Що визначає рівень і якість життя населення? Факторів, звичайно, знайдеться чимало: як об’єктивних, так і суб’єктивних. Однак жодна розмова про економічне зростання не претендуватиме на серйозно обґрунтовану, якщо вона обминатиме питання продуктивної зайнятості населення. А це, поміж тим, один з головних інструментів вирішення економічних і соціальних проблем. Із чим нині узгоджується політика активної зайнятості населення в Закарпатській області? На що вона націлена? На чому ґрунтується? Про головні концептуальні положення програми зайнятості населення області на 2002 р., а також про те, що відбувалося у цій сфері у році минулому — у розмові із першим заступником голови облдержадміністрації, секретарем обкому СДПУ(о) Іваном РіЗАКОМ .
— Насамперед, — зауважив Іван Різак, — питання, на вирішення яких спрямована програма, узгоджуються із пріоритетами і темпами соціально-економічного розвитку краю. Вона має перед собою ціль стабілізувати економіку, широко впроваджувати інвестиційну політику, використовувати природні ресурси, туристично- рекреаційні, лікувально-оздоровчі можливості. Окрім вищесказаного, програма спрямована на вивільнення надлишкової робочої сили, її перерозподілу в галузі та сфері пріоритетного розвитку. Вона повинна забезпечити зниження рівня безробіття, залучити безробітних до суспільно-корисної діяльності, а також надати кожному, хто бажає трудитися, можливість працевлаштуватися або ж займатися підприємницькою діяльністю, соціально захистити малозабезпечених.
— Закарпатський регіональний ринок праці — доволі специфічна сфера. На її розвиток впливає кілька факторів, що помітно вирізняють область з-поміж інших: належність до густонаселених, праценадлишкових територій, екстремальні умови розвитку, тобто малоземелля, гористість, що унеможливлює широке ведення сільськогосподарських робіт. То що можна сказати про тих, хто нині належить до категорії працездатних?
— Коли говорити саме про працездатне населення, то нині його чисельність сягає 735 тис. осіб. Цифра, як така, звісно, свідчить лише про кількісну сторону і аж ніяк не характеризує, так би мовити, якісні «течії» всередині неї, а вони, між іншим, є дуже цікавими і такими, що яскраво підтверджують всі вищеназвані особливості закарпатського ринку праці.
По-перше, чисельність осіб, зайнятих у різних галузях економіки, скоротилася. Разом із тим, із 68 тис. у 2000 р. до 73 тис. у 2001 р. збільшилася їх чисельність у сферах, які лише починають розвиватися і ставати на ноги: малий і середній бізнес, фермерство, зелений туризм, служіння в релігійних утвореннях і навіть у такому абсолютно новому для нас виді трудової діяльності, як найом окремими громадянами.
По-друге, з однієї сторони цифри, які характеризують незайнятість працездатного населення, свідчать про негативну тенденцію його зростання, з іншої — обстеження сільських населених пунктів показують, що переважна більшість незайнятих громадян є економічно активними...
— Хотілося б конкретніше про цю категорію населення, бо, коли відверто, то й саме означення для багатьох громадян не несе якогось навантаження. Дозволю собі пояснити читачам, що в Закарпатській області економічно активні мешканці отримують прибуток за рахунок вирощування фруктів, овочів, тютюну, збору ягід, грибів, виготовлення сувенірів, лозоплетіння та ін. Такий вид трудової діяльності можна віднести до джерел вирішення проблем безробіття?
— Безперечно. Вищеназвані види діяльності зумовлюють покращення ситуації, тому й має програма на меті сприяти самозайнятості населення: сформовано банк даних самозайнятих громадян, економічно активних мешканців області, триває розширення сфери побуту та сервісного обслуговування населення в сільській місцевості, створюються біля 65 пунктів заготівлі молока та сільськогосподарської продукції, 23 пункти штучного осіменіння великої рогатої худоби, 22 пункти прийому грибів, дикорослих плодів та ягід, укладаються договори на вирощування тютюну, облаштовується територія з метою розвитку сільського туризму і таке ін. Заходів, як бачимо, достатньо. Однак, підтримка самозайнятості не є панацеєю для вирішення проблем працевлаштування. Відновлення робочих місць та створення нових повинно відбуватися (й так воно і є) паралельно із покращенням загальноекономічної ситуації в області.
