Звичайний, на перший погляд, лист МОН спричинив скандал в освітянській спільноті, та й не тільки. Міністерство освіти і науки рекомендувало вивчати у 8—9-х класах курс за вибором або факультатив «Сімейні цінності». Це вимога Верховної Ради, закріплена у відповідній постанові як рекомендація парламентських слухань на тему «Сімейна політика України — цілі та завдання». До курсу пропонується навчальна програма, курс підготовки педагогів і навчальний посібник «Сімейні цінності». Саме він і став причиною дискусії. Курс — про стосунки між чоловіком і жінкою, створення сім’ї, виховання дітей. Нібито нічого крамольного, та подано все в якомусь печерному дусі, ніби посібник готували, не виходячи з кабінету та не спілкуючись із сучасними дітьми.
У соцмережах навчальну книгу назвали середньовічною, дискримінаційною, аналогом «Домострою», адже за ним жінка швидше нагадує рабиню, котра не сперечається, не керує ситуацією, її призначення — кухня, дім і діти, завдання — подобатися чоловікові, а чоловік — просто «Брюс Всемогутній», його місце — у публічному просторі. У час, коли поволі розвінчуються гендерні стереотипи, такі постулати видаються застарілими та неактуальними.
ШКІДЛИВА ПРОПАГАНДА
Посібник уже розібрали на цитати. До речі, він схвалений до використання науково-методичними радами МОН та Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти. Якщо проглянути список використаної літератури, значну частину було видано у 1970—1980-х роках. В одному з розділів згадується, якими були шлюби у часи патріархату. Як це сприйматимуть школярі? Певно, з недовірою. Між іншим, уникнути цього курсу, можливо, й не вийде: якщо школа включить «Сімейні цінності» у робочий навчальний план, вони стануть предметом на рівні з математикою чи історією.
У посібнику є ще й практичні завдання. Одне з них: учитель пропонує виконати вправу на відповідність мрії, думки, слів та дії здійсненню бажань. Як приклад автори наводять бажання дитини кататися на поні — дитина озвучує це батькам, і ті ведуть її в зоопарк. І це для учнів 8—9-х класів! Або інше: дівчатам і хлопцям треба поділитись на групи і скласти список позитивних якостей чоловіка та жінки. Автори пропонують свій «правильний» список, де жінка — суто емоційна істота, а чоловікові притаманне логічне мислення.
«Підхід, який пропонується в цьому курсі, є не просто несучасним та застарілим, він є дуже шкідливим. По-перше, він пропагує та закріплює гендерні стереотипи, розписує, які риси характеру притаманні чоловікам і жінкам, при чому все це дуже печерно, — зазначає експерт аналітичного центру CEDOS Ірина КОГУТ. — Курс пропагує гомофобію, прямими словами він ставить гомосексуальність в один ряд із сексуальними збоченнями. Це ненормально, бо обмежує сімейні стосунки, зводить родину насамперед до репродуктивної функції. Родини, в яких немає мами, тата і дітей, вважаються неправильними. Тоді учні, які в таких родинах живуть, почуватимуться ніяково».
ІСПИТ ДЛЯ ПОСІБНИКА
Команда кампанії боротьби проти сексизму «Повага» підготувала лист до МОН із проханням відмовитись від використання цієї книжки у школах. Міністр освіти і науки Лілія ГРИНЕВИЧ заявила, що ініціювала перевірку посібника на предмет науковості та недискримінації — її здійснить Інститут модернізації змісту освіти. Важлива ремарка: декілька упорядників посібника працюють у цьому інституті. Можливо, варто було б перевірити й їх.
Зі слів Лілії Гриневич, перевірка може стати підставою для скасування грифу МОН. Для посібників, як у випадку з «Сімейними цінностями», використовується гриф «Схвалено до використання». Його можуть видавати численні наукові інститути, комісії, наукові ради тощо. Самі ж посібники необов’язкові для роботи з ними у школі. Часто їхня поява — це така собі взаємовигідна змова між видавцями та авторами.
«Насправді вся ця сімейно-маразматична історія дуже корисна, щоб батьки і дітки зрозуміли: МОН, чиновникам узагалі та титулованим педагогам глибоко начхати на дітей, на зміст освіти, здоровий глузд, європейські цінності й усе інше, вони радісно готові підписатись під маразмом, якщо начальство сказало це зробити. Багато інших підручників для школи та університетів аналогічно маразматичні, і МОН та «педагогів» це прекрасно влаштовує», — резюмує у Facebook старший науковий співробітник Інституту математики НАН України Ірина ЄГОРЧЕНКО.
«ТРЕБА ОЗБРОЇТИ ВЧИТЕЛІВ ІНФОРМАЦІЄЮ»
Говорити про сім’ю у школі варто. Але як? «В Україні потрібна сексуальна освіта, набір знань про те, як будувати міжособистісні стосунки та особисте життя, — розмірковує Ірина Когут. — Діти живуть в іншому світі й бачать, що реалії відрізняються від того, що їм кажуть у школі, — звідси недовіра. Сама тема сексуальності викладається у восьмому класі — це запізно, у цей час діти самостійно дізнаються все з Інтернету. Треба озброїти вчителів необхідною інформацією: є практичні знання, і не лише про контрацепцію, а й про те, як поводитись у складних ситуаціях, як правильно комунікувати, доходити згоди, не шкодити міжособистісним стосункам. Бо в наших школах розповідають, що дівчатам не варто ходити у коротких спідницях і вживати алкоголь, але не вчать хлопців, що ґвалтувати — це неправильно. Першим кроком було б прийняття стандартів сексуальної освіти, схвалених Всесвітньою організацією охорони здоров’я».
Соціальний психолог Олена Ліщинська теж «за» розмови у школі про сімейні цінності, але з акцентом на тому, що сім’я — це основа культурної традиції будь-якого народу, попри моду. «Зараз діти знають дуже багато, зокрема такого, чим заповнені ток-шоу на нашому телебаченні: сурогатним материнством і тому подібним. Але треба визнати факт, що сім’я — це чоловік, жінка та діти, яка б не була свобода дій і самореалізації. Дітям важливо мати константи, на які можна опертися. Сімейні цінності — це якраз ті укорінення в культурі, які формують відчуття захищеності».
P. S. Коли верстався номер, стало відомо, що Міністерство освіти і науки скасувало позитивний висновок Науково-методичної комісії для навчально-методичного посібника до програми «Сімейні цінності». Відповідний лист МОН уже розіслано обласним департаментам і управлінням освіти та інститутам післядипломної педагогічної освіти, повідомляється на сайті міністерства. «Програму курсу, всі методичні посібники та робочі зошити, які йдуть разом з нею, відправлять на повторний розгляд комісії», — поінформувала міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Більше того, очільниця МОН пообіцяла, що найближчим часом переглянуть всі навчально-методичні посібники, надруковані за останні п’ять років — тобто всі ті, що мають на сьогодні грифи міністерства. Також створять робочу групу для опрацювання нового Положення про надання грифів МОН. Крім цього міністр зазначила, що склад усіх комісій, які працюють при Науково-методичній раді з питань освіти, обов’язково переглянуть.
