Ще минулого літа під час реконструкції вулиці Кафедральної та прилеглої до неї території у Старому місті було виявлено чимале захоронення. Його опісля пов’язали з масовими розстрілами в луцькій тюрмі, які відбувалися на початку червня 1941 року, але однозначно з цим погодитися не можна. На території Старого Луцька опісля діяли і табір для радянських військовополонених, і, каже кандидат історичних наук Оксана Сущук, «у липні 1941 року поблизу цього місця відбувся масовий розстріл трьохсот (і ще один трохи пізніше — близько двох тисяч) євреїв-чоловіків, і де їхні рештки, невідомо. Залишається також відкритим питання захоронень радянських військовополонених шталагів, а також померлих пацієнтів лазаретів при них». Власне, тюрма у цьому приміщенні, яке первісно є монастирем бригіток, фунціонувала аж до 1958 року, відколи сюди заселили музичне училище, а нині його орендує Волинська єпархія УПЦ КП, діє чоловічий монастир. І в єпархії навіть з’явилася ідея облаштувати у монастирі-тюрмі... хостел, про що газета «День» вже писала.
Про захоронення, долю якого тепер вирішують, першим публічно заговорив луцький археолог, громадський діяч Микола Собуцький. Зі своїх джерел він отримав інформацію, що захоронення виявили будівельники, а фахівці з міської ради і заповідника його відкрили, оцінили, що яма вщерть наповнена останками, і... закрили до кращих часів. Можливо, і фахівці не могли вплинути на ситуацію, бо ж реконструкцію дороги прагнули завершити тут до Дня Незалежності. Микола Собуцький каже, що, за його інформацією, забудовник не знав про розриту могилу. У жовтні минулого року під час сесії Луцької міської ради Собуцький як депутат подав запит, аби вирішувати справу із захороненням по-людськи, по-християнськи. Напередодні великого християнського свята, Різдва Христового, у Луцьку відбувся круглий стіл на тему «Питання дослідження, ексгумації та перепоховання нововиявленої могили розстріляних поблизу Луцької в’язниці». Микола Собуцький вважає, що прокуратура мала б розібратися із наругою над могилою, бо, як він каже: «чим ми кращі від радянської влади, котра замовчувала подібні злочини, а так само кладемо асфальт і бруківку над людськими останками». Він підтримує думку про те, що потрібно провести ексгумацію останків й готовий брати участь у цьому, як археолог, на волонтерських засадах — Микола працював, як волонтер, і в «Чорному тюльпані» на сході України.
Призначений нещодавно директором департаменту культури і збереження історичної спадщини Луцької міської ради Сергій Годлевський (він має кількарічнийдосвід відновлення православних цвинтарів на території Польщі) подав цікаву ідею: на місці недалеко від тюрми, де за радянської влади стояв пам’ятник комсомолці Паші Савельєвій, збудувати капличку-усипальницю. За прикладом того, як облаштовано її на Козацьких могилах у Пляшевій. Хто там був, бачив підземелля, де на полицях лежать кістки, черепи — останки людей, знайдені на місці битви під Берестечком, а зверху — храм. Бо ж могила, яка нині опинилася під асфальтом, а має в діаметрі до десяти (!) метрів — вона ж не остання, віднайдена у СтаромуЛуцьку. Без сумніву, будуть ще такі печальні знахідки. Хоча до дечого і декого вже і не докопаються: на одній з могил збудували харчевню. Територія біля колишньої тюрми також належить до охоронної зони пам’ятки національного значення «Монастир бригіток», це територія Державного історико-культурного заповідника «Старий Луцьк». Та, як бачимо, ще далеко нам до цивілізованого ставлення до нашої історії та культури...
Професор Східноєвропейського національного університету імені ЛесіУкраїнки Микола Кучерепа, який також взяв участь у круглому столі, каже, що вже літ з десять, як він підготував дані про спалені фашистами у роки Другої світової війни волинські села. На луцькому Меморіалі пам’яті була стела з табличками назв 107 спалених сіл. Таблички зникли, бо, кажуть, були з цінного матеріалу, новими ніхто не переймається, жодна нова влада. Кучерепа ж має список уже 417 спалених сіл...
За підсумками круглого столу з питання виявленого захоронення у Старому Луцьку, діятиме робоча група, яка подасть свої варіанти.
