На думку лікарів, більшість захворювань дітей викликані неправильним харчуванням. Навіть довіряючи вихователям та вчителям, батьки не можуть прослідкувати за тим, що дитина їсть на обід у школі чи у дитячому садочку, якої якості ці продукти, наскільки харчування є різноманітним та збалансованим. Це не означає, що батьки не турбуються про здоров’я своїх дітей. Якраз навпаки: за даними соціологічного дослідження «Турбота в українських родинах», проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), для 85% батьків турбота про здоров’я дітей полягає якраз у дотриманні правил здорового харчування. А загалом у ході дослідження методом особистого інтерв’ю було опитано більше двох тисяч респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх областей України.
У ЗДОРОВІЙ ЇЖІ — ЗДОРОВИЙ ДУХ
Як з’ясувалося, українці — зовсім не егоцентрична нація. Більшість опитаних ставить на перше місце турботу про когось, а не про себе, причому цей «хтось» — діти (56%). Лише про себе дбають люди похилого віку, молодь та ті, хто на момент опитування не ніс відповідальності за когось іншого. Для більшості опитаних турбота про близьких полягає насамперед у турботі про їхнє здоров’я (так вважає 55%). Соціологи зауважили й інше: багато респондентів називає матеріальний добробут ключовим фактором, який допомагає опікуватися близькими людьми. На жаль, значно менша частина населення розуміє турботу про людину у висловленні почуттів, забезпеченні психологічного комфорту, у спільному дозвіллі та відпочинку... Регулярний відпочинок як прояв турботи назвало 53% респондентів, а профілактичні огляди та регулярні фізичні вправи — 33%.
Оскільки картина намалювалася саме така, дослідники вирішили з’ясувати, у чому ж суть здорового харчування для українців. На думку 80% опитаних, вживання соків, овочів та фруктів — це основна запорука міцного здоров’я. Важливе місце у харчуванні українців посідають кисломолочні продукти (69%). Серед переліку найкорисніших продуктів харчування більшість населення обирає й нежирне м’ясо та рибу, продукти з висівками, злаки та мінеральну воду. Чимало українців підкреслює важливість утримання від вживання алкоголю, причому частіше — чоловіки. Натомість жінки відмічають, що варто відмовитися від жирної та смаженої їжі, солодкого та виробів з тіста, і більше вживати вітаміни та біодобавки. (А що роблять?) Більшість опитаних погоджуються з тим, що турбота про здоров’я дітей відрізняється від турботи про здоров’я дорослих, причому найбільше цієї думки дотримуються батьки малих дітей (віком до 12 років). Також багато респонденті перекидають відповідальність за здоров’я дітей на інших: близько 37% опитаних — на лікарів, значна частина — на виробників продуктів харчування, іграшок та канцелярських товарів.
На думку п’ятої частини населення, співробітники школи та дитячого садка, у якому виховуються діти, також впливають на стан здоров’я дітлахів, дбаючи передусім про здорове харчування (так вважають 64% опитаних). Серед основних форм турботи працівників навчальних закладів батьки називають оптимальний розподіл часу роботи та відпочинку, забезпечення безпеки під час рухливих ігор і занять фізкультурою, створення зручних умов для навчання учнів — зручні парти, провітрювання та належне освітлення класної кімнати. Майже 39% респондентів вважає, що здоров’я дітей залежить від того, скільки часу відводиться заняттям, присвяченим здоровому способу життя.
ТУРБУВАТИСЯ ПРО ЗДОРОВ’Я НАВЧИТЬ ГРА
Пропаганда здорового способу життя матиме позитивні результати тоді, коли буде проводитися у невимушеній та ненав’язливій формі. Тому, за даними соціологічного дослідження, найефективнішою формою навчання дітей респонденти називають ігри (57%). Саме запровадження у навчальному процесі ігрових форм допоможе виробити у дітей звичку дбати про своє здоров’я. Значно менший ефект, на думку населення, мають лекції про здоровий спосіб життя, бесіди з лікарями чи іншими спеціалістами, читання відповідної літератури та перегляд тематичних фільмів.
— Такі висновки соціологів змусили задуматися, що наразі не завадить впровадити в систему шкільного виховання спеціальні навчальні вистави, які пропагуватимуть здоровий спосіб життя серед дитячої аудиторії, — вважає головний спеціаліст департаменту загальноосвітньої середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти та науки України Лідія Щербакова. — Ігрову форму навчання підтримують і батьки дітей (83%), адже краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Ефект запам’ятовування інформації буде значно сильнішим, якщо дитина відчуватиме задоволення від навчальних занять.
Перша вистава, яка вчить учнів початкової школи (1—4 класи) щодня чистити зуби, мити руки, робити ранкову зарядку та багато інших елементарних правил, з яких складається здоровий спосіб життя, з успіхом пройшла у Вінниці у рамках всеукраїнського проекту «Вчимося на здоров’я». За словами його керівника Наталії Комзюк, зустрітися із веселими акторами незабаром зможуть школярі міст-мільйонників та ряду міст-районних центрів. Організатори планують провести вистави й у лютому—березні наступного року. Саме у цей час дитячий організм потребує збагачення вітамінами, які містяться у здорових продуктах харчування, про вживання яких і нагадають вистави.
Наразі, за словами Лідії Щербакової, у навчальній програмі для учнів початкових класів є лише один предмет «Основи здоров’я», який пояснює дітям, що таке здоров’я, здоровий спосіб життя та інші важливі поняття. На думку спеціалістів, однієї години на тиждень замало (саме стільки відведено на вивчення цієї дисципліни), щоб виховати здоровим підростаюче покоління. Тому освітяни планують розробити спеціальні рекомендації для шкіл усієї України щодо впровадження подібних вистав як додаткового предмету.
