Невдовзі маємо вийти з локдауну. Але як розвиватимуться далі події з поширенням Covid-19, мало хто береться прогнозувати. Судячи з того, яка сувора політика щодо ковіду у найближчих наших сусідів по мапі, сидіти й сидіти нам іще на карантинних обмеженнях.
Щодо суттєвого зниження у нас упродовж кількох останніх тижнів нових виявлених інфікованих Covid-19 за добу (а вони, ці тижні, припали на підготовку до новорічно-різдвяних свят і свята), то тут, як мовиться, правду баба казала, коли не брехала. Адже завжди охочі до святкувань українці (а тепер — ще й спраглі до гулянь і розваг через тривалі карантинні обмеження) точно в рази менше тестувалися. Відповідно...
Отже, треба знову і знову говорити про те, що, вочевидь, ще довго лишатиметься топ-темою в сенсі здоров’я. На жаль.
На початку січня журналіст «Дня» запрошувала до розмови блискучого науковця і практика, доктора медичних наук, професора кафедри внутрішньої медицини №2 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Олену РАДЧЕНКО, з котрою детально обговорила кілька важливих питань, серед яких, зокрема, — доречність як методу обстеження саме комп’ютерної томографії, також — застосування антибіотиків та дексаметазону (див. публікацію «Чи правильно чинимо» у «Дні» від 5 січня 2021. — Т.К.).
Сьогодні говоритиму з Оленою Мирославівною Радченко про застосування вітамінів, правильний питний режим та особливості носіння маски.
«НЕ ЗАХИСТ, НЕ ПРОФІЛАКТИКА І НЕ ЛІКУВАННЯ»
— Чи не з усіх джерел інформації чую, що для лікування (долання пацієнтом хвороби) потрібні у великій кількості вітаміни і певні мікроелементи. В переліку отих «конче» — вітаміни C i D, також цинк і Омега-3 жирні кислоти. Чи щось у наших протоколах по Covid-19 стосовно цього зазначено? І яка, Олено Мирославівно, ваша думка про «масовану вітамінну атаку»? Вибачте за таке формулювання, але я інакше як «атака» не можу це назвати, бо знаю по своїх знайомих, котрі хворіли, що вживали під час хвороби вітаміни у дуже суттєвих кількостях.
— Ми вже з вами говорили про те, що на вірус не діють ні антибіотики, ні дексаметазон. Так само й вітаміни — вони не діють на вірус. Це однозначно! Тому стверджувати, що вітаміни є необхідними і показаними під час лікування ковіду, не варто. Протокол ведення пацієнтів з ковідом (легким перебігом, середньої важкості, важким і дуже важким перебігом, критичним) включає певні противірусні препарати, антикоагулянтну (для розрідження крові. — Т.К.) терапію, інші певні заходи ведення таких пацієнтів, але у протоколі Міністерства охорони здоров’я (тобто наказі, стандарті) нічого не зазначено про аскорбінову кислоту (вітамін С), вітамін D та цинк. Тому що це не є лікування інфекції.
— Може, сімейні лікарі, призначаючи вітамінотерапію, мають на увазі зміцнення імунітету?
— Імунітет треба зміцнювати, коли людина здорова — щоби не мати важкого перебігу хвороби або для того, щоби не захворіти. Але! Хто найбільше страждає від ковіду? Це пацієнти, котрі мають артеріальну гіпертензію, ожиріння і цукровий діабет. То чому, замість того, щоби зараз жменями пити вітаміни, люди не починають суворо контролювати артеріальний тиск (працювати на те, щоби він знижувався), зменшувати калорійність їжі (щоби якщо не схуднути, то принаймні не збільшувати ваги), контролювати цукор крові і, за можливості, зменшити або повністю виключити з раціону вуглеводи? І останній пункт: щоби запобігти інфекції, дуже важливо займатися спортом — і вдома, і просто неба. І не обов’язково сильно фізично навантажуватися — достатньо й тривалих щоденних прогулянок. Також — регулярно провітрювати помешкання. Це ж усім відомо!
А ми не хочемо провадити здоровий спосіб життя, бо нам простіше пити вітаміни С і D та цинк. От тому їх зараз і нема в аптеках! Але чи стало наше населення від того здоровішим? Риторичне запитання! Зрештою, для багатьох не таємниця, що вітамін С, якщо не потрібен організмові, не засвоюється, виводиться із сечею. Щодо вітаміну D, то надмірне його вживання може призвести до гіпервітамінозу, що є не добре для організму. Щодо цинку, то його можна приймати тільки після консультації з лікарем. Тобто безконтрольним, без потреби споживанням вітамінів ми заспокоюємо хіба самі себе: «Буду вважати, що я себе захистив (захистила)».
