На сьогодні вже з впевненістю можна сказати, що відкрита дискусія між представниками медіа, спеціалістами зі зв’язків із громадськістю та правниками — відбулася. Можливим це стало завдяки «Першому всеукраїнському форуму медіа-діалогу», організованому медіа-агентством Kiev Leading Media Group. В діалозі взяли участь редактори та журналісти ведучих ділових видань, керівники PR-агентств, юристи-практики тощо.
Нагадаємо, що ціллю форуму була активізація процесу врегулювання галузевих проблем у медіа-сфері, що за роки незалежності України стали особливо актуальними. Виступаючі звернули увагу на такі гострі теми, як корумпованість ЗМІ та проблеми підкупів журналістів, вплив інформаційних війн на економічну діяльність, свобода слова та моральна відповідальність журналістів, і запропонували свої умови перемир’я між медіа-представництвами.
Як зазначив редактор відділу фінансів газети «Дело» Володимир Верб’яний, в українській діловій пресі та бізнесі існує дуже багато факторів, які сприяють розвитку такого негативного чинника, як замовні матеріали. І це зумовлене, в першу чергу, тим, що основна частка прибутку ЗМІ надходить від розміщення реклами. «Сума їхнього доходу сягає 60—80 відсотків, при тому, чим більше спеціалізованою є газета чи журнал, тим більша ця цифра, — каже пан Верб’яний. — Зважаючи на таку залежність бізнес-преси від рекламодавців, останні користуються можливістю диктувати правила гри. До того ж проблема загострюється в міру непрофесіоналізму рекламного відділу засобу масової інформації, які часто не солідарні з творчою частиною видання, не вболівають за його імідж, не вміють чи не хочуть відстоювати об’єктивну позицію журналістів». Ще Володимир Верб’яний додав, що, на превеликий жаль, зараз керівники українських видань здебільшого закривають очі на проникнення в газету чи журнал легалізованого, як вони вважають, піару (не має значення «білого» чи «чорного», головне, щоб він пройшов через рекламний відділ). До речі, з цим погодилися не всі. Наприклад, головний редактор журналу «Компаньйон» Ірина Федорішина зазначила, що нічого поганого в тому, що видання опублікує матеріал, який не вводить читача в оману, немає, навіть якщо він замовний. Ще на прикладі свого видання зазначила, що часто піар-агенції пропонують дуже цікаві та ексклюзивні ідеї. До того ж, близько 80 відсотків рекламних матеріалів містять у собі найвідоміші та найуспішніші видання світу. Наприклад, Finantion Times, журнал People тощо.
Окремо слід звернути увагу на загальний стан українського медіа-законодавства. Як зазначив Юрій Мосенкіс, професор, доктор філологічних наук, на сьогодні Національна рада з питань телебачення та радіомовлення переймається переважно питаннями функціонування української мови в медіа-просторі. «А от використанню піар-матеріалів у засобах масової інформації та подачі їх як звичайних сюжетів зовсім не приділяється увага. Таким чином глядачів просто вводять в оману», — каже пан Мосенкіс. У свою чергу Тарас Шевченко, директор Інституту медіа права запропонував своє бачення, яким чином можливо врегулювати відносини між піар-агенціями та засобами масової інформації. «Насамперед необхідно створити самоконтрулюючий орган у самому виданні із залученням експертів, що будуть вивчати спірні моменти. Тобто журналісти мають знати, що коли рекламний матеріал ніяким чином не позначається (відповідними значками), то на них будуть накладені певні штрафи», — каже Тарас Шевченко. Такий орган в Україні вже створювали, але жодного ефекту він не приніс. Загалом, пан Шевченко наголосив на тому, що на сьогодні велика частина рекламного ринку не стимулює ЗМІ до кращої роботи.
До речі, Мартін Нанн, генеральний директор PR-агенції Whites PR International у своєму відеозверненні зазначив, що «PR-агенції мають стати надійним джерелом цінних новин для журналістів. Для України дуже важливо побудувати та налагодити співробітництво, в якому агенції створюватимуть цікаві новини, а журналісти у свою чергу створюватимуть цікаві матеріали та сюжети, що будуть актуальними для їхніх аудиторій».
Загалом, виступаючі спонукали аудиторію до цікавих думок ти провокаційних заяв. Також на форумі професійними юристами, експертами з медіа- права були розглянуті приклади реальних судових справ із захисту авторського права та честі журналістів.
Логічним завершенням форуму стало оголошення про створення Юридичного комітету Всеукраїнської ліги зі зв’язків із громадськістю та Всеукраїнського юридичного прес- клубу. Як зазначив генеральний директор Kiev Leading Media Group Сергій Лихоманенко, створюються вищезазначені організації саме для забезпечення журналістів правовою оцінкою найбільш значимих суспільних та політичних подій, висвітлюючи юридичні проблеми суспільства в ЗМІ та підвищення правової інформативності та грамотності журналістів.
