Нині в Криму на державному обліку перебуває 4420 пам’яток (без Севастополя), а з обліком внутрікомплексних об’єктів загальна кількість пам’яток становить 9137 одиниць. Найщільніше пам’ятки історії, культури та археології розташовані на території Північно-західного, Південно-західного, частини Центрального, Східного Криму й на Південному узбережжі Криму. Найбільш схильні до руйнування серед пам’яток, що охороняються, — пам’ятники археології. І, як зазначалося нещодавно на засіданні колегії Республіканського комітету з охорони культурної спадщини, саме вони найбільше зазнають руйнувань і пограбування, і сьогодні за недостатнього фінансування науки та культури важливіше їх зберегти й законсервувати, щоб можна було вивчити в майбутньому, ніж зараз використовувати.
На приморській і гірській території Криму розташовано близько 1400 пам’яток археології, що найбільш схильні до руйнування й пограбування, а якщо враховувати внутрікомплексні археологічні об’єкти, то охороні підлягає не багато не мало — 4066 археологічних пам’яток. Чимало їх перебувають під загрозою руйнування або розграбування.
«Чорні» археологи й природна стихія — ось два вороги наукової археології. З метою запобігання розграбуванню археологічних цінностей Республіканський комітет налагодив співпрацю з Головним управлінням Служби Безпеки України в Криму та Головним управлінням МВС України в Криму. За інформацією Рескомітету, вони здійснюють рейди для виявлення грабіжників і захисту археологічних пам’яток. Наприклад, 28 липня 2002 року працівники ГУ СБУ в Криму затримали дві групи грабіжників, які займалися пограбуванням ранньосередньовічного городища Ескі-Кермен (Бахчисарайський район). Проти затриманих порушено карну справу. 4 вересня ще одну групу грабіжників затримали в Сімферопольському районі. За період з 15 травня по 25 серпня 2002 року працівниками Рескомітету було проведено 39 виїздів у міста й райони автономії, в яких вирішувалися питання збереження та використання об’єктів культурної спадщини. Рескомітет спільно з органами прокуратури проводив перевірку виконання чинного законодавства про охорону пам’яток у приморських містах і селищах Криму.
У польовий сезон 2002 року на території Криму працювало 35 археологічних експедицій, 10 з них складалися з російських вчених. Цікаві результати розкопок отримано в Керчі Пантікапейською експедицією (керівник В. Толстиков), яка знайшла мармуровий рельєф і статуетку, відкрила написи, знайшла й вивчає теракоти, зброю, монети, перевірила оборонну лінію акрополя Пантікапея 5 ст. до н. е. Цікаві знахідки отримано на некрополі городища «Артезіан» Артезіанською експедицією (керівник М. Винокуров), Чайкинською археологічною експедицією (керівник О. Попова), які відкрили садибу з двориком, знайшли древні монети та іншими експедиціями.
Голова Рескомітету з охорони культурної спадщини Криму Сергій Павличенко вважає, що населенню Криму, державним органам неприпустимо ставитися до руїн античності й середньовіччя, як до безкоштовних каменоломень для будівництва дач, а в некрополі всіх часів і народів бачити тільки місце переховування скарбів. Провідні кримські вчені-археологи Андрій Айбабін — керівник Кримського відділення Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України, Олександр Герцен — завідувач кафедри історії древнього світу та середніх віків ТНУ ім. Вернадського, представники міністерств культури, архітектури й будівельної політики, директори музеїв-заповідників вважають, що з ухваленням нового Закону України «Про охорону культурної спадщини» ставлення до пам’яток археології та їхнього збереження має докорінно змінитися. Вже проведено реорганізацію комітету з охорони культурної спадщини, й пріоритетами в його роботі мають бути проведення подальшої інвентаризації та паспортизації об’єктів, укладення охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини, контроль за їхнім станом, підготовка ремонтно-реставраційних робіт, організація охоронно-археологічних досліджень.
На жаль, кінець польового археологічного сезону був зіпсований найсильнішими зливами, які деяким експедиціям не дали закінчити дослідження. І ось тут слід зауважити, що недостатнє фінансування археологічних робіт не дозволяє провести достатню консервацію археологічних розкопок, що, у свою чергу, впливає на збереження й уможливлює подальше розграбування.
Багато проблем виникло в сучасній археології у зв’язку з активною приватизацією будівель і споруд, що є архітектурно-культурною спадщиною. Сьогодні неможливо провести відчуження цих об’єктів через відсутність таких нормативно- правових актів, як методика грошової оцінки пам’яток, порядок узгодження їх відчуження, а також запровадження переліку пам’яток, які не можуть підлягати приватизації. Всі ці документи в проектах вже є, але робота над ними триває дуже довго й усе відкладається. Наприклад, «Методика грошової оцінки пам’яток» має бути розглянута парламентом після внесення пропозицій Кабінетом Міністрів України лише у жовтні нинішнього року, хоча потреба в ній назріла вже давно й такий документ необхідний вченим і практикам. «Порядок узгодження органами охорони культурної спадщини відчуження або передачі об’єктів культурної спадщини, які є пам’ятками, їх власниками або уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, використання або управління» розроблено Міністерством культури, вже допрацьовано Фондом держмайна, але вийде з нетрів Мін’юсту лише наприкінці року. А проект Закону України «Перелік пам’яток, які не підлягають приватизації», буде подано Міністерством культури й мистецтв у Кабінет Міністрів України лише в січні 2003 року, а коли потрапить у Верховну Раду і яку долю визначать йому парламентарії, й зовсім невідомо…
Останніми роками інтерес до археологічної спадщини Криму значно зріс у всьому світі. Досить сказати, що в 1 півріччі 2002 року, згідно зі статистикою, обсяг туристичних послуг, наданих кримськими організаціями іноземцям, зріс більше ніж удвічі порівняно з попереднім роком. На послуги туристичних організацій у загальному обсязі експорту послуг Криму припадає частка в 2,4%, від якої отримано 1,1 мільйона доларів США. Найбільші обсяги експорту послуг туристичних агентств і бюро подорожей надавалися громадянам Росії — $886,8 тисяч США, що становить 79,1 % від загального обсягу експорту послуг туристичних організацій, і громадянам Естонії — на $112,7 тисяч США. Це становить 10,1 відсотка. Готельне господарство Криму, безпосередньо пов’язане з інтенсивністю археологічного туризму, цього року прийняло гостей з 64 країн світу, їхня кількість у 2,7 рази більше, ніж минулого року. Згідно зі статистикою, це були гості з Росії — 48,5 %, Німеччини — 9,9%, Латвії — 9,3% та інших країн.
