ШКОЛА ДЛЯ ЛЕДІ
Школа для дівчаток «Леді», яка створена 2000 року на кшталт пансіону шляхетних дівчат, знаходиться неподалік Києва, в містечку Боярка. Учбовий корпус будівлі, як і все в середині, пофарбований в яскраві кольори. Нехитрі кубики-ромбики на стінах і підлозі роблять приміщення досить затишним. Тут ви не почуєте крику й метушні, без чого неможливо уявити жодну звичайну школу. Увесь секрет у тому, що тут виховують справжніх леді.
Усього в школі вісім класів, де навчаються 140 дівчат. «У нас багато дітей з Києва. Батьки забирають їх щовечора. Іногородні залишаються з понеділка до п’ятниці або взагалі до канікул», — розказує директор школи «Леді» Ірина Демидова. Живуть у пансіоні й дві дівчинки-сироти. Їхнє навчання оплачується за французькою благодійною програмою.
Діти, як і в звичайних школах, вивчають фізику, математику, хімію й інші загальноосвітні предмети. Від стандартної програми Міністерства освіти й науки України педагоги не відходять. Говорять, справа у підході до викладання. Наприклад, крім як на уроках, іноземні мови вивчаються в побутових умовах. Тобто одного дня вихователь спілкується з дівчатками французькою, іншого — англійською. Розклад складено так, щоб сусідні уроки різко відрізнялися один від одного за тематикою: після математики — танці. До речі, останніх викладають навіть чотири види: класичний, народний і сучасний танці, а ще уроки ритміки й художньої гімнастики. Два рази на тиждень учениці вивчають бальні танці з кадетами з військового училища ім. Івана Богуна. А восени влаштовують традиційний бал. До того ж організований він за всіма правилами, з відповідним вбранням й манерами.
А ще творчі здібності дітей розвивають уроками гри на фортепіано, гітарі, барабанах, а також вокалу й хорового співу. За бажанням батьків і за додаткову плату дитину навчать верховій їзді. Один такий урок коштуватиме приблизно 35 гривень, а місяць навчання в пансіонаті — $300.
Проте освоїти загальноосвітню програму дитина може й у звичайній школі, а уроки музики й танців отримати під час додаткових занять і гуртків. Головна родзинка пансіону — це естетичне виховання. «Дівчатка знають правила етикету на- зубок. Наприклад, сідаючи, леді не повинна озиратися, а стілець має відчувати ніжкою. А виходити з машини, а наші леді всі на машинах, потрібно відразу двома ногами», — розказує заступник директора з учбово-виховної роботи Людмила Чорна. Проте це мала частина того, що викладають ученицям у пансіоні. Наприклад, у їдальні дівчатка кожного дня вдосконалюють уміння правильно поводитися за столом. І якщо на обід або вечерю подають рибу, до неї обов’язково кладуть відповідну виделку.
Починаючи з раннього віку, в учениць розвивають гарний смак. Адже зовнішність — візитна картка кожної леді. Наприклад, навіть у школі дівчатам дозволено перевдягатися два рази на день. Зазвичай у першій половині дня юні леді вдягають трикотажний сарафанчик або брюки, білу блузу й жакет з емблемою школи. А після обіду ученицям пансіону дозволено більш фривольний стиль. Однак джинси все одно під забороною. А для походів у театр, які трапляються досить часто, передбачене вечірнє вбрання. Причому взимку відвідувати такі заходи в чоботях вважається поганим тоном. Тому юні леді беруть із собою змінне взуття. Але, скажіть, яка справжня леді перевзуватиметься самостійно? Зняти чобіток і вдягнути черевичок — це вже завдання кадета... Проте що стосується хлопчиків, учителі зізнаються: коли в дитині починають грати імпульси, всі манери зникають... «Яким би не було суворим виховання, діти все одно залишаються дітьми», — зітхають вихователі.
Цікаво, що при всьому наголосі на вивченні іноземних мов й економіки, дівчаток жодним чином не наставляють на шлях бізнес-вумен. Навпаки, з учениць гімназії виховують дружин, матерів, берегинь домашнього вогнища. Проте не схоже, щоб дівчатка сильно прагнули поповнити ряди домогосподарок. Діти з задоволенням розказували «Дню», що мріють стати економістами, юристами, а деякі — співачками й танцівницями.
