В умовах стрімкого зростання тарифів на житлово-комунальні послуги та обмеження доходів населення житлові субсидії стали основним видом соціальної допомоги, якою користуються більше половини сімей. Звичайно, краще було б, якби отримувані зарплати і пенсії давали змогу самостійно повністю сплачувати вартість цих послуг, але...
Ще у 1995 році урядом була прийнята державна програма надання субсидій, в основі якої лежить положення «Про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг». З того часу до нього неодноразово вносились зміни, більшість з яких була не на користь населення, бо встановлювала більш жорсткі критерії, за якими визначається право сімей на отримання субсидій. Це при тому, що положення й до того містило деякі пункти, котрі не враховували наших соціально-економічних реалій, насамперед затримок виплати зарплати і прихованого безробіття. Так при визначенні сукупного доходу сім'ї враховується нарахована, а не виплачена зарплата, і сім'я втрачає право на субсидію (згадайте вимушені простої підприємств і відпустки без збереження заробітної плати).
Аби одержати субсидію при наявності боргів за житлово- комунальні послуги, ви повинні взяти зобов'язання погасити борг протягом 6 місяців (чомусь уряд зустрічного зобов'язання щодо погашення за той же термін боргів із зарплати та соціальних виплат на себе не бере) і одночасно регулярно сплачувати поточні платежі (цікаво, з яких коштів, якщо зарплата виплачується з великими затримками?)
До позитивних змін можна віднести лише прийняття єдиної методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги і відновлення права на субсидію громадянам, у яких минув термін отримання допомоги по безробіттю, але вони залишаються непрацевлаштованими. У той же час, якщо один з членів сім'ї не працює — це при нашому-то рівні безробіття — і не зареєстрований як такий, що шукає роботу, то субсидія не призначається.
Законний подив викликає метод обчислення доходу сім'ї. Ви повинні продекларувати і підтвердити свої доходи (не забудьте, що вас перевірять за податковою декларацією), в тому числі й ті, що мають нерегулярний характер, за попередні 6 або 12 місяців. А хто дасть гарантію, що і в наступний період, на який призначена субсидія, ви будете отримувати такі ж доходи? Вам також обов'язково треба принести довідку про розмір або відсутність дивідендів за акціями (хто ці дивіденди бачив?), поїздка за якою на нашому найдешевшому в світі громадському транспорті може коштуватиме у кілька разів більше за самі дивіденди. Не зрозуміло, чому при цьому не враховуються відсотки за вкладами або депозитами в банках? Очевидно, Кабмін вважає, що вкладники банків за субсидією не підуть.
Але ще більш жорсткі умови надання субсидій були введені у лютому цього року, мабуть, тому, що після останнього підвищення тарифів черга за допомогою стане більшою i потрiбно скоротити кількість претендентів. Відтепер субсидія не призначатиметься, якщо сім'я має у своєму володінні чи користуванні більше ніж одне житлове приміщення або будинок (раніше в цьому випадку субсидія призначалася тільки на одне житло); якщо один з членів сім'ї здає житлове приміщення у найм чи оренду (бідні пенсіонери, які намагалися хоча б таким чином мати невеличкий додаток до мізерної пенсії); якщо один з членів сім'ї має у своєму володінні автомобіль, якому не більше 10 років. Мабуть, для нашого чиновника мірилом багатства є не отримувані доходи, не рахунок у банку, на відсотки якого можна безбідно існувати, а друга квартира, будиночок у сільській місцевості, старенький автомобіль.
Як бачите далеко не всі, чиї доходи (отримані, а не нараховані) дають їм право на субсидію, можуть її отримати. Якщо ж врахувати ще й кількість часу, який потрібно витратити на збирання довідок та оформлення субсидії, то стає зрозумілим, що широко розрекламована програма надання житлових субсидій потребує якнайшвидшого подальшого вдосконалення. Тож уряду треба або здійснити докорінну реформу оплати праці, або внести до згаданого положення зміни, щоб ця програма дійсно стала програмою державної соціальної допомоги тим, хто її потребує. Адже таких у нас більшість.
