двох місяців, інакше компанія закриється», — каже Віктор Шабуров.
За його словами, Україну в світі й досі часто сприймають як зону з високими ризиками. «Україна в інвесторів асоціюється з ризиком. Але якщо створити потужну команду і віднімати частку на ринку, на ризики закривають очі», — каже Віктор Шабуров.
Підприємець позитивно дивиться на Україну — він часто спонсорує олімпіади з програмування, різні конференції, допомагає університетові та ліцею в Одесі. А також продовжує збільшувати в Україні команду дизайнерів, яка робить спонсорські Snapchat лінзи для таких клієнтів, як Warner Brothers, Paramount Pictures, L’Oreal, Fox, Starbucks, Apple і Nike і багато інших.
«Я РАДЖУ... НЕ БОЯТИСЯ НАВЧАТИСЬ»
Ольга АФАНАСЬЄВА є директором Української асоціації венчурного капіталу та прямих інвестицій (UVCA). Вона вважає, що в Україні є всі передумови для створення бізнесу, втілення інновацій. Утім, лише для тих, хто готовий працювати, створювати конкурентоспроможний продукт чи послугу.
«Успішні історії наших співвітчизників та їхніх компаній — це не точкові історії перемог, а показник для всього світу, що в Україну можна й потрібно інвестувати, — вважає Ольга. — Необхідно прагнути до того, щоб наші успіхи були більш значущі в інформаційному полі, ніж згадки про кризу та корупцію. У нашій країні багато перемог, про які знають в усьому світі, — тепер і нам самим потрібно навчитися пишатися своєю країною і своїми досягненнями, будувати імідж справжньої України».
Директор Української асоціації венчурного капіталу та прямих інвестицій переконана, що однією з головних причин того, що світ мало знає про українські інновації — невміння презентувати себе та свої продукти.
За її словами, для виходу з цієї ситуації, по-перше, Україні потрібно залучати більше міжнародних спеціалістів для створення спільних підприємств, у яких українці забезпечать технічний бік інновації, а досвідчені міжнародні колеги допоможуть зробити їх відомими на весь світ. Інший шлях — виховувати наших власних спеціалістів більш універсальними.
«Крім всього, потрібно ділитися своїми ідеями, більше контактувати з іншими підприємцями та інноваторами. Я раджу, насамперед молоді, не боятися навчатися нового не тільки через додаткові курси, а й через спілкування з більш досвідченими та успішними людьми», — додає Ольга Афанасьєва.
«ІННОВАЦІЇ ЗАВЖДИ ЛЕГШЕ РОБИТИ, КОЛИ В ТЕБЕ СИЛЬНА КОМАНДА»
Дмитро ДУБІЛЕТ обіймає посаду керівника IT-департаменту в ПриватБанку — працює над поліпшенням банківських сервісів і перенесенням послуг в онлайн. До цього він працював у компаніях MasterCard і консалтинговій компанії Infosys.
Один із напрямів його діяльності — розвиток волонтерського проекту iGov — переведення в онлайн-режим різних державних послуг.
«Інновації завжди легше робити, коли в тебе сильна команда. iGov робить велика кількість людей, і ця премія має бути колективною», — вважає Дмитро.
За його словами, в Україні реалізовувати проекти із державного управління набагато простіше, ніж, наприклад, в країнах Західної Європи. «У нас більше «фруктів», що висять низько. Так би мовити, Захід від нас сильно відірвався, але нам легше їх наздоганяти в цьому», — пояснює він.
Те ж саме, переконаний він, стосується інновацій у сфері бізнесу. «Тут у нас теж можливостей більше. Незважаючи на те, що, звісно, на Заході є більше інструментів та інвесторів, які дозволяють стартапам краще запускатися. Не говорячи про не найкращий стан ринку споживачів в Україні», — додає Дубілет.