Звичайними домогосподарками дівчаток також навряд чи можна буде назвати. Вони, як і всі діти, на праці вчаться готувати, а кожного дня дві учениці пансіонату чергують в їдальні. Їхнім обов’язком є накрити на стіл, а потім прибрати, поправити скатертини, покласти серветки, підмести й помити підлогу. А старшокласниці взагалі допомагають кухарям готувати. Тому після закінчення школи, крім диплому про музичну та хореографічну освіти, учениці вручать диплом офіціантки й фахівця готельно-ресторанного бізнесу.
ПРО Й КОНТРА
Освіта завжди була візитною карткою Великої Британії. Там державна програма орієнтована на спільне навчання, а ось серед приватних учбових закладів переважають окремі школи для хлопчиків і дівчаток. Такий вид навчання популярний не лише в Європі. Останнім часом у США стало модним віддавати дітей в «одностатеві» школи. Так, за період з 1998 року кількість учбових закладів із роздільним навчанням зросла більш ніж у 50 разів. Фахівці стверджують, що їхня кількість збільшуватиметься й надалі. Проте свого часу й у нас у країні роздільне навчання було популярним — люди старшого віку напевно пам’ятають це. Зараз в Україні «одностатевих» шкіл залишилося зовсім обмаль. Звичайно, зі зрозумілих причин, ситуація з військовими училищами значно краща. У Міністерстві освіти й науки України «Дню» сказали, що взагалі не ведуть статистику й нічого не знають про школи з роздільним навчанням. Хоча, за даними директора пансіону «Леді», учбові заклади для дівчаток є ще в Києві й Харкові (до того ж державні).
«Зараз мене влаштовує «одностатева» школа, тому що я живу в передмісті й постійно возити дитину в місто на заняття танцями й музикою в мене не вистачає часу, — розказує мама першокласниці школи «Леді» Ірина Железнякова. — Проте зараз у доньки такий вік, що вона може вчитися окремо від хлопчиків. Але коли підросте, ми, напевно, шукатимемо іншу школу».
Тож добре чи погано навчатися «окремо»? Ірина Демидова категорично переконана в тому, що навчання має бути роздільним. «Усім відомо, що фізично дівчатка розвиваються швидше, й у п’ятому-шостому класі авторитет хлопчика падає. Коли дівчатка починають заглядатися на старших юнаків, їхні однокласники ревнують, з’являються агресія й комплекси. Потім ми не можемо зрозуміти, де поділися наші чоловіки-джентльмени, адже ми їх самі пригноблювали. Проте потім хлопчики випереджають дівчат у розвитку, але, на жаль, запізно. Сумна статистика показує, що на 100 шлюбів припадає аналогічна кількість розлучень. Раніше це був страшний гріх. Я розумію, що інші часи й усе таке... Але де виховували норми моралі? У пансіонах благородних дівчат і кадетських училищах!»
КОМЕНТАР
Олександр ГУБЕНКО , кандидат психологічних наук, редактор журналу «Практична психологія і соціальна робота»:
— Із роздільним навчанням сучасне суспільство далеко не піде. Якщо подивитися в корінь, ми побачимо, що історично перевагу віддавали саме роздільному навчанню. Дівчаток виховували, як майбутніх матерів і дружин, давали їм ази ведення домашнього господарства, вчили бути приємною чоловіку. А от хлопчиків виховували більш серйозно. Їх готували до політичної або військової кар’єри. Але з другої половини XVI століття почала розвиватися гендерна політика, і суспільство звернулося до спільного навчання. І тут головний позитивний момент — у жінки й чоловіка стартові позиції однакові. Та й шкільні програми підходять і тим, і іншим, єдина відмінність — уроки трудового навчання. Хоча останнім часом спостерігається така тенденція, що хлопчики потихеньку навчаються споконвічно жіночому — домогосподарству, а дівчата навпаки — роботі за верстатами. Відбувається деяке зміщення гендерних функцій і соціальних ролей. І все ж, у спільного навчання більше плюсів — без нього не могло б існувати сучасне суспільство, яке розвивається на гендерних принципах. Звісно, на якомусь етапі дівчата випереджають хлопчиків у фізичному розвитку. І можуть виникати якісь комплекси, але до кінця школи вони зникають, а на зміну їм приходять більш серйозні проблеми. Наприклад, дівчинці, щоб опинитися в центрі уваги, досить бути просто красивою. А от для хлопця важливо отримати соціальний статус, тобто мати машину, одяг, гроші. Багато хто такої можливості позбавлений. І якщо в цей момент дитина вчиться окремо, на фоні незадоволення собою може виникнути ще й боязнь дівчаток.
