1 квітня 2017 року Ганна Геращенко, яку восени 2015 року обрали головою селищної ради в селах Введенка і Тернова завдяки успіхам її напруженої волонтерської діяльності («День» писав про її плани на новій посаді у № 4-5 від 15 січня 2016 року), написала заяву про звільнення під тиском з боку кількох десятків налаштованих проти неї сільських активістів та Чугуївської правозахисної групи.
Проте заява не стала несподіванкою, бо понад півроку з району надходили сумні новини про переслідування нової селищної влади.
Неможливо уявити, що менш ніж через рік після радісної перемоги на виборах, після влаштування новою командою дитячих майданчиків, впровадження роздільного збору сміття, прибирань місцевості, ремонту доріг та приміщень, запровадження комп’ютерної звітності та інших неймовірних змін у сільському житті Ганну Геращенко звинуватять у зловживаннях та почнуть кампанію її цькування, змусивши піти з своєї посади.
Але саме так розгорнулися справи в Харківській області. До формальної процедури переобрання ще залишається місяць, і Ганна сподівається, що, можливо, люди, які виступили проти сільського керівництва нового типу, погодяться конструктивно обговорити свої вимоги, проте визнає, що ця ймовірність вкрай незначна.
Все почалося з того, що влітку 2016 року голова Чугуївської правозахисної групи Роман Лихачов звинуватив Ганну Геращенко у зловживаннях із земельними ділянками, розповідає голова ГО «Зелений Фронт» Олег Перегон. За його словами, група правозахисників в агресивній формі заявила, що буде «контролювати» роботу Геращенко. До сільського голови почали приходити серед робочого дня, знімати її на відеокамеру навіть під час хвороби, створюючи щоденний психологічний та моральний тиск. Також була розпочата виснажлива кампанія з інформаційними запитами. За словами Ганни Геращенко, члени правозахисної групи почали буквально «завалювати» селищну раду інформаційними запитами на різноманітні теми, щоденно надходило по 40—50 запитів, жодне з котрих потребувало формальної відповіді за законом. Паперовий вал забирав весь час працівників, заблокували роботу сільради. Схожий прийом використовується для DOS атаки на веб-сайти, пояснюють активісти, лише в цьому разі все відбувалося в офіційному просторі.
«У відповідь на кожен крок, який ми робимо, приходить декілька активістів, котрі хочуть нас контролювати, замість того щоб допомогти. Розуміючи, що в нас дуже обмежений ресурс, вони шукають приводи, які можна використовувати, щоб нас звинуватити. Вони неймовірно радіють будь-яким нашим помилкам чи промахам! Які ми, звісно, робимо — я це визнаю! Бо в нас дуже багато функцій, а кадрів не вистачає, немає навіть юриста, щоб допомогти нам з безліччю документів. Але ці правозахисники допомогти нам з юридичними питаннями чи проконсультувати нас не схотіли, в них була інша мета», — пояснює Ганна Геращенко.
Одночасно з формальним тиском за допомогою Чугуївської правозахисної групи були організовані «мітинги невдоволеного народу», розповідають активісти. Серед місцевого населення поширювалися відомості щодо «корупційних схем» сільського голови, був сформований «актив» селян, «обурених» діями сільського голови. «Ким я тільки не була — і представником сміттєвої мафії, і газовим олігархом», — сміється Ганна.
У створенні неймовірного психологічного та фізичного пресингу, який влаштували для Ганни Геращенко, використовувалися й нові методи. Зараз Роман Лихачов звітує про те, що Ганна була притягнута до відповідальності за «корупційні дії». Ганну справді оштрафували за те, що двоє з депутатів її ради, які виступають проти неї, навмисно не подали декларації про доходи. Самих депутатів при цьому не оштрафували, бо правозахисники подали скаргу саме на голову сільради.
Найгірше в цій ситуації виявляється те, що Ганна, яка мала великі плани перетворень і доклала величезних зусиль на шляху до своєї мети, наразі розчарувалася в результатах впливу на громаду. «Я зрозуміла, що не бачу ту соціальну групу, чиї інтереси я захищаю в селищі. У нас є активні депутати та підприємці, але їх неймовірно мало, і за рік їх кількість не виросла, — розповідає Геращенко. — І виглядає так, що ми, активісти, насильно ведемо людей до прекрасного майбутнього, котрі до нього не готові. І яке їм не потрібне».
За словами Геращенко, за 20 км від Харкова створений «феодальний уклад з елементами рабовласництва», де два світи — світ, у якому беруть хабарі й поширюють плітки, та світ безкорисливого волонтерства — увійшли в непримиренне протистояння.
«Раптом виявилося, що люди швидше вірять у зловживання, зраду та крадіжки, ніж у чесність й відкритість. Вони готові давати хабарі й поважати хабарника, ніж жити у прозорій реальності, де треба брати відповідальність за своє життя. Ми програли, бо виявилося, що людям важливіше чути красиві слова, а не бачити дії, робити добрі справи», — із сумом стверджує відома активістка.
