Інвестиційний клімат в Україні прямим чином залежить від захищеності підприємців від рейдерських атак, здатності захистити своє майно та вміння протистояти несанкціонованим діям.
Трапляється, коли разом із силовим сценарієм захоплення підприємства діють також підступними юридичними методами. Наприклад, один із методів — маніпуляції заборгованостями перед кредиторами. У цьому разі рейдери збирають інформацію про всі кредитні зобов’язання підприємства, перекуповують їх у кредиторів. Проте це відбувається без інформування позичальника. Особливо вигідними для рейдера є прострочені заборгованості, ціна яких значно нижча, і вимоги до них пред’явити можна негайно. На підставі інформації про кредитну заборгованість агресори можуть порушувати нормальну роботу фірми шляхом зриву угод, руйнування ділових зв’язків, накладення арешту на рахунки у зв’язку з великою заборгованістю, збільшення боргу за рахунок штрафів. Крім цього, рейдери намагаються перекрити можливі шляхи фінансування заборгованості.
Буває й інший шлях — підробка документів.
Відповідно до статті 358 Кримінального кодексу України, підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і яка надає права або звільняє від обов’язків, задля використання його підроблювачем чи іншою особою, або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їхній збут — караються штрафом до 17 000 гривень, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Складання чи видача працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, складання чи видача приватним підприємцем, аудитором, експертом, оцінювачем, адвокатом, нотаріусом, державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних чи адміністративних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов’язків, підроблення задля використання або збуту посвідчень, інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі й містять передбачені законом реквізити, виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків задля їхнього збуту або збут завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи, — караються штрафом до 3400 гривень, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Використання завідомо підробленого документа карається штрафом до 850 гривень, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Рейдери проходять державну реєстрацію об’єктів нерухомості з підробленими документами, а потім пускають у хід відпрацьовану схему реалізації майна через підставні компанії.
ЩО РОБИТИ В ТАКИХ ВИПАДКАХ?
Якщо ви виявили незаконну перереєстрацію нерухомості або бізнесу, незаконне припинення або скасування права власності, насамперед звертайтесь до правоохоронних органів і напишіть скаргу до комісії Міністерства юстиції з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.
Проте раніше була єдина можливість повернути незаконно перереєстроване майно або бізнес — звернутися до суду. Цей процес міг затягнутися на роки, а предмет спору не завжди повертався до законного власника. Нині існує альтернативний спосіб повернення незаконно відчуженого майна та бізнесу — звернутися до комісії Мін’юсту.
ЯКІ СКАРГИ РОЗГЛЯДАЄ КОМІСІЯ?
Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації діє як постійно діючий колегіальний консультативно-дорадчий орган при Міністерстві юстиції України.
До компетенції Міністерства юстиції України належить розгляд скарг:
• на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їхніх обтяжень;
• на проведені державним реєстратором реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
• на рішення, дії або бездіяльність головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України (з питань розгляду скарг, які належать до їхньої компетенції).
У сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли наявний судовий спір щодо нерухомого майна);
2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
У сфері державної реєстрації бізнесу Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);
2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
На підставі висновків Комісії ухвалюються рішення у формі наказів Міністерства юстиції України про задоволення (повне або часткове) скарги або про відмову в задоволенні скарги.
До компетенції Міністерства юстиції України не належить розгляд скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір, та розгляд скарг на реєстраційні дії, проведені на підставі рішення суду.
ЯК ПРАВИЛЬНО СКЛАСТИ СКАРГУ?
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі й має містити:
1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
5) відомості про наявність чи відсутність судового спору щодо порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі й має містити:
1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
2) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
3) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
3-1) відомості про наявність чи відсутність судового спору щодо порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;
4) підпис скаржника або його представника з зазначенням дати складання скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника в результаті ухвалення рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника — довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня ухвалення рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня ухвалення рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою — дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
У разі, якщо останній день строку для подання скарг припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У ЯКИХ ВИПАДКАХ КОМІСІЯ МОЖЕ ВІДМОВИТИ У ЗАДОВОЛЕННІ СКАРГИ?
• Відмова можлива, якщо скарга оформлена з порушенням вимог. Зокрема, якщо на момент розгляду скарги право зареєстровано за іншою особою, аніж та, що зазначена у рішенні, яке оскаржується.
• Якщо наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або укладення мирової угоди сторін.
• Якщо наявна інформація про судове провадження у зв’язку зі спором між тими самими сторонами, з того самого предмета і підстав.
• В органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника.
• Відмова також можлива, якщо скарга подана особою, яка не має на це повноважень. Наприклад, у представника немає довіреності.
• Закінчився встановлений законом строк подання скарги.
• Розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу (право на проведення реєстраційних дій було набуто на підставі рішення суду, скарга не стосується проведення реєстраційних дій тощо).
• Державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України схвалено таке рішення відповідно до законодавства.
Якщо ви не погоджуєтесь із рішенням Комісії, можете звернутися до суду. Мін’юст не є останньою інстанцією у вирішенні питання захисту порушених прав у сфері державної реєстрації нерухомого майна або бізнесу.
До речі, про зміни в Реєстрі нерухомості можна дізнатися через sms-повідомлення, електронний лист, а також сповіщення в кабінеті користувача за допомогою спеціального сервісу SMS-маяк через «онлайн-будинок юстиції» (https://online.minjust.gov.ua/). Контролюючи всі реєстраційні дії щодо свого майна, ви маєте змогу оперативно відреагувати на незаконні дії і зупинити спроби рейдерського захоплення.
Якщо ваші права порушуються, звертайтесь до правопросвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!» за тел.: 0800 213 103. Тут ви можете отримати правову консультацію і зразки оформлення всіх необхідних заяв.
• Захищайте свої права з Мін’юстом!
