Музей гетьманства познайомився з родиною Терещенків: Юрієм Іларіоновичем і Тетяною Сергіївною (Осташко) ще в середині 90-х років ХХ століття. Об’єднала нас тема: Гетьман Павло Скоропадський та Українська держава 1918 року. Ми вже всі знали Олену Павлівну Скоропадську, яка приїздила в Україну з 1991-го року на запрошення Академії наук України. На той час Юрій Іларіонович створив і очолив громадську організацію «Союз гетьманців-державників», і щороку в травні проводив круглі столи, конференції присвячені діяльності Гетьмана 1918-го, на своїй кафедрі історії в Київському національному лінгвістичному університеті. Паралельно він та члени його організації, а також молоді гетьманці видавали збірники праць, що були надзвичайно важливі для розвитку молодої, незалежної держави. По закінченні роботи кожного такого зібрання, історики, працівники музеїв отримували до своїх бібліотек праці, які були необхідні в роботі усім, хто працював із темою гетьманської держави, творчістю В’ячеслава Липинського — «Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Український консерватизм і гетьманський рух. Історія». Іноді на засіданнях гетьманців був присутній пан Любомир Бей — Голова гетьманської Управи Америки (Детройт), Віталій Кушнір — майбутній директор музею В.Липинського (с.Затурці Волинської обл.), п.Тетяна Ралдугіна — завідувач відділу музею історії м.Києва, Галина Ярова — директор Музею гетьманства (м.Київ), п.Федір Турченко — д.і.н., професор (м.Запоріжжя), молоді історики кафедри історії України КНЛУ — Ігор Срібняк, Кирило Галушко та ін.
Юрій Іларіонович Терещенко передав Музею гетьманства до єдиної постійної експозиції «Гетьман Павло Скоропадський та Українська Держава 1918 року» колекцію документів та матеріалів гетьманського руху. Серед них: друкарська машинка гетьманича Данила Скоропадського; фото гетьманича, гетьманівни Олени Отт-Скоропадської, січовиків гетьманського руху (Чикаго, Детройт); листи гетьмана П.Скоропадського, гетьманича Данила, гетьманівен Олександри, Марії, Єлизавети; різні видання гетьманського руху, й зокрема В.Липинський «До братів-хліборобів» — Відень, 1926 р.
Бували Терещенко Ю.І. і Осташко Т.С. на зустрічах із гетьманівною Оленою Павлівною та її чоловіком Людвігом Оттом у Музеї гетьманства (остання зустріч у 2005 р.).
Працюючи над оновленням експозиції залу присвяченому гетьману П.Скоропадському, а потім і за його реекспозиції до 100-річчя Гетьманату 2018-го року науковці музею поряд з іншими матеріалами, користувалися працями п.Тетяни Осташко та Юрія Терещенка. Важливим виданням був двотомний альбом «Скоропадські. Родинний альбом. У 2 кн. Упорядники: Тетяна Осташко, Юрій Терещенко. Художньо документальне видання. — Київ, Темпора, 2014. — 496 с. іл.» Здійснюючи атрибуцію родинних фотоальбомів та світлин, що були передані Оленою Отт-Скоропадською до Музею гетьманства, науковці використовують обидва томи альбому для узгодження та звіряння світлин.
Важливим джерелом дослідження історії Української держави Павла Скоропадського є спогади Гетьмана, написані в 1919 р. Перше повне видання спогадів — «Скоропадський Павло. Спогади. Кінець 1917 — грудень 1918. — К.; Філадельфія, 1995.», опубліковані російською мовою. Частково вони були видані в 1992 р. із передмовою Г.Папакіна. Також опубліковувалися в 1995 р. уривки зі спогадів у Санкт-Петербузі в Історичному альманасі «Минувшее» під назвою «Украина будет!.. Из воспоминаний». В 2017 р. було видано спогади П.Скоропадського українською та російською мовами у видавництві «Наш формат». І попри це, ми зустрічаємо великий попит в суспільстві на спомини Гетьмана, адже вивчати їх — це як самому опинитися в тому часі. І ось, у травні 2019 р. — нове серйозне видання ініційоване та укладене Т.Осташко, Ю.Терещенко у видавництві «Темпора».
«Скоропадський Павло. Спогади. Кінець 1917 — грудень 1918. — К.; Темпора, 2019.» — це зовсім інше видання, адже несе в собі значно більше історичне і смислове наповнення. По-перше, спогади видані українською мовою переклад здійснений із оригінального авторського тексту без правок. По-друге — дуже важлива особа перекладача, адже для такої праці необхідно мати добре знання історії України, розуміння всіх процесів, що відбувалися, відчувати емпатію до учасників тих подій — це була відома громадська діячка Надія Світлична. Третьою важливою складовою цього видання є доповнення фактів із дитинства Павла Скоропадського, які були не відомими до цього часу додатками. Саме дитячі роки відображають як розвивався і формувався характер, свідомість майбутнього гетьмана. А ще «Спомини» є важливим джерелом історії повсякдення дитини з дворянської родини. Також це видання є сторінкою історії з діяльності Східноєвропейського дослідного інституту ім.В.К.Липинського, в якому зберігалося та перекладалося першоджерело. Сильною стороною у виданні є ілюстрації, багато маловідомих фотографій.
Для Музею гетьманства презентація «Споминів» — важлива подія в житті сучасної України. Спогади Гетьмана дають нам можливість спонукати наших відвідувачів до самостійного інтерпретування історичних події через призму музейних предметів, що представлені в нашій експозиції.
Активна громадсько-державницька діяльність родини Терещенків сприяє широкій популяризації знань про діяльність Гетьмана Павла Скоропадського, його оточення та всього гетьманського руху через різні проєкти: співпраця з газетою «День» під час проголошення 2018 року Роком Гетьмана Павла Скоропадського, наповнення та поширення інформації на фейсбук-сторінці «Родина Скоропадських» та ін.
Для нас співпраця з родиною дослідників Ю.І.Терещенком та Т.С. Осташко завжди була змістовною і результативною. Було цікаво брати участь у проведенні круглих столів під керівництвом родини Терещенків у багатьох містах України: Чигирині, Житомирі, Луцьку, Затурцях та ін.
Науковці Юрій Іларіонович Терещенко та Тетяна Сергіївна Осташко віддані патріоти України, які працюють із величезною віддачею поширюючи свої дослідження і розбудовуючи українську державу.
