Схожі назви, подібні функції та абсолютно різні рішення — так можна охарактеризувати дві інституції, які працювали паралельно над генеральним планом Києва та містобудівною документацією. Із 2003 по 2018 рік за це відповідало дочірнє підприємство «Інститут генерального плану міста Києва» в складі ПАТ «Київпроект». А з 2008 року в столиці запрацювала подібна структура — комунальна організація «Київгенплан», яка існує до сьогодні. «Київгенплан» активно розробляє детальні плани територій, які громада не менш активно оскаржує в судах, оскільки під забудову потрапляють зелені зони та землі історико-культурного призначення.
Минулої осені наглядова рада «Київпроекту» ухвалила рішення про ліквідацію свого підрозділу через його фінансову неспроможність. Сьогодні тривають судові суперечки щодо визнання Інституту генерального плану міста Києва банкрутом. «День» з’ясовував, чому столична влада дозволила ліквідувати один заклад на користь іншого.
ПРИБРАЛИ НЕУГОДНИХ
Як розповів колишній співробітник «Інституту генерального плану міста Києва», один із розробників генплану Києва до 2020 року Сергій ДЮЖЕВ, формальна причина ліквідації установи — заборгованість за комунальними платежами. Крім того, бракувало замовлень, і так чи інакше в інституті залишилося замало коштів на подальше існування.
«Це все верхівка проблеми, насправді історія питання доволі довга, — продовжує Сергій Дюжев. — Ця установа розробляла три генплани Києва в повоєнні роки. В наш час із інститутом мали погоджувати рішення щодо містобудування та землекористування, які готували в Київраді. За мера Леоніда Черновецького (2006 — 2012 роки. — Ред.) кількість таких рішень сягнула тисячі, але їх неможливо було погоджувати, бо вони порушували закони про містобудування, державні будівельні норми та діючий генплан. Київрада ухвалювала такі рішення з формулюванням, що слід вносити зміни в генплан чи в програму розвитку зелених зон. Ці земельні ділянки передавалися для нецільового використання, що порушувало законодавчу нормативчу базу».
Співробітники «Інституту генерального плану міста Києва» такі протизаконні рішення не погоджували. Тож розповідає Сергій Дюжев, у Київраді вирішили створити КО «Київгенплан», безпосередньо підпорядкований міській раді. Поступово всі функції інституту перебрав на себе «Київгенплан». Потім нова установа взялася за розробку генерального плану столиці до 2025 року, проти якого виступають кияни та експертна спільнота. Документ пропонує узаконити всі рішення Київради щодо протиправної зміни цільового призначення земельних ділянок.
КИШЕНЬКОВИЙ ІНСТИТУТ
«Спочатку намагалися провести цей генплан через комісії Київради, але не вийшло, — додає Сергій Дюжев. — Потім пішли шляхом дроблення цього генплану на детальні плани територій, сьогодні їх близько 30, і вони теж порушують генплан і реалізують інвестиційні побажання тих чи інших фінансових груп. Відповідно, ведення усієї містобудівної проектної документації перейшло в цей тіньовий інститут. Люди залишилися без роботи. Раніше можна було дати інституту статус наукового, зберегти кадри, а їх не берегли, люди йшли в приватний сектор, відповідно, розсипалося сильне творче ядро. Й усі ці лінії зійшлися в одну точку. Формально процес ліквідації ніби відбувається правильно, але з точки зору інтересів міста — це неправильно. Бо коли міська адміністрація має в руках свою кишенькову організацію, це — не проектування та керування містом, а легалізація корупційних схем».
За словами Дюжева, в «Київгенплані» часто змінюється персонал, бракує кваліфікованих фахівців, але найгірше — його співробітники виконують доручення чиновників без жодного опору.
БУДУВАТИ БІЛЬШЕ ТА ВИЩЕ
Нині в «Київгенплані» працюють над новою транспортною моделлю міста, а керівник організації Сергій Броневицький в інтерв’ю виданню «Большой Киев» розповідав, що від затвердження генплану-2025 не відмовилися. До нього отримали близько 700 зауважень, які намагаються опрацювати та врахувати. Тож затвердження нового генплану запланували на 2020 рік.
Якщо коротко, то концепція цього документа така: залишити межі Києва без змін і продовжувати забудову. Хоча багато експертів схиляються до думки, що столицю слід розглядати як агломерацію, таке життя в унісон із прилеглими містами. Інша теза генлапну-2025 — будувати більше, вище та щільніше. На думку Сергія Дюжева, за таких обставин у громади Києва лишається лише один інструмент захисту міста — контролювати питання його розвитку самотужки.
