З чого почати, щоб непафосно й доступно? Або краще скромненько й зворушливо, або солоденько й примітивненько, може, спробувати здивувати й кишені не вжалити... Останнє — і лукавити не треба — обрали б усі, роздумуючи про Новий рік, що біжить назустріч, але це найскладніший варіант. Адже душу доведеться вкладати в пошук подарунка, інакше й не варто, за великим рахунком, морочитися.
Причому вжалених суворим поняттям «мust have» (повинен мати), поранених дрес-кодами всіляких рівнів це також стосується. Гламурність середньої руки застрягла в одних і тих самих модних магазинах широкої географії і глибоко переконане, що в них за гроші є все. Часом одне одному й дарують пріснуватий набір дорогущих однотипів. Легко летять грошенята на вітер, мимохідь зачіпаючи випадкових перехожих байдужою своєю швидкістю, — мовляв, не плутайтеся під ногами.
Краще, коли чуже багатство не дратує, навпаки — можна завжди сказати: Бог милував, а від крупняків також є користь. Утім, така хитрість перед Новим роком не пройде — викрутаси все це і вінегрет у голові — роздумувала на щовечірній пробіжці чудово освітленою, переважно за рахунок Михайлівського собору Володимирській гірці. З висоти Київ здається таким прекрасним і благополучним, навіть не віриться, що поганий світ і гіршатиме з кожним днем... Хай там як, авторитет сказав, говорять, — Вільям Шекспір.
До речі, подивившись прем’єру «Річард II» у Театрі драми і комедії, вже отримала такий потужний енергетичний подарунок від акторської гри та постановки, що можу вважати це новорічним подарунком і мені особисто. Ще забігши до квартири-музею Павла Тичини на художню виставку дуже щирого київського художника Олександра Масика, вмить вихопила з експозиції його особливий червоний колір чи то заходу, чи то сходу, і як білочка — скоріше в свої запаси. У будь-яку мить пригадаю і зігріюся. Зараз не надто просуваються у художників справи. Купують скромно, а не писати вони не можуть, по суті, виставляючись дарують нам свої пристрасті. Помітила, що після відвідин добротної виставки стаєш ніби більш імунодостатнім, ніби починаєш розуміти знову і знову щось таке, що зможе вберегти від будь-якого урагану.
До речі, одна моя знайома навіщось збирає імена, які дають ураганам. Чим не подарунок — вирішила, — підготую їй маленьке досьє, заразом і сама дізнаюся дещо цікаве. Все ж якось відверне від нашої учепистої багатовекторної кризи, якій також має свої імена. Проте не варто їх вносити до святкового досьє.
Так ось виявляється, практика давати імена циклонам поширилася за часів Другої світової війни. Тоді метеослужба США склала алфавітний перелік коротких і простих жіночих імен. З кінця сімдесятих до списку впереміш додали чоловічі імена. Виявляється, існує шість списків імен на шість років — ураганам їх надає Всесвітня метеорологічна організація. Коли використані всі, відбувається повернення до першого списку, й усе починається спочатку. Господи, як схоже поводяться природні та рукотворні явища! Цікаво, чи маємо ми в запасі нові імена...
Несподівано викрутитися з подарунками мені допомогла Центральна геофізична обсерваторія. Вирішила близьким друзям замовити в архіві оригінальний документ-інформацію, якою була погода в їхні дні народження й подарувати до свята.
Київські вчені вели метеорологічні спостереження з 1804 року, й усі відомості занесені до архіву. Він особливо їсти не просить, навпаки — зараз сам підгодовує співробітників архіву, що працюють за доволі скромну зарплату. Щоправда, й ця послуга за останні місяці подорожчала.
Роздумуючи про зиму, розумієш, що перші укуси морозних днів не за горами, і незайве подумати про «зимове» обличчя, запастися захистом. Досвідчений лікар-косметолог нагадала, — можливо, це не всі знають: зимовий крем містить мінімум води, лише збиті натуральні масла. Зволожувати шкіру, звісно, треба, але не перед виходом у морозну погоду. Найголовніше — щоб до складу таких кремів не входили ненатуральні гліцерин і парафін, а справжні масла. Є дорогі — авокадо, алое, сандал, але можна чудово обійтися і будь-яким рослинним маслом — оливковим, кукурудзяним. Аніж купувати сумнівний зимовий крем, краще придбати небагато справжнього масла й періодично забивати його в обличчя та шию. До речі, ніхто б не відмовився від такого новорічного подарунка.
По тому, як впорядковане житло, як картинки висять, які меблі стоять, можна охарактеризувати людину. По тому, що вона дарує — також, і тоді не тисне жодний «мust have», бо що мати — вирішуєш сам за власною шкалою цінностей.
Можливо, для цього й вигадано новорічні свята, стійкі до ураганів у стилі унісекс.
