Пропрацювавши близько чотирьох місяців, Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів офіційно-урочисто відкрився якраз до Міжнародного дня інвалідів. Будинок 1888 року народження чудово відреставровано після розрухи і запустіння. І, напевно, єдиний його недолік — близьке сусідство з Байковим кладовищем. Хоча винахідливі працівники центру віджартовувалися, що такий терапевтичний контраст і багатьох здорових поставить на ноги, «повернувши їм радість життя і відчуття повноти буття».
Створення єдиного самоокупного і роботодавчого центру (що вилилося в 1 млн. грн.) в Україні ініціювали великі громадські організації інвалідів столиці (УТОГ, УТОС, СОІУ) УСІ, НПС «Щит»), за участю Фонду соціального захисту інвалідів, Мінпраці та соціальної політики, міськдержадміністрації.
«А цю зелену галявинку-килимок перед входом у будинок «виростили» наші в'язальниці, — гордо повідомив кореспонденту «Дня» директор центру Олександр Родін. — Крім в'язального і швейного виробництва, ми запустили виготовлення експортних пиломатеріалів побутових столярних виробів, створили навчальний комп'ютерний клас. При центрі — сім виробничих «філіалів», де плануємо виготовляти варені і копчені ковбаси, випускати побутові вироби з поліпропіленової нитки. Крім того, плануємо відкрити свою зубопротезну виробничо-технічну лабораторію, власну цілодобову станцію технічного обслуговування з ексклюзивним обладнанням фірми «Фольксваген». У найбільш пожвавлених місцях Києва будемо встановлювати 32 автомати для розливу гарячої кави, чаю, капучіно, де також будуть працювати люди з обмеженими можливостями. До речі, поруч з основною будовою центру побудовано такий самий за стилем, але вже новий блоковий будинок, де хотілося б розмістити бібліотеку, відеотеку і медцентр. Крім працевлаштування, центр покликаний займатися і перекваліфікацією кадрів. Адже приблизно 10% киян — інваліди, яким, як відомо, відшукати своє місце в житті набагато складніше, ніж звичайним безробітним. Ми ж пропонуємо не разову допомогу, тобто рибу, а — «вудку».
А парламентарій Валерій Сушкевич додав, що тільки ефективна співпраця громадських інвалідських організацій і влади допоможе вирішити проблему соціальної адаптації комплексно. До речі, В.Сушкевич вважає, що проблем в інвалідів було б набагато менше, якби у них були рівні з іншими права. На жаль, з цим у нашій країні завжди були елементарні труднощі. Адже навіть у новоспеченому центрі для інвалідів прикованому хворобою до інвалідної коляски депутату ВР насилу допомогли піднятися на другий поверх по не обладнаних для цього сходах. А в Українському домі, де того самого дня відбувалася виставка різноманітних необхідних інвалідам засобів, спеціальні доріжки для колясок встановили лише до закінчення виставки.
ДО РЕЧІ
Сьогодні в Україні проживає близько 2,5 млн. людей з обмеженими можливостями. За даними Мінпраці, понад півтора мільйона інвалідів хотіли б працювати, але працевлаштовано лише понад 300 тисяч чоловік. Існує близько 220 підприємств різного типу, на яких вони зайняті суспільно корисною діяльністю. Держава заборгувала інвалідам майже 100 млн. грн. Минулого року з 110 млн. грн., запланованих держбюджетом на потреби інвалідів, виділено лише 26,4 млн., у нинішньому — 39,5 млн. На 2000 рік у бюджеті може бути закладено 160 млн. грн.
