Ситуація, що склалася довкола Центру оцінювання якості освіти у липні й триває дотепер, призвела до низки питань як серед батьків та випускників, так і в середовищі освітян. Зокрема і про те, чи вдасться провести ЗНО-2016 на належному рівні та чи взагалі вдасться його провести. Причини ставити такі питання — є. Але про все по порядку.
21 липни Генеральна прокуратура провела обшуки в Центрі оцінювання якості освіти та висунула підозри щодо кількох його співробітників з приводу втручання у електронну базу результатів. У розпал вступної кампанії робота УЦОЯО була фактично паралізована: керівництво — відсторонене, сервери — конфісковані, уся база тестів — вилучена. На вступну кампанію-2015 це не вплинуло, але поставило під серйозну загрозу проведення тестування в 2016 році. Робота над новим ЗНО мала розпочатися ще у серпні, але досі будь-які дії Центру оцінювання — паралізовані.
НЕ МЕНШЕ 11 МІСЯЦІВ
«Зовнішнє незалежне оцінювання є однією з взірцевих реформ у системі нашої освіти. Уряд не відійде ні на крок від продовження системи ЗНО», — зазначив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк під час наради з директорами загальних середніх навчальних закладів. А втім, відсторонений від посади голова Центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук визначає, що для подальшого проведення тестування є як мінімум п’ять головних перешкод. Не усунення хоча б однієї з них стане фатальним.
Перш за все, для продовження функціонування ЗНО до Центру оцінювання мають повернути сервери, які були вилучені в рамках слідства, та усю базу тестових завдань. «Для відновлення апаратного та програмного забезпечення технологічного процесу проведення ЗНО необхідно не менше 10 — 11 місяців напруженої роботи команди програмістів, потрібні кошти та численні тендерні процедури, — зазначає Ігор Лікарчук. — Усього цього на сьогодні в Українському центрі оцінювання якості освіти немає. Під час слідчих дій було вилучено базу банку тестових завдань, де знаходилося майже 40 тисяч каліброваних завдань для укладання тестових робіт. Де ці завдання та в якому вони стані, ми не знаємо. Тести доведеться укладати вручну із завдань, складених на ходу. Ми не гарантуємо якісних та валідних тестів».
Якщо техніку, вилучену з Центру оцінювання якості освіти, все ж повернуть, швидше за все, функціонувати якісно вона вже не буде. Більшість приладів давно застаріли і ще одного сезону напруженої роботи просто не витримають. «Український центр оцінювання якості освіти працює з морально та фізично застарілою технікою. — продовжує пан Лікарчук. — Востаннє обладнання закуповували 2008 року. Сканери, які працюють в регіональних центрах, не підлягають ремонту. Наш унікальний друкарський комплекс уже тричі вичерпав свій ресурс та потребує заміни. Нового сезону техніка не витримає. У нас 60% людей вимушені працювати з власними ноутбуками, бо ті, що є в Українському центрі оцінювання якості освіти, не придатні до використання. З 2008 року ми не отримали жодної копійки на поновлення основних засобів».
За словами Ігоря Лікарчука, в бюджеті, який наразі розробляться, коштів на вирішення технічної сторони проблеми не закладено. На фінансування ЗНО планують витратити 109 мільйонів гривень. Це на кілька мільйонів більше, ніж минулого року, при цьому обсяг тестів зросте у 3,5 разу. Зазначеної суми не вистачить навіть на якісне проведення тесту, не те що на закупівлю нового обладнання.
Ще одною проблемою у підготовці майбутнього ЗНО є відтік кадрів. Голова комітету Верховної Ради з питань освіти та науки Лілія Гриневич розповідає, що люди покидають свої місця, оскільки заробітну плату працівникам Центру не піднімали з 2007 року, і зараз вона не відповідає реальному навантаженню.
«У всеукраїнському та регіональних центрах ми спостерігаємо серйозний відтік кваліфікованих кадрів. Це люди, які створювали систему ЗНО в Україні, які до цього вивчали аналогічні системи оцінювання за кордоном та знають, як вони мають функціонувати. Таких працівників ніким замінити через низьку заробітну плату. У Центрі оцінювання програміст отримує дві тисячі гривень. Це не нормальна ситуація, коли фахівець високого рівня має таку оплату за свою працю», — пояснює Лілія Гриневич.
ГОЛОВНА РЕФОРМА
Наразі система зовнішнього незалежного оцінювання вважається однією з найбільш важливих реформ незалежної України. Його запровадили, щоб зупинити хабарництво у вищих навчальних закладах, простір для якого давали звичайні іспити. Тому Лілія Гриневич переконана — у зриві тестування не зацікавлений ніхто з представників влади.
«Ми не можемо допустити зриву зовнішнього незалежного оцінювання 2016 року, бо ЗНО підтримує велика кількість українців, — зазначила Лілія Гриневич. — Його запровадження вважають однією з найбільш успішних реформ. Це запобігає хабарництву під час вступу до вищих навчальних закладів та є єдиним об’єктивним інструментом оцінки якості освіти. Особиста позиція прем’єра дає нам надію на те, що відповідні кроки будуть зроблені. В проект бюджету можна внести певні корективи. Факт списання зовнішнього боргу свідчить про те, що в освіту, ймовірно, буде спрямовано більше коштів».
НАЗАД ДО ІСПИТІВ?
Незважаючи на те, що загрозу для ЗНО бачать як представники влади, так і незалежні експерти, повернення до системи вступних іспитів поки не розглядається. Експерт із питань освіти Аналітичного центру CEDOS (колишній Центр досліджень суспільства) Ірина Когут переконана, хоч і у пришвидшеному темпі, але тести підготувати вдасться.
«Я впевнена, що повернення до системи іспитів нас не чекає. У всьому керівництві освітньої галузі немає жодної людини, яка б серйозно розглядала такий варіант. Усі переконані, що ЗНО — необхідне, але через прикру ситуацію, яка склалася внаслідок розслідування генпрокуратури, нависає реальна загроза. Навіть за умови, що зараз повернуть обладнання, про що просив прем’єр-міністр, доведеться працювати в авральному режимі. Але з іншого боку, через неефективність управлінської системи такі випадки нерідко трапляються і досі. У нас часто все роблять в останній момент, тому хоч і так, але підготуватися до ЗНО наступного року вийде. Думаю, що окрім публічних заяв керівні органи роблять і непублічні кроки, щоб Центр знову почав функціонувати. Сподіваюся, коли ми побачимо проект бюджету, там будуть закладені необхідні кошти, щоб ЗНО можна було провести якісно. Загроза зриву вступної кампанії зараз є мінімальною. Але ситуація, яка склалася, стресова і для працівників УЦОЯО, і для майбутніх абітурієнтів, які не знають, коли і в якій формі буде відбуватися вступ. Тому це може вплинути на якість результатів тестування», — пояснює Ірина Когут.
Наразі інформаційним простором гуляють заяви про необхідність збереження ЗНО, але про конкретні кроки у цьому напрямі поки не повідомляють. За твердженням експертів, для вирішення проблеми необхідна політична воля. Лише завдяки злагодженим діям уряду та Міністерства освіти вдасться відповісти на запитання: проводитимуть ЗНО-2016 чи ні?