Голова ГО «Зелений Фронт» Олег Перегон вважає, що події у Введенці та Тернові є організованим замовленням, пов’язаним з інтересами олігархічних груп: «Це брудне цинічне цькування! Ця група так званих «правозахисників» цілеспрямовано переслідує одну людину — Ганну Геращенко — змушуючи її втратити мотивацію та піти з посади. Вони підтасовують факти, вишукують найменші порушення, створюють штучні приводи, надають розголосу будь-яким помилкам і фізично атакують Ганну на її робочому місці. Це справжня рейдерська атака!» — каже Олег Перегон і збирається влаштувати публічне обговорення діяльності «правозахисників» разом з представниками інших ГО в Харкові.
Сам Роман Лихачов стверджує, що жодного особистого переслідування Ганни Геращенко він не проводить, а бачить себе неупередженим караючим мечем закону, який «для всіх один». «Я воюю за права людей і буду воювати далі не з Геращенко, а з тими, хто порушує закон — хай то буде учасник АТО, член партії БПП або волонтер», — наголошує Роман Лихачов у своєму ФБ-акаунті.
Наразі події у Введенській сільраді на Харківщині стали сумною моделлю процесів, які зараз відбуваються в Україні, вважає Ганна Геращенко.
ГОЛОС ІЗ FACEBOOK
«А тепер підходимо і дивимося в дзеркало...»
Ihor Paschenko, Харків:
— Сьогодні і я хочу розігнати «зраду». Але ця зрада наша, від нас, від людей, від народу. День сміху закінчився дуже сумно — Геращенко Ганна склала повноваження голови Введенської селищної ради Чугуївського району Харківської області. Для мене це найсумніша подія за останні три роки з точки зору майбутнього України. Ні непрацююча Рада, ні Шокіни і Кононенки, ні скрутний стан економіки, ні інші «зради» не засмучували мене так сильно. Частина з них була мною очікувана, частина була відвертими фейками і маніпуляціями. Я розумів, що стара система сильна, має великий адміністративний та фінансовий ресурс і не має іншої альтернативи, крім як чинити опір, аж до втрати державності. Але сьогоднішня подія показала, що вона має ще й величезну підтримку пересічних людей.
Була надія, що ось такі світлі плями, такі оазиси змін зможуть показати, що влада може бути іншою, що ми можемо змінювати і змінюватися. Надія залишається, але на одну світлу пляму стало менше. Облили брудом. Зацькували. Зжерли. Змінюєш ставлення до прийому громадян (тепер вони не чекають у коридорах, чиновники не можуть сховатися за дверима, а документообіг ведеться в електронному вигляді) — навіщо повісили відеокамери і ведуть тотальне спостереження. Організовуєш вивезення сміття (до цього звалювали просто в кущі) — краде сміття і збагачується на цьому. Ініціюєш питання про сінокоси в Чугуївській РДА, оскільки ці землі не входять до відання селищної ради, — вкрала нашу землю і продала олігархам. Ні слова — про ремонт доріг, якого не бачили багато років, шкіл, нові криті зупинки та сміттєві баки, дитячі гуртки та спортивні секції (серед яких — e-space і робототехніка), заходи для односельців і всенародні гуляння, допомогу самотнім та інвалідам, — так повинно бути, чого там.
Найсумніше, що люди повелися. Не всі, звісно, але... А якже, адже нам депутат Чугуївської райради сказала і юрист чугуївської правозахисної групи, а ще представники Радикальної партії з ними приїжджали і говорили, що це беззаконня, і тюрма плаче. Ніхто ні до яких судів не пішов, бо ні з чим, але народ розсмикали і регулярно підігрівали — ну, й добилися свого. Добилися ті кілька «активістів», а народ отримав собі нового секретаря в особі представника старої селищної ради. Правильно. Навіщо щось міняти?
А тепер підходимо і дивимося в дзеркало. Уважно дивимося. І що там? А там у більшості фантазії про те, що можна легко і швидко, що варто поміняти Порошенка, Гройсмана, Кернеса (далі можете самі підставляти), і все одразу зацвіте, економіка запрацює, і гаманці наповняться. Там повно простих рішень: можна забрати і поділити, можна взяти й посадити, можна націоналізувати або, навпаки, приватизувати. Тільки ось хто і як це зробить і чи можна це взагалі реально зробити? А навіщо? Думати — це не наша холопська справа. Наша справа — прибрати неугодних. А далі? А далі оберемо наступного неугодного. А він теж неугодний, оскільки прості рішення, на жаль, не працюють, і він змушений буде шукати складні, йти на компроміси, домовлятися, а це нам уже не зрозуміло — на вихід, наступний. Так і сидітимемо і матюкатимемо владу, чекатимемо наступного, який таки зробить нам місто-сад, принесе, подарує. Причому зробить сам. Такий собі добрий цар. Отже, «Путін, прийди»? Втім, можете підставити будь-яке інше прізвище, суть не зміниться.
Геращенко Ганна, тобі велике спасибі за твою рішучість і самозречення. Тобі не вдалося втілити всього задуманого, але ти підняла планку, яку змушені будуть тримати наступники. Не сумуй, ти вже зробила дуже багато.