— Чи є воно так насправді?
— Без цього неможливо. Збільшення обсягів виробництва, активізація інвестиційної діяльності зумовили створення, приміром, лише за 10 місяців минулого року 9170 нових робочих місць. Це на 32% більше ніж за весь 2000 р. (близько семи тисяч). Поштовхом до активізації вирішення проблем безробіття стало, безумовно, введення спеціального режиму інвестиційної діяльності в області. Більш сприятливі економічні умови для розвитку підприємництва і господарської діяльності обумовили укладання 24 проектів щодо створення нових виробництв та 24 — на реконструкцію і модернізацію діючих. Можливості туристично-рекреаційної галузі також допоможуть розв’язати проблеми безробіття: ефективне та повноцінне використання лікувально-оздоровчих комплексів, санаторіїв та баз відпочинку могли б забезпечити населення і в рекреаційних послугах, і в робочих місцях.
— Повернімося, будь ласка, ще до сільських населених пунктів. Незважаючи на те, що область вважається малоземельною, в сільському господарстві — у нових агроутвореннях, селянських господарствах, приватних підприємствах, акціонерних та товариствах із обмеженою відповідальністю — працюють люди.
— ...більше 20700 осіб. І ще майже 30 тис. ведуть підсобне господарство.
— Наскільки мені відомо, 90% валової продукції виробляється саме у власних підсобних господарствах, які, як не важко зробити висновок, є основною сферою трудової діяльності та джерелом прибутків сільських жителів. Однак ведеться таке господарство без юридичної легалізації. Чи буде щось мінятися у цьому напрямку?
— І вже найближчим часом. Правда, за умови прикладання зусиль з боку влади. Серед найперших: законодавче врегулювання питання щодо визнання зайнятими тих громадян, які отримали земельні і майнові паї в натурі і зайняті у своїх підсобних господарствах; науково-теоретичне обґрунтування ведення господарства, полегшення доступу селян до кредитних ресурсів, розвиток ринку збуту сільськогосподарської продукції та ін.
— Виокремлювати сільське господарство і концентрувати зусилля лише на працевлаштуванні в його структурах було б, звісно, нерозумно. Нині йдеться і про те, що зростання обсягів виробництва в промисловості призупинить процес вивільнення працівників, більше того, призведе до збільшення їх кількості. Які кроки назустріч цьому робитиме обласне керівництво?
— Програмою зайнятості населення в минулому році (втім, як і в поточному) передбачено заходи з перепрофілювання і модернізації застарілих виробництв, створення нових робочих місць, перерозподілу робочого часу й організації праці, розвиток нетрадиційних (неповної, тимчасової), а також гнучких форм зайнятості, оскільки це створює умови для збільшення кількості зайнятих. Нагадаю про загальновідому, але в той же час і загально забуту неспроможність значної частини підприємств функціонувати на основі принципів ринкової економіки. Моральна і фізична зношеність технологічного обладнання, розлад структури фінансового стану, навіть зовнішнє оформлення продукції (т.зв. товарний вигляд), виготовленої на підприємствах області, не можуть не позначитися на проблемах ринку праці. Подібні підприємства є своєрідними «претендентами» на банкрутство, а отже — виштовхувачами на вулиці ще кількох сотень чи навіть тисяч робітників.
— Можливо, мій відступ буде дещо відхиленням від заздалегідь обумовленої теми, але про недоречність його, думаю, говорити не доведеться. Усе вищесказане вами зайвий раз підтверджує підставну стурбованість об’єднаних соціал-демократів, котрі утворили «Комітет-2005», що має на меті якраз привернення уваги до проблем зношення інфраструктури народного господарства якомога більшої кількості простих громадян, керівників підприємств, представників влади та органів місцевого самоврядування.
— Так, тема болюча, і вимагає якнайскорішого вирішення. Коли ж конкретно про обласну програму зайнятості населення, то в цьому плані вона передбачає створення умов для оновлення старої та формування нової інфраструктури, у тому числі й аграрного ринку.
