Місту Рівне не 700, а п’ять тисяч років, його первісна назва була іншою, і міські підземелля рясніють розвиненою сіткою підземних комунікацій загальною протяжністю сотні кілометрів. Це не історична фантастика, а реалії, які постали перед істориками після серії сенсаційних археологічних відкриттів, поштовхом до яких стало будівництво у центральній частині міста підземного торговельного комплексу.
Поки що історики розповідають про відкриття неохоче, оскільки зберігають інтригу довкола підготовленої до друку книги. Чи супроводжуватиме її комерційний успіх, невідомо, але ефект бомби у науковому світі рівняни обіцяють.
Старший співробітник обласного краєзнавчого музею Тетяна Бикова розповідає, що про сітку підземних комунікацій на території Рівного, Дубна, Гощі, Корця, Острога було відомо давно.
— Якщо поговорите зі старими будівельниками, то дізнаєтеся, що такі знахідки траплялися часто і раніше, але на них просто не звертали уваги. Про них писав і відомий письменник Короленко у творі «Діти підземелля». Підземку, описану Корольовим, дослідники відносять до району, де нині розміщена школа №7. Доведено, що підземний хід звідти йшов під Устею до центральної частини міста. Загалом середня глибина залягання цієї комунікації складала п’ять-сім метрів.
Цікаві знахідки трапляються й на території нинішнього парку. Наприклад, нещодавно там було відкрито підземний хід, верхня частина якого є підвалом садиби князів Любомирських, а друга — входом до значно давніших шарів. Археологи навіть були змушені звернутися до міської влади з проханням укріпити верхній шар ґрунту довкола фонтана для того, щоб там не стався обвал.
Втім, подія, що примусила подивитися на ці комунікації більш серйозно, сталася наприкінці весни, коли у центральній частині обласного центру на місці будівництва підземного торговельного ринку було виявлено рештки старовинної стіни.
— Ці рештки — лише частина виявленої нами стіни, що пролягає півколом від органного залу до парку, — продовжує пані Бикова. — Фрагменти стіни нами направлено на експертизу до Львова, щоб визначити дату її спорудження. До результатів експертизи говорити про її давність не варто, але очевидно, що, за найскромнішими припущеннями, йдеться про дохристиянський період.
Всі карти істориків поспішив розкрити голова Рівненської обласної державної адміністрації Василь Червоній. Він, очевидно, будучи ознайомленим з основними науковими гіпотезами, висунутими науковцями після знахідок, нещодавно запевнив журналістів у тому, що виявлена стіна відноситься до Трипілля, тобто вже тоді, за три- чотири тисячі років до Різдва Христового, місто Рівне було і процвітало, от тільки назву, очевидно, воно мало іншу. Та рівненські науковці запевняють, що розкрили і цей секрет.
Нині доводиться лише здогадуватися, навіщо нашим пращурам були потрібні підземні ходи. Зрозуміло одне: впродовж кількох десятиліть вирити сотню- другу кілометрів надійних підземних комунікацій та ще й при тогочасних технічних можливостях було неможливо. Отже, цілком слушним виглядає припущення, що слов’янам такі комунікації перейшли у спадок від давніших мешканців нашого краю, можливо-таки, трипільців.
Тетяна Бикова припускає, що підземелля дуліби використовували передусім у цілях безпеки та швидшого пересування (на кшталт сучасного метро). Неподалік міста Дубно виявлено арочні дво-триметрові підземні ходи, що вели до Пересопниці. Такою підземкою цілком можна було промчатися й кіньми.
Перед міською громадою тепер стоїть вкрай важливе завдання — зберегти знайдену історичну спадщину і довести новий рівень започаткованих досліджень старовинної історії міста до логічного завершення. У зв’язку з цим за підтримки обласної державної адміністрації створюється Державна служба охорони культурної спадщини, обласне товариство охорони пам’яток історії та культури. Голова РОДА Василь Червоній неодноразово виступав з ініціативою створення у Рівному Інституту дослідження Волині.
Відкриття, що сталися у Рівному, за твердженнями науковців, можуть привести до перегляду значної частини дохристиянської історії України. Водночас це стимулюватиме археологів до праці й у інших регіонах країни.