Ще раз наголошу: це — не захист, це — не профілактика і це — не лікування! І навантажувати під час захворювання організм зайвими препаратами я би не радила. Єдине, що би порадила — проконтролювати у крові рівень заліза (чи часом нема хронічної анемії, залізодефіциту, що доволі часто трапляється у жінок), бо за анемії Covid-19 перебігає важче.
Отже, здоровий спосіб життя, правильний режим дня, раціональне харчування, адже вітаміни дуже добре засвоюються з їжею й організм сам бере все, що йому потрібно. Їжа повинна бути різноманітна і корисна.
«МАСКОВИЙ РЕЖИМ ПОТРІБНО ЗАПРОВАДИТИ ВСЮДИ»
— Що скажете, Олено Мирославівно, щодо «карантинної» поради пити багато рідини?
— Протокол каже про наводнювання. Тобто пиття має бути достатньо. Через силу пити не потрібно, але якщо, умовно кажучи, п’єте три горнятка води на день, то можна взяти п’ять. Тобто не потрібно пити донесхочу. Але рідина має бути обов’язково присутня. А особливо в тих випадках, коли є надмірна пітливість. Бо пітливість — це втрата рідини.
— На підсумок хочу поговорити про користь носіння масок. Я особисто маю пошиту з кількох шарів марлі. Вийшла у ній по справах, по поверненні випрала і висушила, а перед наступним виходом «в люди» прасую. Ото і все. У мене такий метод застосування, і маю її, маску, від початку карантину одну. Мій сусід теж має одну маску, але одноразову — купив у березні і досі нею користується (щоправда, дивитися на неї я особисто не можу — бодай з огляду на те, що вона давно вже не блакитна, радше — кольору мокрого асфальту). Є в мене й такі знайомі, котрі користуються трикотажною маскою, бо, кажуть, добре прилягає. Не перуть її і не прасують, просто через два тижні викидають користовану і беруть іншу...
— Варто пам’ятати, що маска не захищає ні тієї людини, яка її носить, від потрапляння вірусу, ні тієї людини, з якою відбувається спілкування. Навіть якщо маска виготовлена із дуже цупкої тканини. Бо вірус настільки маленький, що проходить через з будь-якого матеріалу виготовлену маску. Але! Коли людина пчихає, кашляє і навіть розмовляє, то виділяються краплі — волога, яка містить вірус. І ті краплі осідають всередині маски. А користь від носіння масок буде тільки тоді, коли маски носитимуть усі. Крім того, вірус найбільше передається тоді, коли людина вже хвора, отже — заразна, але ще не має симптомів. Тобто людина сама ще не знає, що хвора, бо нема ні температури, ні кашлю. Важливо також, що маска не дає доторкатися руками до шкіри обличчя. І це має неабияке значення, бо ми, приміром, користуючись транспортом, торкаємося поручнів або передаємо гроші за проїзд у трамваї, також беремося за ручки кошиків у супермаркетах.., отже — інфікуємося.
Щодо того, як часто потрібно маски міняти... Залежить від ситуації. В ідеалі — раз на день або навіть двічі чи тричі на день, особливо, якщо ви перебували у велелюдних місцях чи, наприклад, у поліклініці чи лікарні. Якщо маска багаторазова, її треба якнайчастіше прати і прасувати. Якщо одноразова — краще викидати, хоча їх можна прати, і я знаю про такі випадки.
— Ну, якщо одноразові маски можна прати, то прасувати — тим більше... Це ж дуже добрий метод дезінфекції...
— Маєте рацію. Можна прасувати. І дуже доречно це робити. А брудні маски справді обурюють. І ще я обурююся, коли маска спущена з носа, яким людина дихає! Наголошу, що користь носіння масок доведена в цілому світі. Це потрібно розуміти й адекватно сприймати. І масковий режим потрібно запровадити всюди! А особливо — у закритих приміщеннях. Говорю і про громадський транспорт, і про ліфтові кабіни, і про маленькі низькі приміщення з поганою вентиляцією. І ще варто пам’ятати, що за умов пандемії протяги набагато корисніші за наглухо зачинені вікна.