— Дані статистичних управлінь про рівень безробіття зазвичай є, м’яко кажучи, умовними і приблизними. Тобто ми говоримо про фіксований ринок праці. Але ж є ще інший бік медалі. До прикладу, Закарпатська область — одна із тих, для якої трудова міграція є частиною суспільного укладу. Чи відображено це в програмі?
— Безумовно. Як з’ясувалося після проведених обстежень, у 33 населених пунктах визначено 9 районів із найвищим рівнем трудової міграції: до неї залучено більше 18% мешканців. Намагаємося поставити процес на, як кажуть, прогресивну колію. І все було б добре, якби не одна «дрібниця». Значна частина з них (і точні дані тут важко визначити) влаштовується на роботу нелегально: через посередників або ж самостійно. Перший і найголовніший мінус подібної трудової міграції — це те, що громадяни самі себе позбавляють соціального захисту, унеможливлюють контроль за умовами праці, її оплатою, режимом і таке ін.
— Ви торкнулися соціального захисту, отже, кілька слів, будь ласка, про працевлаштування найбільш уразливих верств населення — жінок, молоді, інвалідів, одиноких матерів, єдиних годувальників сім’ї, безробітних, які тривалий час залишаються без роботи.
— Ці категорії населення необхідно надійно захистити законом. І за нашою програмою вони повинні мати пріоритетне право наймання на роботу, у т.ч. й шляхом надання роботодавцям окремих податкових і кредитних пільг. В області розроблено і здійснюються спеціальні програми професійної реабілітації та забезпечення зайнятості цих категорій населення. На жаль, вони ще не дають очікуваного ефекту: приміром, відсоток працевлаштованої молоді у 2001 р. склав лише 21,3%. Серед жінок цей показник ще нижчий — 14,4%.
— І які труднощі?
— О, їх достатньо. Однак я б виділив відчутний психологічний опір роботодавців: вони відмовляються від послуг молодих, пояснюючи це відсутністю в юнаків та дівчат виробничого досвіду. Зі свого боку, молодь після відвідання підприємств залишається незадоволеною умовами праці, заробітною платою, тож воліє працевлаштовуватися самостійно чи не працювати взагалі. Безперечно, такий стан речей не може задовольняти, тож програмою зайнятості населення на 2002 р. передбачено низку заходів, спрямованих на їх значне покращення. Це й організація тимчасової зайнятості молоді та підлітків під час канікул, укладення договорів з роботодавцями з метою направлення на додаткові робочі місця, створенi за рахунок дотацій, молодих осіб і жінок, створення всіляких центрів праці, державних комунальних підприємств з метою першочергового надання робочих місць випускникам загальноосвітніх шкіл та професійно-технічних училищ і багато ін.
— Два різнополюсні погляди існують поки-що на такий вид трудової діяльності як оплачувані громадські роботи. Доводів «за» і «проти» вони мають майже однакову кількість. Та, як на мене, їх ні в якому разі не треба скидати з важелів. Яка ваша позиція щодо цього?
— Навіть тимчасовість подібного працевлаштування не робить його менш необхідним. Розвиток транспортної інфраструктури і житлового будівництва, благоустрій населених пунктів, організація сезонних сільськогосподарських робіт, надання допомоги особам похилого віку, інвалідам, ветеранам війни та праці — погодьтеся, це вирішення, окрім питання працевлаштування (а в 2002 р. планується забезпечити цим видом трудової діяльності понад 5 тис. осіб), й інших важливих суспільних проблем.
— Як і кожна програма, а тим паче — такого масштабу і значення, програма зайнятості потребує фінансового забезпечення. За рахунок чого?
— Насамперед, завдяки інвестиціям, яких в економіку області надійде на загальну суму 45 млн. дол., далі — коштів місцевих бюджетів, малого і середнього бізнесу, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та ін.
Безумовно, зосередитися на всіх аспектах проблеми працевлаштування в одній розмові неможливо. Однак окреслені моменти, думаю, дали уявлення про програму зайнятості населення Закарпатської області і зміцнюють надію, що позитивні тенденції, які не тільки намітилися, але й набирають обертів, продовжуватимуться і змiцнюватимуться.
