Про відповідальне батьківство останнім часом говорять і психологи, і соціологи, і демографи. Адже саме неготовність стати батьком чи матір’ю часто-густо стає причиною відмов від народження дитини: одні жінки зважують на аборт у разі небажаної вагітності або ж залишають немовлят у пологовому будинку. А звідси зростання сирітства, скорочення населення. Та хай там що, але основою суспільства є міцна родина, тому державна політика має бути спрямована саме на пропаганду сімейних цінностей. Перші кроки на цьому шляху зараз робить громадська організація «Народно-демократична ліга молоді», яка розробила навчальну програму для школярів щодо підготовки до сімейного життя. Наразі програму вивчає Міністерство освіти та науки України, якщо зауважень не буде, то невдовзі у всіх школах країни з’явиться нова дисципліна.
Чи потрібно школярам розповідати про те, як будувати гармонійні стосунки у сім’ї? На думку кандидата психологічних наук, декана факультету психології Київського інституту бізнесу і технології, практикуючого психолога Людмили Гридковець, підготовка до подружнього життя повинна починатися з раннього віку, а шкільна програма має базуватися на сімейних цінностях.
— Хоч як би там було, але зараз у школах робиться акцент на професійності. лідерських якостях особистості, і чомусь забувається, що у першу чергу, людина повинна навчитися бути щасливою сама з собою і зі своєю половиною. А все решта, коли є надійна психологічна фортеця, у якій можна завжди сховатися, буде зроблено і здобуто набагато легше, — продовжила Людмила Гридковець. — Ці програми повинні бути розраховані на кожну вікову категорію, також має бути ретельний підбір викладачів, щоб не було так, як раніше, коли курси сімейної етики читали розлучені вчителі. Ця програма має акцентуватися не на накопиченні інформації, а на формуванні внутрішнього спрямування та вихованні цінностей. Ми разом з «Народно-демократичною лігою молоді» розробили навчальну програму з 5 по 12 клас. Якщо порівнювати її сутнісне наповнення, то в кожному класі вивчатимуться ті самі положення та параметри, але на різному віковому етапі треба враховувати, що дитині ближче. Якщо говорити про покликання чоловіка і жінки у 5 класі, то дитина краще за все це зрозуміє на прикладі природи, наприклад, осінь — це час збирання урожаю, а що стоїть за цим? Що плід був кимсь викоханий. Тут акцент робиться на цінності, що я був викоханий своїми батьками й отримав цей дар життя. Тобто формується повага дитини до цінності чоловічості та жіночості, незалежно від стосунків між батьками. Якщо говорити про 12 клас, то тут має робитися акцент на тому, що будь-яке сексуальне життя — це свого роду зголошення на відповідальне батьківство. Найчастіше ми маємо пропаганду про контрацептиви, але чомусь ніхто не говорить, що імовірність зачаття завжди залишається, і якщо я собі це дозволяю, цим самим кажу собі, що я готовий стати потенційним батьком чи матір’ю. Тобто має бути відповідальне ставлення до людини, яку ти кохаєш чи тобі симпатична.
Поки МОН аналізує та вивчає програму сімейного життя для школярів, «Народно-демократична ліга молоді» започаткувала програму «За збереження родини», у рамках якої проводить по всіх регіонах України тренінги для тих родин, які вже мають певні проблеми у сімейних стосунках (схожі курси проводять і соціальні служби для сім’ї та молоді).
— Наші тренінги мають на меті допомогти молодим сім’ям уникати конфліктних ситуацій, розібратися в їхніх причинах, зрозуміти, чому виникають сварки, — зауважила координатор програми «За збереження родини» Юлія Краєва. — Семінари-тренінги ми проводимо у різних областях, де є люди, що займаються цією проблематикою і підбирають фахівців, які можуть прочитати тренінги на дану тематику. У кожному регіоні порушуються різні теми: одні учасники семінарів хочуть почути більше про дітей та спілкування з ними, інші — про причини виникнення конфліктів та їх подолання. Деякі родини стурбовані спільним проживанням з батьками, їх цікавить, як вирішити цю проблему, щоб мама чи батько не втручалися у приватне життя сина чи доньки. Також до нас приходять родини, які не знають, як побудувати кар’єру і тримати в хорошому стані сімейні стосунки.
Як розповіла Юлія Краєва, програма має позитивні результати, і самі пари стверджують, що хотіли б взяти участь у ній ще раз.
— Наприклад, у Кіровограді цю програму вже підтримало управління у справах сім’ї та молоді, — продовжила пані Краєва. — Нам запам’яталася одна пара, яка після семінару змогла відновити взаєморозуміння. Проблема була в тому, що жінка хотіла народити дитину, а чоловік — ні. Коли через рік ми проводили черговий тренінг, ця пара знову прийшла до нас, і що приємно, — жінка вже була вагітною. Зазвичай курс триває два дні, найчастіше вихідні, щоб сім’я мала час побути на самоті, навіть якщо у них є діти. І цього часу іноді достатньо, щоб відновити гармонію сімейних стосунків. Якось один з тренінгів ми проводили за містом, на природі, це дуже позитивно вплинуло на одне подружжя, бо, як виявилося, чоловік і дружина дуже рідко один з одним спілкувалися, і участь у семінарі стала для них справжньою пігулкою: щира розмова, спільний відпочинок, разом проведений час вирішили всі проблеми. Ця родина жила з батьками, які насаджували молодому подружжю свої стереотипи. А деякі пари не витримують такого психологічного тиску і розлучаються. Тому такі тренінги дають можливість зрозуміти, що треба робити, аби гармоніювати сімейні стосунки.
Приходять на тренінги родини різного віку: від студентського до пенсійного. як пригадує Юлія Краєва, приємно здивувало подружжя, яке разом уже 20 років. Чоловік зараз в інвалідній колясці, оскільки потрапив у автокатастрофу, і коли постало питання, чи захоче жінка решту свого життя прожити з ним, дружина не покинула його. Тому не треба зайвих слів і пояснень, що любов одне до одного і самопожертва — ключ до сімейного щастя. І чим раніше це зрозуміє людина, хай навіть у шкільному віці, тим ліпше для неї самої.
