Конкуренцію їм може скласти хіба що Москва з не менш безглуздими творіннями Зураба Церетелі. До речі, коли Зураб хотів подарувати своє творіння Нью-Йорку, то мерія «Великого яблука» відмовилася від «Сліз скорботи», визнавши його вигляд непривабливим, не прихистив творіння плідного скульптора Париж, рішуче відмовившись від статуї Папи Римського.
Цього разу невтомний бєлгородський скульптор Н. Шептухін (з російського міста-побратима Ровеньки, який раніше подарував місту скульптуру Олександра II. — Ред.), «Заслужений діяч мистецтв Міжнародної асоціації «Мистецтво народів світу» ЮНЕСКО, заслужений працівник культури РФ, народний скульптор Бєлгородщини», вирішив потішити Ровеньки новим «шедевром» — пам’ятником засновникові слободи Ровенецької Василю Петровичу Орлову.
Нещодавно депутатам міськради перед сесією для ознайомлення роздали ескізи пам’ятника з описами на звороті.
Передбачається, що скульптуру засновника заввишки 2,5 метра буде створено на повний зріст. Цитую з анотації, розданої депутатам, дослівно: «Опис збірного зразка пам’ятника засновникові слободи Ровенецької Василю Петровичу Орлову
1. Палицею у правиці засновники всіх поселень вказували місце, де має бути закладене поселення.
2. У лівій руці Орлов тримає сувій (грамоту), в якій за підписом государя-імператора було записано, що саме це місце відводиться для даного населеного пункту.
3. Нагороди отамана Війська Донського В. П. Орлова відповідають зображенню на його портреті.
4. Забродські чоботи або ботфорти на В.П. Орлові — основний вид взуття кожного засновника будь-якого поселення.
5. В.П. Орлов у парадному мундирі, тому орденської парадної стрічки не буде».
Візуально цей «монумент» — просто клон з пам’ятника Петру I в Петрозаводську (Росія), розглядатимемо його лише в історичному аспекті.
Василь Петрович Орлов — не граф і не має жодного стосунку до братів Орлових, які були фаворитами Катерини II. Він, Військовий отаман Всевеликого Війська Донського, — генерал від кавалерії, донський козак, у сідлі проводив більшу частину часу. Донські козаки не носили ботфортів, у Російській армії такі високі чоботи носили кірасири, драгуни; відома пристрасть до ботфортів Петра I.
Мимоволі напрошується порівняння з банановою республікою Анчурією, описаною О.Генрі в «Королях і капусті». Там президенти мінялися так часто, що пам’ятник правителеві країни зробили з головою, що відгвинчується. Схоже, і тут скульптор не став довго думати з приводу образотворчих засобів і просто скопіював класичний монумент, зробивши поправку на зовнішність, хоча герої дуже розійшлися один з одним у часі. Василь Петрович народився через років після смерті Петра Олексійовича.
Ще одна історична помилка з ряду недоладностей цього твору. Те, що зображено на ескізі, називається панталер або плечовий ремінь — його використовували для кріплення зброї. Кавалеристи носили його через ліве плече, а на ескізі — через праве. Зброя. На ескізі Орлов — з палашем, що теж не властиве козакам.
Щодо обмундирування у «засновника слободи», то це окрема тема, навіть при уважному розгляді не можна ідентифікувати, в який віц-мундир одягнув скульптор донського отамана. На перший погляд це мундир інженера гірничого відомства, такий цілком міг би одягнути імператор Петро — привіт Петрозаводську. Та й не підперізували віц-мундир паском, як на ескізі.
На руці Орлова незрозуміла крага, де друга — теж загадка, мабуть, за задумом автора, випустив з рук у процесі заснування слободи Ровенецької. І таких незрозумілих деталей сила-силенна, чого варта хоча б палиця в руках Військового отамана. Він нею що, коня поганяв?
Досить поглянути на портрет Василя Орлова, який нічого спільного не має з ескізом, щоб зрозуміти, що цей пам’ятник — гра уяви, яка не має стосунку до реальної особи й історичної правди. Монумент у такому вигляді — це незрозумілий вінегрет з епох, костюмів, зброї і марнославства.
Все це має дивний вигляд, м’яко кажучи. Стільки першочергових проблем у шахтарському місті...
P.S. Про те, як було сприйнято в Ровеньках намір місцевих властей встановити в місті пам’ятник Олександру ІІ, «День» писав в № 222 від 5 грудня 2012 року. Зараз пам’ятник не встановлено. Варто відзначити, що нова ідея в інтернет-співтоваристві Ровеньків викликала бурхливе обурення. Серед стриманих коментарів (на сайті rovenkismi.com.ua) є і такий: «Граф Орлов — споборник Катерини II, брат її фаворита Григорія Григоровича Орлова. А нам воно треба?»